| Назва: | Найвідоміші архітектори України та їх творіння |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 23,34 KB |
| Скачувань: | 28 |
Церква в с. Новопавлівськ Бердянського повіту,
Церква в с. Федірівка Мелітопольського повіту,
Церква в селі Володимирівка Мелітопольського повіту,
Церква в с. Юзкуй Мелітопольського повіту,
Дзвіниця церкви в Ногайську,
Церква в с. Аутка поблизу Ялти,
Дзвіниця й розширення Покровської церкви у Бердянську,
Розширення церкви в с. Марфівка Феодосійського повіту,
Церква в с. Кизияр Мелітопольського повіту (за представленим проектом),
Церква в с. Іванівка Мелітопольського повіту (за представленим проектом) тощо.
Керував будівництвом церкви в с. Білозірськ Феодосійського повіту (за наданим проектом).
Зробив доповідь "Короткий звіт будівельної справи у Таврійській губернії" - надруковано: НС. - 1894. - С. 91 - 92.
АДАДУРОВ Іван Євграфович (22.04.1841 - ?) - інженер-архітектор. 1853 поступив і 1859 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище.
Протягом року працював в Чернігівській будівельній і шляховій комісії. З 1872 р. - член правління товариства Курсько-Київської залізниці (в 1887 - 1888 рр. - голова).
АДАМСОН Аманд Ізраїлевич [Амандус-Хейнріх] (31.10.1855 - 26.06.1926) - естонський скульптор, педагог. Художню освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1876 - 1879 рр. і одержав велику заохочувальну медаль, 1907 р. здобув звання академіка. Викладав у школі Товариства заохочення мистецтв і Училищі ім. Штігліца.
На теренах України встановив пам'ятники:
Затопленим кораблям у Севастополі (1904 р., співавтори В. Фельдман, О. Енберг).
Першим запорожцям на Кубані у Тамані (1911 р.),
Петру I перед музеєм історії Полтавської битви в Полтаві (1915 р., встановлений 1950 р.).
Виконав скульптурні композиції "Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба" і "Русалка" у Місхорі (1905 р.).
АДАМСОН Леонард-Карл Федорович (? - 1893) - архітектор. Навчався в 1869 - 1880 рр. у Петербурзькій Академії мистецтв і за виконання програми "Проект невеликого православної церкви для закордонного міста" отримав звання некласного художника.
Займався приватною практикою в Одесі, за його проектами збудовані, вирішені в дусі неоренесансу і небароко:
Житловий будинок Кушнєрьова на вул. Південній № 4 (1890 р.) [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту наведена за станом на ті роки],
Житловий будинок Ближевського на Олександрівському просп. № 17 (1890 р.),
Житловий будинок Підкосова на вул. Кузнецькій № 9 (1891 р.),
Житловий будинок Штихтова на Товкущому ринку № 4 (1891 р.),
Житловий будинок Булгакова на вул. Дальницькій № 19 (1891 р.).
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.
АДАМСЬКИЙ Станіслав Хомич (1858 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав в Лодзинському вищому реальному училищі. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1876 - 1881 рр.) і одержав звання цивільного інженера по I розряду.
З 1888 р знаходився. на посаді міського архітектора Феодосії. Вживав форми неоренесансу і "цегляного стилю".
Збудував у 1888 - 1892 рр.:
Запасний басейн для Субатсько-феодосійського водогону,
Цегляний і пивоварний заводи у Феодосії,
Земську лікарню у Судаку тощо.
АЙВАЗОВ Михайло Васильович (1841 - ?) - архітектор. Після закінчення новочеркаської гімназії вчився в Петербурзькому Будівельному училищі (1855 - 1861 рр.), отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Через п'ять років здобув звання архітектора. В основному працював у Новочеркаську.
З 1887 р. обіймав посаду губернського архітектора в Полтаві.
АЙВАЗОВСЬКИЙ Іван (Ованес) Костянтинович (17.07.1817 - 19.04.1900) - художник-мариніст і баталіст, громадський діяч. Народився у Феодосії, де й працював майже все життя. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1833 - 1837 рр.), 1844 р. отримав звання академіка, 1847 р. - професора, 1887 р. - почесного члена. Член закордонних художніх академій.
В основному працював у Феодосії, у численних картинах показав вигляди багатьох міст України ("Ялта", 1838 р.; "Місячна ніч у Гурзуфі", 1839 р. та інші), котрі можуть слугувати документальним джерелом для вивчення їх містобудівної історії.
Виступав як громадський діяч - ініціатор будівництва в Феодосії залізниці, торгового порту й водогону. Заснував 1880 р. Феодосійську картинну галерею, першу в Криму художню школу-майстерню.
Як архітектор-художник спроектував і збудував у Феодосії з використанням форм неоренесансу і кримсько-татарського зодчества:
Власний будинок на вул. Галерейній № 2 (1848 р.),
Картинну галерею на розі Галерейної вулиці і Набережної (1880 р.),
Водограй на вул. Горького (1888 р.).
АЙЗЕНБЕРГ - архітектор. Працював на початку XX ст. у Північній Буковині в дусі модерну і ретроспективізму. Збудував кілька споруд в Чернівцях, зокрема:
Палата торгівлі і ремесла (1910 р.).
АКИМОВ Микола Павлович (1850 - ?) - архітектор. 1873 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітекторського помічника.
