1 2 3 4

При внутрішньому опроміненні внаслідок потрапляння радіоактивних речовин на відкриті ділянки шкіри можуть утворюватись променеві дерматити і опіки. Ураження мають декілька стадій: рання реакція, інкубаційний період, період гострого запалення і період одужання. Рання реакція наступає через декілька годин після дії радіоактивних речовин, появляється почервоніння шкіри. Потім почервоніння зникає і наступає інкубаційний період, ніяких зовнішніх ознак не виникає. Період гострого запалення знову починається з почервоніння шкіри. Потім виникають пухир; наповнені прозорою рідиною. Пухирі самі тріскають, а при дуже великих дозах опромінення ми їх місці виникають виразки, які заживають тривалий час.

Променеві опіки можуть бути легкими, середньої важкості і важкими. При легких ураженнях інкубаційний період продовжується до двох тижнів, виразок не виникає. Почервоніння і набряк шкіри проявляються через 1,5-2 місяці.

Ураження середньої важкості проявляється через 7-10 днів. Для лікування потрібно 2-3 місяці. При важких ураженнях інкубаційний період продовжується 4-7 днів. Процес заживання виразок триває від 6 до 12 місяців, інколи, і більше. У воєнний час радіаційні ураження можуть носити комбінований характер: радіаційне опромінювання, травми, опіки, інфекційні захворювання і інші ураження. Завдання щодо захисту людей від променевих ураження полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало допустимих доз. Люди, які знаходяться на зараженій території, повинні перебувати в сховищах або протирадіаційних укриттях до безпечного спаду рівня радіації на місцевості. В цих умовах необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Треба пам'ятати, що протигаз, респіратор, спеціальний одяг не захищає від зовнішнього гама-випромінювання, а тільки забезпечує захист органів дихання і шкіри від радіоактивного пороху. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надавати в можливо короткі строки. Для цього дуже важливо своєчасне виявлення уражених, яке проводиться дозиметричними приладами або розрахунками за відомими рівнями радіації і часу перебування на зараженій місцевості. Потерпілих необхідно винести (вивезти) з осередку ураження на місцевість, де нема радіаційного випромінювання. Людей, які отримали високі дози радіації, негайно доставити в лікувальні заклади транспортом. Лікування променевої хвороби являє собою найскладніше питання сучасної медицини. До невідкладних лікувальних, заходів підносяться:

- механічне усунення радіоактивних речовин із організму людини. Це проводиться шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання рота і очей (якщо є можливість промивання очей проводити розчином натрію гідрокарбонату);

- застосовування відхаркувальних препаратів (іпекануан, термопсис, сенега) при попаданні радіоактивних речовин в шляхи дихання. Через декілька днів, коли радіоактивні речовини, які залишились в організмі, відкладуться в органах і тканинах, використовують засіб введення в організм комплексоутворюючих речовин. З їх допомогою радіоактивні речовини можна перенести в розчин, а це полегшить виведення їх з організму. У якості комплексоутворювачів використовують солі органічних кисло (лимонної, оцтової, молочної), а також вітамін В1. Лікування радіаційних опіків шкіри проводиться в процесі розвитку опіку. Воно спрямоване на зменшення запальних процесів і на відновлення ураженої тканини. В лопатковий період необхідно зробити протиінфекційні присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). При важкій ранній реакції шкіри (почервоніння з крововиливом) для зменшення болю пропонуються охолоджуючі примочки (свинцева вода, риванол і інші). Важливо забезпечити ураженій ділянці спокій: уникати тертя з одягом, миття з милом, усунути дію ультра¬фіолетового випромінювання і подразнюючої терапії. Пропонується проведення новокаїнової блокади (введення вище місця ураження 0.25-0,5%-ного розчину новокаїну з інтервалом в 3 - 4 дні).

НЕЙТРОННА ЗБРОЯ

1 2 3 4