| Назва: | Центральний банк та його роль у національній економіці |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,95 KB |
| Скачувань: | 90 |
Знаряддя монетарної політики
Центральний банк регулює пропозицію грошей у національній економіці, або, інакше кажучи, проводить монетарну політику за допомогою знарядь прямого та непрямого регулювання. Основними знаряддями прямого регу¬лювання пропозиції грошей, які здебільшого використовуються у країнах з перехідною економікою та тих, що розвиваються, є обме¬ження обсягів кредитів, що надаються певним галузям; пряме регулю¬вання процентної ставки; обмеження величини кредитів для окремих банків. Ці знаряддя ефективно спрацьовують лише у короткостроко¬вому періоді: вони дають змогу не допускати надмірного створення банками грошей.
Однак тривале застосування інструментів прямого регулювання пропозиції грошей справляє несприятливі впливи на розвиток на¬ціональної економіки: зменшується рівень конкуренції між банка¬ми, підривається посередницька функція банків, спотворюється структура наданих банками кредитів тощо. Тому у розвинутій рин¬ковій економіці застосовують головно знаряддя непрямого регулю¬вання пропозиції грошей, до яких належать операції на відкритому ринку, зміна облікової процентної ставки, зміна норми резервування.
Застосування непрямих знарядь монетарної політики передбачає наявність розвинутого грошового ринку, їхня перевага полягає в то¬му, що вони дають банкам змогу розподіляти кредитні ресурси від¬повідно до потреб ринку. Використовуючи знаряддя непрямого регулювання грошового обігу, центральний банк не має безпосеред¬нього контролю над пропозицією грошей, оскільки вона містить депозити, які створюють комерційні банки. Непрямі знаряддя ко¬ригують величину пропозиції грошей, впливаючи на надлишкові резерви або грошовий мультиплікатор.
Операції на відкритому ринку. Ці операції є найважливішим зна¬ряддям, за допомогою якого центральний банк контролює пропози¬цію грошей. Як уже зазначалось, операції на відкритому ринку - це купівля центральним банком державних цінних паперів (облігацій) у населення, фірм чи банків або продаж їм цих паперів, щоб змінити величину або структуру резервів комерційних банків і, отже, пропо¬зицію грошей. Та як же купівля і продаж державних цінних паперів впливають на надлишкові резерви комерційних банків?
Припустімо, що центральний банк купує державні цінні папери. їх можна купити у населення, фірм або комерційних банків, але в усіх випадках результат однаковий: резерви комерційних банків збільшуються. Якщо, наприклад, центральний банк купує державні цінні папери у комерційних банків, то він оплачує ці папери збіль¬шенням резервів комерційних банків на суму купівлі. Тому баланс центрального банку і баланси комерційних банків зміняться так:
Баланс центрального банку
Активи Пасиви
+Цінні папери + Резерви комерційних банків
Баланс комерційних банків
Активи Пасиви
- Цінні папери + Резерви
У результаті цієї операції цінні папери перемістяться від комер¬ційних банків до центрального банку. Тому перед цінними папера¬ми у підрозділі "Активи" балансу комерційних банків стоїть знак мінус, що означає зменшення їхньої кількості. І навпаки, перед цін¬ними паперами у підрозділі "Активи" балансу центрального банку стоїть знак плюс.
Центральний банк оплачує купівлю цінних паперів у комерцій¬них банків, збільшуючи їхні резерви. Тому у балансі комерційних банків перед резервами стоїть знак плюс. Це означає, що резерви комерційних банків збільшилися, а отже зросла їхня здатність вати позики.
Якщо ж центральний банк купує цінні папери у фірм чи насе¬лення, вплив цієї операції на резерви комерційних банків аналогіч¬ний. Річ у тім, що населення або фірми, продавши цінні папери, збільшують свої вклади у банках, а водночас і фактичні резерви ко¬мерційних банків. Загалом, коли центральний банк купує цінні папери на відкритому ринку, резерви комерційних банків збільшуються. Якщо банки надаватимуть у позику більше грошей, то пропозиція грошей у національній економіці зросте.
Продаж центральним банком цінних паперів комерційним бан¬кам зменшує їхні резерви. Купуючи цінні папери, комерційні банки виписують чеки на свої вклади, тобто на резерви у центральному банку. Центральний банк ураховує чеки і відповідно зменшує резер¬ви комерційних банків. Тому зміни у балансі центрального банку і балансах комерційних банків виглядатимуть так:
Баланс центрального банку
Активи Пасиви
- Цінні папери - Резерви комерційних банків
Баланс комерційних банків
Активи Пасиви
- Резерви + Цінні папери
Знак мінус перед резервами у підрозділі "Активи" комерційних банків вказує на їх зменшення; можливості до створення комерцій¬ними банками грошей звужуються. Продаж центральним банком державних цінних паперів населенню чи фірмам спричиняє анало¬гічний результат. Отже, коли центральний банк продає цінні папери на відкритому ринку, резерви комерційних банків зменшуються. Зменшен¬ня резервів комерційних банків спричиняє зменшення пропозиції грошей у національній економіці.