У 80-і роки працював у Харкові.
Церква в с. Федірівка Мелітопольського повіту,
Церква в селі Володимирівка Мелітопольського повіту,
Церква в с. Юзкуй Мелітопольського повіту,
Дзвіниця церкви в Ногайську,
Церква в с. Аутка поблизу Ялти,
Дзвіниця й розширення Покровської церкви у Бердянську,
Розширення церкви в с. Марфівка Феодосійського повіту,
Церква в с. Кизияр Мелітопольського повіту (за представленим проектом),
Церква в с. Іванівка Мелітопольського повіту (за представленим проектом) тощо.
Керував будівництвом церкви в с. Білозірськ Феодосійського повіту (за наданим проектом).
Зробив доповідь "Короткий звіт будівельної справи у Таврійській губернії" - надруковано: НС. - 1894. - С. 91 - 92.
АДАДУРОВ Іван Євграфович (22.04.1841 - ?) - інженер-архітектор. 1853 поступив і 1859 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище.
Протягом року працював в Чернігівській будівельній і шляховій комісії. З 1872 р. - член правління товариства Курсько-Київської залізниці (в 1887 - 1888 рр. - голова).
АДАМСОН Аманд Ізраїлевич [Амандус-Хейнріх] (31.10.1855 - 26.06.1926) - естонський скульптор, педагог. Художню освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1876 - 1879 рр. і одержав велику заохочувальну медаль, 1907 р. здобув звання академіка. Викладав у школі Товариства заохочення мистецтв і Училищі ім. Штігліца.
На теренах України встановив пам'ятники:
Затопленим кораблям у Севастополі (1904 р., співавтори В. Фельдман, О. Енберг).
Першим запорожцям на Кубані у Тамані (1911 р.),
Петру I перед музеєм історії Полтавської битви в Полтаві (1915 р., встановлений 1950 р.).
Виконав скульптурні композиції "Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба" і "Русалка" у Місхорі (1905 р.).
АДАМСОН Леонард-Карл Федорович (? - 1893) - архітектор. Навчався в 1869 - 1880 рр. у Петербурзькій Академії мистецтв і за виконання програми "Проект невеликого православної церкви для закордонного міста" отримав звання некласного художника.
Займався приватною практикою в Одесі, за його проектами збудовані, вирішені в дусі неоренесансу і небароко:
Житловий будинок Кушнєрьова на вул. Південній № 4 (1890 р.) [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту наведена за станом на ті роки],
Житловий будинок Ближевського на Олександрівському просп. № 17 (1890 р.),
Житловий будинок Підкосова на вул. Кузнецькій № 9 (1891 р.),
Житловий будинок Штихтова на Товкущому ринку № 4 (1891 р.),
Житловий будинок Булгакова на вул. Дальницькій № 19 (1891 р.).
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.
АДАМСЬКИЙ Станіслав Хомич (1858 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав в Лодзинському вищому реальному училищі. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1876 - 1881 рр.) і одержав звання цивільного інженера по I розряду.
З 1888 р знаходився. на посаді міського архітектора Феодосії. Вживав форми неоренесансу і "цегляного стилю".
Збудував у 1888 - 1892 рр.:
Запасний басейн для Субатсько-феодосійського водогону,
Цегляний і пивоварний заводи у Феодосії,
Земську лікарню у Судаку тощо.
АЙВАЗОВ Михайло Васильович (1841 - ?) - архітектор. Після закінчення новочеркаської гімназії вчився в Петербурзькому Будівельному училищі (1855 - 1861 рр.), отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Через п'ять років здобув звання архітектора. В основному працював у Новочеркаську.
З 1887 р. обіймав посаду губернського архітектора в Полтаві.
АЙВАЗОВСЬКИЙ Іван (Ованес) Костянтинович (17.07.1817 - 19.04.1900) - художник-мариніст і баталіст, громадський діяч. Народився у Феодосії, де й працював майже все життя. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1833 - 1837 рр.), 1844 р. отримав звання академіка, 1847 р. - професора, 1887 р. - почесного члена. Член закордонних художніх академій.
В основному працював у Феодосії, у численних картинах показав вигляди багатьох міст України ("Ялта", 1838 р.; "Місячна ніч у Гурзуфі", 1839 р. та інші), котрі можуть слугувати документальним джерелом для вивчення їх містобудівної історії.
Виступав як громадський діяч - ініціатор будівництва в Феодосії залізниці, торгового порту й водогону. Заснував 1880 р. Феодосійську картинну галерею, першу в Криму художню школу-майстерню.
Як архітектор-художник спроектував і збудував у Феодосії з використанням форм неоренесансу і кримсько-татарського зодчества:
Власний будинок на вул. Галерейній № 2 (1848 р.),
Картинну галерею на розі Галерейної вулиці і Набережної (1880 р.),
Водограй на вул. Горького (1888 р.).
АЙЗЕНБЕРГ - архітектор. Працював на початку XX ст. у Північній Буковині в дусі модерну і ретроспективізму. Збудував кілька споруд в Чернівцях, зокрема:
Палата торгівлі і ремесла (1910 р.).
АКИМОВ Микола Павлович (1850 - ?) - архітектор. 1873 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітекторського помічника.
У 80-і роки працював у Харкові.
Новости загрузка новостей...