| Назва: | Зброя масового знищення |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 17,25 KB |
| Скачувань: | 83 |
У зоні цілком руйнуються всі будинки і споруди, а також протирадіаційні укриття і частина сховищ, утворюються суцільні завали, ушкоджується комунально-енергетична мережа.
Зона сильних руйнувань - з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 50 до 30 кПа. У цій зоні наземні будинки і споруди одержують сильні руйнування, утворюються місцеві завали, виникають суцільні і масові пожежі. Більшість сховищ збережеться, у окремих сховищ будуть завалені входи і виходи. Люди в них можуть одержати поразки тільки через порушення герметизації, затоплення або загазованість приміщень.
Зона середніх руйнувань - з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 30 до 20 кПа. У ній будинки і споруди одержать середні руйнування. Сховища й укриття підвального типу збережуться. Від світлового випромінювання виникнуть суцільні пожежі.
Зона слабких руйнувань - з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 20 до 10 кПа. Будинки одержать невеликі руйнування. Від світлового випромінювання виникнуть окремі вогнища пожеж.
Зони радіоактивного зараження на сліді хмари ядерного вибуху.
Зона радіоактивного зараження - це територія, яка була піддана зараженню радіоактивними речовинами в результаті їх випадання після наземних (підземних) і низьких повітряних ядерних вибухів.
Шкідливе діяння іонізуючих випромінювань оцінюється отриманою дозою випромінювання (дозою радіації) Д, тобто енергією цих променів, поглиненою в одиниці об'єму середовища, що опромінюється. Ця енергія вимірюється існуючими дозиметричними приладами в рентгенах (Р).
Рентген - це така кількість гамма-випромінювання, що створює в 1 см2 сухого повітря (при температурі 0 °C і тиску 760 мм рт. ст.) 2,08 x 109 іонів.
Для оцінки інтенсивності іонізуючого випромінювання, що випускається радіоактивними речовинами на зараженій місцевості, введено поняття «потужність дози іонізуючого випромінювання» (рівень радіації). Її вимірюють у рентгенах у годину (Р/год), невеликі потужності в мілірентгенах у годину (мр/год).
Поступово потужність дози випромінювання знижується. Так, потужність дози випромінювання, заміряна через 1 год після наземного ядерного вибуху, через 2 год зменшиться вдвічі, через 3 год - у чотири рази, через 7 год - у десять разів, а через 49 - у сто разів.
Необхідно відзначити, що при аварії на АЕС з викидом осколків ядерного палива (радіонуклідів) місцевість може бути забруднена протягом від декількох місяців до декількох років.
Ступінь радіоактивного зараження і розміри зараженої ділянки (радіоактивного сліду) при ядерному вибуху залежать від потужності і виду вибуху, метеорологічних умов, а також від характеру місцевості і ґрунту.
Розміри радіоактивного сліду умовно поділяють на зони (Мал. 1).
Зона надзвичайно небезпечного зараження. На зовнішній межі зони доза випромінювання з моменту випадання радіоактивних речовин із хмари на місцевість до повного їх розпаду дорівнює 4000 Р (в середині зони - 10000 Р), потужність дози випромінювання через 1 год після вибуху - 800 Р/год.
Зона небезпечного зараження. На зовнішній межі зони випромінювання - 1200 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 240 Р/год.
Зона сильного зараження. На зовнішній межі зони випромінювання - 400 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 80 Р/год.
Зона помірного зараження. На зовнішній межі зони випромінювання - 40 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 8 Р/год.
В результаті дії іонізуючих випромінювань, як и при дії проникаючої радіації, у людей виникає променева хвороба. Доза 150-250 Р викликає променеву хворобу першого ступеня, доза 250- 400 Р - променеву хворобу другого ступеня, доза 400-700 Р - променеву хворобу третього ступеня, доза понад 700 Р - променеву хворобу четвертого ступеня.
Доза однократного опромінення протягом чотирьох діб до 50 Р, як і багаторазового до 100 Р за 10-30 днів, не викликає зовнішніх ознак захворювання і вважається безпечною.
Напрямок вітру
Зона надзвичайно Зона небезпечного зараження Зона сильного зараження Зона помірного зараження
небезпечного зараження
Мал. 1. Утворення радіоактивного сліду від наземного ядерного вибуху
Хімічна зброя
Хімічна зброя - боєприпаси і бойові прилади, вражаючі дії яких засновані на використанні токсичних властивостей отруйних речовин (токсичний - від грець. toxikon - отрута).
Характеристика отруйних речовин, засоби і способи захисту від них.
Основу хімічної зброї складають отруйні речовини (ОР) - токсичні хімічні сполуки, що володіють певними фізичними і хімічними властивостями, що уможливлюють їхнє бойове застосування з метою поразки людей, тварин і зараження місцевості на тривалий період. Знаходячись у бойовому стані, вони вражають організм людини, проникаючи через органи дихання, шкірні покриви і рани. Крім того, людина може одержати поразки в результаті вживання заражених продуктів харчування і води, а також при впливі ОР на слизуваті оболонки очей і носоглотки.
