Українською курсова робота: Педагогічна спадщина Григорія Сковороди
Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Філософія -> Українською курсова робота: Педагогічна спадщина Григорія Сковороди

Педагогічна спадщина Григорія Сковороди / сторінка 12

Назва:
Педагогічна спадщина Григорія Сковороди
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
26,00 KB
Завантажень:
620
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Під час учителювання в сім'ї уже згадуваного поміщика С. Томари він не лише давав його синові різнобічні знання, а й готував до праці згідно з його нахилами: «Велика тебе, хлопчику, жде турбота і великий труд ти повинен понести, щоб  бути Василем не лише ім'ям, але й на ділі». [11. – С. 4-6]
Багато сторінок своїх творів Г. Сковорода присвятив питанням дружби між людьми, союзу, за його словами, «сродньїх душ». Дружба, на його думку, повинна бути щирою і відвертою, бо «нема нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог.., немає нічого більш отруйного від удаваного друга», робить висновок Г. Сковорода. Найкраща дружба зміцнюється у спільній праці, вважав він. І коли до нього звернувся із запитанням М. Ковалинський, з ким йому товаришувати, учитель відповів, що найкраще шукати друзів серед чесних і працьовитих людей, а ці якості, як правило, притаманні простим людям. Адже між морально зіпсованими людьми, вважав він, не може бути справжньої дружби, «бо як гниле дерево не склеюється з іншим, гнилим деревом, так між негідними людьми не виникає дружби». [11. – С. 4-6]
Велику увагу приділяв просвітитель естетичному вихованню засобами музики, яка повинна бути обов'язковою складовою освіти. То ж не дивно, що сам Г. Сковорода все своє життя не розлучався з музичним інструментом, чергуючи свої бесіди і проповіді з грою на сопілці або співом. Дбаючи про естетичний розвиток учнів, він навчав їх гри на органі, флейті та сопілці, організовував на лоні природи заняття хору.
Будучи сам прекрасним педагогом, Г. Сковорода професію вчителя вважав найгуманнішою і найпотрібнішою людям. У багатющій епістолярній спадщині просвітителя є багато цінних думок про педагогічну працю. В одному з листів до М. Ковалинського він писав, що справа вчителя, вихователя велична і благородна: «Так, мій найдорожчий Михайле, це не тільки велика річ, але й найве-личніша... Якщо велика справа панувати над тілами, то ще більша керувати душами... Якщо важливо лікувати тіло, то чи не найважливіше разом з тілом зберігати і душу людини цілою, здоровою, незіпсованою?». [11. – С. 4-6]
Вчителя Г. Сковорода порівнював з дбайливим садівником, який, активно втручаючись у природний хід розвитку вихованця, веде його наперед наміченим шляхом. Професію вчителя порівнював також і з лікарською, бо вважав і вчителя і лікаря служителями природи, які не повинні бути пасивними. Адже і той,, і той мають дбайливо оберігати людину від різних негативних впливів та обставин, стежити, щоб її розвиток відбувався правильним шляхом. Ось чому Г. Сковорода писав: «Учитель й врач – несть врач й учитель, а только служитель природи, единственная й врачебницы, й учительницы».                 . – С. 4-6]
Для того, щоб педагог добре виконував свої обов'язки, він сам повинен мати «сродность» до педагогічної діяльності, бо праця вчителя лише тоді буде успішною, коли вона для нього є джерелом радості, щастя і насолоди. Коли ж професія вчителя не відповідає можливостям і здібностям людини, то вона не лише не приносить їй морального задоволення, а й завдає великої шкоди вихованцям.
Учитель повинен любити науку і прищеплювати цю любов своїм учням: «Долго сам учись, если хочешь учить других»,– бо справа навчання і виховання вимагає особливих знань. Тут доречно сказати і про те, яку велику роль у спілкуванні з учнями та в їх навчанні Г. Сковорода відводив слову, яке, на його думку, зможе допомогти в розкритті суті явищ, у засвоєнні знань. Добре слово, на думку Г. Сковороди, сіє в серці вихованця любов, радість і мир, зле слово «розливає жовч», зміїну отруту, мучить душу. [11. – С. 4-6]
Сам Г. Сковорода, як ніхто інший на той час, був чудовим майстром слова, бесід на найрізноманітніші теми. Про це пише в біографічному нарисі «Григорій Сковорода» М. Ковалинський, про це свідчать і численні листи Г. Сковороди до учнів, які справедливо можна назвати педагогічними перлинами. Він радив їм завжди бути доброчесними і скромними, працелюбними і чуйними до інших людей, намагався виховувати у своїх вихованців огиду до багатства, бо, на його думку, «За богатством.
Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Курсова робота на тему: Педагогічна спадщина Григорія Сковороди

BR.com.ua © 1999-2014 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок