| Назва: | Центральний банк та його роль у національній економіці |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,95 KB |
| Скачувань: | 49 |
Загалом: що крутіша крива попиту на гроші, то вагоміше будь-яка зміна пропозиції грошей впливатиме на рівноважну процентну ставку. Водночас що положистіша крива інвестиційного попиту, то будь-яка зміна процентної ставки сильніше позначатиметься на обсязі інвести¬цій. Зміна кількості грошей через ефект процентних ставок найсильніше впливатиме на обсяг національного виробництва, коли крива попиту на гроші відносно крута, а крива інвестиційного попиту - відносно положиста. Зміна пропозиції грошей буде недостатньо ре¬зультативною, коли крива попиту на гроші буде положистою, а кри¬ва інвестиційного попиту - крутою.
З нашого аналізу випливає, що внаслідок монетарної політики змінюється процентна ставка, що позначається на інвестиційних видатках, а відтак і на обсязі національного виробництва. Проте в економіці існує і зворотний зв'язок: рівень ВВП впливає на рівнова¬жну процентну ставку. Річ у тім, що операційний компонент кривої попиту на гроші прямо залежить від рівня номінального ВВП. Це означає, що збільшення ВВП, викликане політикою "дешевих гро¬шей", підвищує попит на гроші, що почасти нейтралізує імпульси "дешевих грошей" до зниження процентної ставки. Політика "до¬рогих грошей" зменшує номінальний ВВП і водночас звужує попит на гроші та послабляє імпульс до підвищення процентної ставки, спричинений політикою "дорогих грошей".
Монетарна політика, змінюючи пропозицію грошей і процентні ставки, впливає на обмінний курс, а відтак і на основні макроекономічні змінні. Наприклад, збільшення пропозиції грошей та відповід¬не зниження процентних ставок зменшують попит на національну валюту з боку нерезидентів. У результаті курс національної валюти знижуватиметься. Це сприятиме зростанню експорту та зменшенню імпорту, що збільшуватиме чистий експорт і обсяг національного виробництва.
Результативність монетарної політики Обмежується чинниками, що властиві сукупній пропозиції. Використовуючи криву сукупної пропозиції, можна виявити, як зміни сукупних видатків, викликані монетарною політикою, розподіляються між змінами у реальному обсязі виробництва та змінами рівня цін.
Однак якщо економіка досягла рівня повної зайнятості або пере¬вищила його, то збільшення сукупного попиту майже не вплине на обсяг національного виробництва та зайнятість, але істотно підвищить рівень цін. Викладені міркування стосую¬ться впливів монетарної політики на національну економіку у корот¬костроковому періоді. У довгостроковому ж періоді, як вважають біль¬шість економістів, зміни пропози¬ції грошей переважно підвищують рівень цін і не впливають на реаль¬ний обсяг виробництва, що назива¬ють нейтральністю грошей.
Більшість економістів уважає, що добре продумати ефективність мана монетарна політика володіє потужним монетарної стабілізаційним потенціалом, який дає змогу політики подолати збурення в національній економіці, викликані різними зовнішніми і внутрішніми чинниками. Результативність монетарної політики грунтується на тому, що у короткостроковому періоді зміни в грошовому секторі економіки справляють вплив на її фізичний сектор. Монетарна по¬літика є досить гнучкою - її можна швидко змінювати. Наприклад, центральний банк може щоденно купувати або продавати державні цінні папери, впливаючи на поточні й проміжні, а відтак і на основ¬ні макроекономічні змінні.
Як свідчить економічна історія багатьох країн, ефективність мо¬нетарної політики значною мірою залежить від незалежності цент¬рального банку від виконавчої влади, а також від довір'я економічних суб'єктів до його політики. У різних державах центральний банк по¬сідає різне місце у системі влади: в одних він є підрозділом виконав¬чої влади, а в інших - значною мірою не залежним від її інших гілок. Наприклад, у США керівництво ФРС призначається Прези¬дентом на 14-річний термін, і керівництво ФРС не можна відправи¬ти у відставку, коли Президент не задоволений його рішенням.
Багато економістів досліджували проблему впливу незалежності центрального банку на ефективність монетарної політики. Вони об¬числювали індекс незалежності центрального банку, який грунтуєть¬ся на таких показниках, як тривалість повноважень його керівницт¬ва, можливості впливу виконавчої влади на правління центрального банку, частота контактів між урядом і центральним банком, межі участі центрального банку у справі кредитування державного секто¬ра, способи розв'язання проблем дефіциту державного бюджету, та інших офіційних характеристиках банку, що зафіксовані у його ста¬туті. Відтак науковці дійшли висновку про наявність залежності між ступенем свободи дій центрального банку і темпом зростання за¬гального рівня цін. Висновок цих досліджень такий: що вищий сту¬пінь незалежності центрального банку, то нижчі темпи інфляції "в країні. У країнах з перехідною економікою також простежується по¬дібна закономірність.
