| Назва: | Відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 458,97 KB |
| Скачувань: | 13 |
Неприпустимим вважається натурне повномасштабне відтворення втрачених унікальних пам'яток у первісному вигляді або ж на підставі гіпотез і аналогій. Щодо цього непорушною лишається засада Венеційської хартії 1964 року: "Реставрація припиняється там, де починається гіпотеза". Показово, що наприкінці методичних рекомендацій зазначається: за умов економічної кризи треба до 2000 року запровадити мораторій на відбудову знищених храмів коштом державного бюджету, спрямувавши натомість бюджетні кошти лише на наукові та проектні розробки й консервацію зацілілих пам'яток історії та культури (22).
Серед усіх конфесій в Україні найбільшу зацікавленість справою відбудови знищених церков виявила Українська Православна .Церква Київського Патріархату. Саме її ієрархія на чолі з блаженної пам'яті Святішим Патріархом Мстиславом відгукнулася на заклик письменника Олеся Гончара і взяла участь у створенні громадського фонду для збирання коштів на відбудову Михайлівського Золотоверхого собору. На жаль, коштів надійшло дуже мало - лише стільки, щоб розпочати попередні дослідження. Вже 1994 року стало зрозуміло, що без державної підтримки справа з місця не зрушить. І щойно наприкінці 1995 року після численних звернень Президент України Л.Кучма видав Указ від 9 грудня 1995 року "Про заходи щодо відтворення видатних пам'яток історії та культури", в якому відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві та Успенського собору Києво-Печерської лаври визнано загальнодержавним пріоритетом.
Отже, на найвищому державному рівні відбулась морально-політична реабілітація святині, знищеної тоталітарним режимом. А практично реабілітують її сотні фахівців корпорації "Укрреставрація", науково-дослідних і проектних організацій Києва, відбудовуючи собор, дзвіницю, мури з брамою, реставруючи довколишні споруди. Як і будь-яка практична робота, ця відбудова не позбавлена вад і помилок. Драматизувати їх не варто - адже така масштабна відбудовча акція здійснюється в Україні вперше, тим-то і вчаться на власних помилках усі - від замовника і проектувальників до майстрів-виробничників. Головне ж - що попри всі труднощі собор і дзвіниця вже повернулися з небуття. Своєю фізичною приявністю, пригнітивши символ сатанинських сил - будинок колишнього ЦК КП(б)У, вони унаочнили нікчемність й історичну приреченість справи, в ім'я якої колись знищено собор святого заступника столиці України.
Список використаної літератури:
1. Асеев Ю. Архитектура древнего Києва. - К., 1982.-С.93.
2. Літопис руський за Іпатським списком. - К., 1989.-С.97.
3. Там само. - С. 127.
4. Там само. - С.533.
5. Цит. за кн.: Каргер М. Древний Киев. - Москва; Ленинград, 1962.-Т.2.-С.261.
6. Дублянський А. Українські святі. - Мюнхен, 1962. - С.70.
7. Асеев Ю. Зазнач, праця. - С.97.
8. Літопис руський. - С.171.
9. Братко-Кутинський О. Феномен України. - К.. 1996.-С.175- 176.
10. Довженко О. Господи, пошли мені сили. - X., 1992.-С.165, 338, 204.
11. Геврик Тит. Втрачені архітектурні пам'ятки Києва. -Нью-Йорк, 1982.
12. По війні відомий більш як історик української архітектури.
13. Килессо С. Проектирование центра Києва в предвоенный период //АрхитектураКиева. -К., 1982. -С.53-54.
14. Ці архівні документи опублікував О.Рибалко в нашому журналі. Див.: Із листування наркома В.Затонського // Пам'ятки України - 1989. - 4.1. - С.41 - 44.
15. Геврик Т. Зазнач, праця. - С.15.
16. Докладніше див.: Репресоване краєзнавство. - К, 1991.-С.101 -111, 161 - 166, 173- 177,209-214.
17. Воинов А. И.Г.Лангбард. - Минск, 1976. - С.200.
18. Донцов Д. Хрестом і мечем. - Торонто, 1967.-С.300-301.
Серед усіх конфесій в Україні найбільшу зацікавленість справою відбудови знищених церков виявила Українська Православна .Церква Київського Патріархату. Саме її ієрархія на чолі з блаженної пам'яті Святішим Патріархом Мстиславом відгукнулася на заклик письменника Олеся Гончара і взяла участь у створенні громадського фонду для збирання коштів на відбудову Михайлівського Золотоверхого собору. На жаль, коштів надійшло дуже мало - лише стільки, щоб розпочати попередні дослідження. Вже 1994 року стало зрозуміло, що без державної підтримки справа з місця не зрушить. І щойно наприкінці 1995 року після численних звернень Президент України Л.Кучма видав Указ від 9 грудня 1995 року "Про заходи щодо відтворення видатних пам'яток історії та культури", в якому відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві та Успенського собору Києво-Печерської лаври визнано загальнодержавним пріоритетом.
Отже, на найвищому державному рівні відбулась морально-політична реабілітація святині, знищеної тоталітарним режимом. А практично реабілітують її сотні фахівців корпорації "Укрреставрація", науково-дослідних і проектних організацій Києва, відбудовуючи собор, дзвіницю, мури з брамою, реставруючи довколишні споруди. Як і будь-яка практична робота, ця відбудова не позбавлена вад і помилок. Драматизувати їх не варто - адже така масштабна відбудовча акція здійснюється в Україні вперше, тим-то і вчаться на власних помилках усі - від замовника і проектувальників до майстрів-виробничників. Головне ж - що попри всі труднощі собор і дзвіниця вже повернулися з небуття. Своєю фізичною приявністю, пригнітивши символ сатанинських сил - будинок колишнього ЦК КП(б)У, вони унаочнили нікчемність й історичну приреченість справи, в ім'я якої колись знищено собор святого заступника столиці України.
Список використаної літератури:
1. Асеев Ю. Архитектура древнего Києва. - К., 1982.-С.93.
2. Літопис руський за Іпатським списком. - К., 1989.-С.97.
3. Там само. - С. 127.
4. Там само. - С.533.
5. Цит. за кн.: Каргер М. Древний Киев. - Москва; Ленинград, 1962.-Т.2.-С.261.
6. Дублянський А. Українські святі. - Мюнхен, 1962. - С.70.
7. Асеев Ю. Зазнач, праця. - С.97.
8. Літопис руський. - С.171.
9. Братко-Кутинський О. Феномен України. - К.. 1996.-С.175- 176.
10. Довженко О. Господи, пошли мені сили. - X., 1992.-С.165, 338, 204.
11. Геврик Тит. Втрачені архітектурні пам'ятки Києва. -Нью-Йорк, 1982.
12. По війні відомий більш як історик української архітектури.
13. Килессо С. Проектирование центра Києва в предвоенный период //АрхитектураКиева. -К., 1982. -С.53-54.
14. Ці архівні документи опублікував О.Рибалко в нашому журналі. Див.: Із листування наркома В.Затонського // Пам'ятки України - 1989. - 4.1. - С.41 - 44.
15. Геврик Т. Зазнач, праця. - С.15.
16. Докладніше див.: Репресоване краєзнавство. - К, 1991.-С.101 -111, 161 - 166, 173- 177,209-214.
17. Воинов А. И.Г.Лангбард. - Минск, 1976. - С.200.
18. Донцов Д. Хрестом і мечем. - Торонто, 1967.-С.300-301.
Новости загрузка новостей...