| Назва: | Банківська система та створення депозитів |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,06 KB |
| Скачувань: | 16 |
Банківська система та створення депозитів
Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, які здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Під терміном «БАНК» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності і терміновості.
Основне завдання банку - здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників.
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА - організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи ін¬шій країні в цілком визначений історичний період.
Залежно від впорядкованості банків, відповідно до діючого банківського законодавства розрізняють два основних типи побудови банківської системи:
• однорівнева банківська система;
• дворівнева банківська система
Однорівнева банківська система передбачає горизон¬тальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й цент¬ральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового об¬слуговування клієнтури.
Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з тоталітарним, адміністративно-командним режимом управ¬ління.
Дворівнева банківська система, яка характерна для країн з ринковою економікою, складається з двох рівнів.
Верхній рівень - центральні (емісійні) банки, які є бан¬ками в повному значенні цього слова лише для двох катего¬рій клієнтів: банківських інститутів та урядових структур.
Нижній рівень - комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації, населення.
Сьогодні в більшості країн світу функціонує дворівнева банківська система. За такою системою відносини між бан¬ками будуються в двох площинах: по вертикалі і по гори¬зонталі.
По вертикалі - це відносини підпорядкування між цент¬ральним банком, як керівним органом усієї банківської сис¬теми, і комерційними банками.
По горизонталі - це відносини рівноправного партнерст¬ва та конкуренції між комерційними банками.
Як відомо, в Україні з 1987 року почалася реформа бан¬ківської справи, яка завершилася ухваленням у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Згідно з цим Законом, в Україні було закладено основи кла¬сичної дворівневої банківської системи, яка включає:
Верхній рівень - Національний банк України як цент¬ральний банк країни, головний банківський інститут, який є емісійним центром держави і відповідає за управління всією грошово-кредитною системою.
Нижній рівень - мережа комерційних банків, які за умови здорової конкуренції покликані задовольнити населен¬ня країни і народне господарство щодо банківських послуг і створити для стабілізації та поступового піднесення націо¬нальної економіки.
Центральним банкам, або банкам першого рівня, прита¬манні функції резервної системи: 1) емісія кредитних грошей
і контроль за грошовим обігом у країні, кредитно-розра-Іхункове обслуговування інших кредитних інститутів, тобто виконання ролі "банку банків"; 2) кредитно-розрахункове обслуговування держави; 3) реалізація грошово-кредитної політики і регулювання на цій основі економічних процесів.
Комерційні банки є багатофункціональними установами, що займаються практично всіма видами кредитних і фінансо¬вих операцій, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності своїх клієнтів
Банківська система в умовах ринку функціонує на основі певних умов.
Функції банківської системи:
1) Трансформаційна - зумовлена посередницькою місією банків. Мобілізуючи вільні кошти і передаючи їх різним суб'єктам, банки мають можливість їх трансформовувати (змінювати) на різні строки, розміри, що зменшує фінансові ризики.
2) Функція створення грошей і регулювання грошової маси.
3) Функція забезпечення сталості банків та грошового ринку (ста¬білізаційна), яка проявляється:
• у прийнятті ряду законів та інших нормативних актів, що рег¬ламентують діяльність усіх ланок банківської системи - від центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;
• у створенні дійового механізму державного контролю і нагляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків узагалі.
Необхідність існування банківської системи визначається двома групами причин:
1) потребою здійснення суспільного нагляду і регулювання банків¬ської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих бан¬ків Із загально-суспільними інтересами - забезпечення сталості грошей і стабільності роботи всіх банків;
2) забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку і в кожному з його секторів. Банки при цьому повинні ке¬руватися не тільки своїми комерційними інтересами, а й вимо¬гами системи в цілому.
Становлення та розвиток банківської системи України
Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, які здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Під терміном «БАНК» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності і терміновості.
Основне завдання банку - здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників.
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА - організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи ін¬шій країні в цілком визначений історичний період.
Залежно від впорядкованості банків, відповідно до діючого банківського законодавства розрізняють два основних типи побудови банківської системи:
• однорівнева банківська система;
• дворівнева банківська система
Однорівнева банківська система передбачає горизон¬тальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й цент¬ральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового об¬слуговування клієнтури.
Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з тоталітарним, адміністративно-командним режимом управ¬ління.
Дворівнева банківська система, яка характерна для країн з ринковою економікою, складається з двох рівнів.
Верхній рівень - центральні (емісійні) банки, які є бан¬ками в повному значенні цього слова лише для двох катего¬рій клієнтів: банківських інститутів та урядових структур.
Нижній рівень - комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації, населення.
Сьогодні в більшості країн світу функціонує дворівнева банківська система. За такою системою відносини між бан¬ками будуються в двох площинах: по вертикалі і по гори¬зонталі.
По вертикалі - це відносини підпорядкування між цент¬ральним банком, як керівним органом усієї банківської сис¬теми, і комерційними банками.
По горизонталі - це відносини рівноправного партнерст¬ва та конкуренції між комерційними банками.
Як відомо, в Україні з 1987 року почалася реформа бан¬ківської справи, яка завершилася ухваленням у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Згідно з цим Законом, в Україні було закладено основи кла¬сичної дворівневої банківської системи, яка включає:
Верхній рівень - Національний банк України як цент¬ральний банк країни, головний банківський інститут, який є емісійним центром держави і відповідає за управління всією грошово-кредитною системою.
Нижній рівень - мережа комерційних банків, які за умови здорової конкуренції покликані задовольнити населен¬ня країни і народне господарство щодо банківських послуг і створити для стабілізації та поступового піднесення націо¬нальної економіки.
Центральним банкам, або банкам першого рівня, прита¬манні функції резервної системи: 1) емісія кредитних грошей
і контроль за грошовим обігом у країні, кредитно-розра-Іхункове обслуговування інших кредитних інститутів, тобто виконання ролі "банку банків"; 2) кредитно-розрахункове обслуговування держави; 3) реалізація грошово-кредитної політики і регулювання на цій основі економічних процесів.
Комерційні банки є багатофункціональними установами, що займаються практично всіма видами кредитних і фінансо¬вих операцій, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності своїх клієнтів
Банківська система в умовах ринку функціонує на основі певних умов.
Функції банківської системи:
1) Трансформаційна - зумовлена посередницькою місією банків. Мобілізуючи вільні кошти і передаючи їх різним суб'єктам, банки мають можливість їх трансформовувати (змінювати) на різні строки, розміри, що зменшує фінансові ризики.
2) Функція створення грошей і регулювання грошової маси.
3) Функція забезпечення сталості банків та грошового ринку (ста¬білізаційна), яка проявляється:
• у прийнятті ряду законів та інших нормативних актів, що рег¬ламентують діяльність усіх ланок банківської системи - від центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;
• у створенні дійового механізму державного контролю і нагляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків узагалі.
Необхідність існування банківської системи визначається двома групами причин:
1) потребою здійснення суспільного нагляду і регулювання банків¬ської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих бан¬ків Із загально-суспільними інтересами - забезпечення сталості грошей і стабільності роботи всіх банків;
2) забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку і в кожному з його секторів. Банки при цьому повинні ке¬руватися не тільки своїми комерційними інтересами, а й вимо¬гами системи в цілому.
Становлення та розвиток банківської системи України
Новости загрузка новостей...