З нашого аналізу випливає, що внаслідок монетарної політики змінюється процентна ставка, що позначається на інвестиційних видатках, а відтак і на обсязі національного виробництва. Проте в економіці існує і зворотний зв'язок: рівень ВВП впливає на рівнова¬жну процентну ставку. Річ у тім, що операційний компонент кривої попиту на гроші прямо залежить від рівня номінального ВВП. Це означає, що збільшення ВВП, викликане політикою "дешевих гро¬шей", підвищує попит на гроші, що почасти нейтралізує імпульси "дешевих грошей" до зниження процентної ставки. Політика "до¬рогих грошей" зменшує номінальний ВВП і водночас звужує попит на гроші та послабляє імпульс до підвищення процентної ставки, спричинений політикою "дорогих грошей".
Монетарна політика, змінюючи пропозицію грошей і процентні ставки, впливає на обмінний курс, а відтак і на основні макроекономічні змінні. Наприклад, збільшення пропозиції грошей та відповід¬не зниження процентних ставок зменшують попит на національну валюту з боку нерезидентів. У результаті курс національної валюти знижуватиметься. Це сприятиме зростанню експорту та зменшенню імпорту, що збільшуватиме чистий експорт і обсяг національного виробництва.
Результативність монетарної політики Обмежується чинниками, що властиві сукупній пропозиції. Використовуючи криву сукупної пропозиції, можна виявити, як зміни сукупних видатків, викликані монетарною політикою, розподіляються між змінами у реальному обсязі виробництва та змінами рівня цін.
Однак якщо економіка досягла рівня повної зайнятості або пере¬вищила його, то збільшення сукупного попиту майже не вплине на обсяг національного виробництва та зайнятість, але істотно підвищить рівень цін. Викладені міркування стосую¬ться впливів монетарної політики на національну економіку у корот¬костроковому періоді. У довгостроковому ж періоді, як вважають біль¬шість економістів, зміни пропози¬ції грошей переважно підвищують рівень цін і не впливають на реаль¬ний обсяг виробництва, що назива¬ють нейтральністю грошей.
Більшість економістів уважає, що добре продумати ефективність мана монетарна політика володіє потужним монетарної стабілізаційним потенціалом, який дає змогу політики подолати збурення в національній економіці, викликані різними зовнішніми і внутрішніми чинниками. Результативність монетарної політики грунтується на тому, що у короткостроковому періоді зміни в грошовому секторі економіки справляють вплив на її фізичний сектор. Монетарна по¬літика є досить гнучкою - її можна швидко змінювати. Наприклад, центральний банк може щоденно купувати або продавати державні цінні папери, впливаючи на поточні й проміжні, а відтак і на основ¬ні макроекономічні змінні.
Як свідчить економічна історія багатьох країн, ефективність мо¬нетарної політики значною мірою залежить від незалежності цент¬рального банку від виконавчої влади, а також від довір'я економічних суб'єктів до його політики. У різних державах центральний банк по¬сідає різне місце у системі влади: в одних він є підрозділом виконав¬чої влади, а в інших - значною мірою не залежним від її інших гілок. Наприклад, у США керівництво ФРС призначається Прези¬дентом на 14-річний термін, і керівництво ФРС не можна відправи¬ти у відставку, коли Президент не задоволений його рішенням.
Багато економістів досліджували проблему впливу незалежності центрального банку на ефективність монетарної політики. Вони об¬числювали індекс незалежності центрального банку, який грунтуєть¬ся на таких показниках, як тривалість повноважень його керівницт¬ва, можливості впливу виконавчої влади на правління центрального банку, частота контактів між урядом і центральним банком, межі участі центрального банку у справі кредитування державного секто¬ра, способи розв'язання проблем дефіциту державного бюджету, та інших офіційних характеристиках банку, що зафіксовані у його ста¬туті. Відтак науковці дійшли висновку про наявність залежності між ступенем свободи дій центрального банку і темпом зростання за¬гального рівня цін. Висновок цих досліджень такий: що вищий сту¬пінь незалежності центрального банку, то нижчі темпи інфляції "в країні. У країнах з перехідною економікою також простежується по¬дібна закономірність.