Зона сильних руйнувань - з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 50 до 30 кПа. У цій зоні наземні будинки і споруди одержують сильні руйнування, утворюються місцеві завали, виникають суцільні і масові пожежі. Більшість сховищ збережеться, у окремих сховищ будуть завалені входи і виходи. Люди в них можуть одержати поразки тільки через порушення герметизації, затоплення або загазованість приміщень.
Зона середніх руйнувань - з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 30 до 20 кПа. У ній будинки і споруди одержать середні руйнування. Сховища й укриття підвального типу збережуться. Від світлового випромінювання виникнуть суцільні пожежі.
Зона слабких руйнувань - з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 20 до 10 кПа. Будинки одержать невеликі руйнування. Від світлового випромінювання виникнуть окремі вогнища пожеж.
Зони радіоактивного зараження на сліді хмари ядерного вибуху.
Зона радіоактивного зараження - це територія, яка була піддана зараженню радіоактивними речовинами в результаті їх випадання після наземних (підземних) і низьких повітряних ядерних вибухів.
Шкідливе діяння іонізуючих випромінювань оцінюється отриманою дозою випромінювання (дозою радіації) Д, тобто енергією цих променів, поглиненою в одиниці об'єму середовища, що опромінюється. Ця енергія вимірюється існуючими дозиметричними приладами в рентгенах (Р).
Рентген - це така кількість гамма-випромінювання, що створює в 1 см2 сухого повітря (при температурі 0 °C і тиску 760 мм рт. ст.) 2,08 x 109 іонів.
Для оцінки інтенсивності іонізуючого випромінювання, що випускається радіоактивними речовинами на зараженій місцевості, введено поняття «потужність дози іонізуючого випромінювання» (рівень радіації). Її вимірюють у рентгенах у годину (Р/год), невеликі потужності в мілірентгенах у годину (мр/год).
Поступово потужність дози випромінювання знижується. Так, потужність дози випромінювання, заміряна через 1 год після наземного ядерного вибуху, через 2 год зменшиться вдвічі, через 3 год - у чотири рази, через 7 год - у десять разів, а через 49 - у сто разів.
Необхідно відзначити, що при аварії на АЕС з викидом осколків ядерного палива (радіонуклідів) місцевість може бути забруднена протягом від декількох місяців до декількох років.
Ступінь радіоактивного зараження і розміри зараженої ділянки (радіоактивного сліду) при ядерному вибуху залежать від потужності і виду вибуху, метеорологічних умов, а також від характеру місцевості і ґрунту.
Розміри радіоактивного сліду умовно поділяють на зони (Мал. 1).
Зона надзвичайно небезпечного зараження. На зовнішній межі зони доза випромінювання з моменту випадання радіоактивних речовин із хмари на місцевість до повного їх розпаду дорівнює 4000 Р (в середині зони - 10000 Р), потужність дози випромінювання через 1 год після вибуху - 800 Р/год.
Зона небезпечного зараження. На зовнішній межі зони випромінювання - 1200 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 240 Р/год.
Зона сильного зараження. На зовнішній межі зони випромінювання - 400 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 80 Р/год.
Зона помірного зараження. На зовнішній межі зони випромінювання - 40 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 8 Р/год.
В результаті дії іонізуючих випромінювань, як и при дії проникаючої радіації, у людей виникає променева хвороба. Доза 150-250 Р викликає променеву хворобу першого ступеня, доза 250- 400 Р - променеву хворобу другого ступеня, доза 400-700 Р - променеву хворобу третього ступеня, доза понад 700 Р - променеву хворобу четвертого ступеня.
Доза однократного опромінення протягом чотирьох діб до 50 Р, як і багаторазового до 100 Р за 10-30 днів, не викликає зовнішніх ознак захворювання і вважається безпечною.
Напрямок вітру
Зона надзвичайно Зона небезпечного зараження Зона сильного зараження Зона помірного зараження
небезпечного зараження
Мал. 1. Утворення радіоактивного сліду від наземного ядерного вибуху
Хімічна зброя
Хімічна зброя - боєприпаси і бойові прилади, вражаючі дії яких засновані на використанні токсичних властивостей отруйних речовин (токсичний - від грець. toxikon - отрута).
Характеристика отруйних речовин, засоби і способи захисту від них.
Основу хімічної зброї складають отруйні речовини (ОР) - токсичні хімічні сполуки, що володіють певними фізичними і хімічними властивостями, що уможливлюють їхнє бойове застосування з метою поразки людей, тварин і зараження місцевості на тривалий період. Знаходячись у бойовому стані, вони вражають організм людини, проникаючи через органи дихання, шкірні покриви і рани. Крім того, людина може одержати поразки в результаті вживання заражених продуктів харчування і води, а також при впливі ОР на слизуваті оболонки очей і носоглотки.