Центральний банк регулює пропозицію грошей у національній економіці, або, інакше кажучи, проводить монетарну політику за допомогою знарядь прямого та непрямого регулювання. Основними знаряддями прямого регу¬лювання пропозиції грошей, які здебільшого використовуються у країнах з перехідною економікою та тих, що розвиваються, є обме¬ження обсягів кредитів, що надаються певним галузям; пряме регулю¬вання процентної ставки; обмеження величини кредитів для окремих банків. Ці знаряддя ефективно спрацьовують лише у короткостроко¬вому періоді: вони дають змогу не допускати надмірного створення банками грошей.
Однак тривале застосування інструментів прямого регулювання пропозиції грошей справляє несприятливі впливи на розвиток на¬ціональної економіки: зменшується рівень конкуренції між банка¬ми, підривається посередницька функція банків, спотворюється структура наданих банками кредитів тощо. Тому у розвинутій рин¬ковій економіці застосовують головно знаряддя непрямого регулю¬вання пропозиції грошей, до яких належать операції на відкритому ринку, зміна облікової процентної ставки, зміна норми резервування.
Застосування непрямих знарядь монетарної політики передбачає наявність розвинутого грошового ринку, їхня перевага полягає в то¬му, що вони дають банкам змогу розподіляти кредитні ресурси від¬повідно до потреб ринку. Використовуючи знаряддя непрямого регулювання грошового обігу, центральний банк не має безпосеред¬нього контролю над пропозицією грошей, оскільки вона містить депозити, які створюють комерційні банки. Непрямі знаряддя ко¬ригують величину пропозиції грошей, впливаючи на надлишкові резерви або грошовий мультиплікатор.
Операції на відкритому ринку. Ці операції є найважливішим зна¬ряддям, за допомогою якого центральний банк контролює пропози¬цію грошей. Як уже зазначалось, операції на відкритому ринку - це купівля центральним банком державних цінних паперів (облігацій) у населення, фірм чи банків або продаж їм цих паперів, щоб змінити величину або структуру резервів комерційних банків і, отже, пропо¬зицію грошей. Та як же купівля і продаж державних цінних паперів впливають на надлишкові резерви комерційних банків?
Припустімо, що центральний банк купує державні цінні папери. їх можна купити у населення, фірм або комерційних банків, але в усіх випадках результат однаковий: резерви комерційних банків збільшуються. Якщо, наприклад, центральний банк купує державні цінні папери у комерційних банків, то він оплачує ці папери збіль¬шенням резервів комерційних банків на суму купівлі. Тому баланс центрального банку і баланси комерційних банків зміняться так:
Баланс центрального банку
Активи Пасиви
+Цінні папери + Резерви комерційних банків
Баланс комерційних банків
Активи Пасиви
- Цінні папери + Резерви
У результаті цієї операції цінні папери перемістяться від комер¬ційних банків до центрального банку. Тому перед цінними папера¬ми у підрозділі "Активи" балансу комерційних банків стоїть знак мінус, що означає зменшення їхньої кількості. І навпаки, перед цін¬ними паперами у підрозділі "Активи" балансу центрального банку стоїть знак плюс.
Центральний банк оплачує купівлю цінних паперів у комерцій¬них банків, збільшуючи їхні резерви. Тому у балансі комерційних банків перед резервами стоїть знак плюс. Це означає, що резерви комерційних банків збільшилися, а отже зросла їхня здатність вати позики.
Якщо ж центральний банк купує цінні папери у фірм чи насе¬лення, вплив цієї операції на резерви комерційних банків аналогіч¬ний. Річ у тім, що населення або фірми, продавши цінні папери, збільшують свої вклади у банках, а водночас і фактичні резерви ко¬мерційних банків. Загалом, коли центральний банк купує цінні папери на відкритому ринку, резерви комерційних банків збільшуються. Якщо банки надаватимуть у позику більше грошей, то пропозиція грошей у національній економіці зросте.
Продаж центральним банком цінних паперів комерційним бан¬кам зменшує їхні резерви. Купуючи цінні папери, комерційні банки виписують чеки на свої вклади, тобто на резерви у центральному банку. Центральний банк ураховує чеки і відповідно зменшує резер¬ви комерційних банків. Тому зміни у балансі центрального банку і балансах комерційних банків виглядатимуть так:
Баланс центрального банку
Активи Пасиви
- Цінні папери - Резерви комерційних банків
Баланс комерційних банків
Активи Пасиви
- Резерви + Цінні папери
Знак мінус перед резервами у підрозділі "Активи" комерційних банків вказує на їх зменшення; можливості до створення комерцій¬ними банками грошей звужуються. Продаж центральним банком державних цінних паперів населенню чи фірмам спричиняє анало¬гічний результат. Отже, коли центральний банк продає цінні папери на відкритому ринку, резерви комерційних банків зменшуються. Зменшен¬ня резервів комерційних банків спричиняє зменшення пропозиції грошей у національній економіці.
Новости загрузка новостей...