| Назва: | Надання першої медичної допомоги |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 33,35 KB |
| Скачувань: | 132 |
Ознаки - у випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують зразу пі¬сля занурення в воду, у початковий період після його підняття на поверхню ві¬дмічається загальмований або збуджений стан, шкіра і видимі слизові бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, потерпілого морозить. Верхній відділ живота - здутий, нерідко буває блювання шлунковим вмістом з проковтнутою водою. Вказані ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігається протягом кількох днів. Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого становило не більше кількох хвилин і після витягнення з води не було свідомості, шкіра синюшна, з рота і з носа витікає піна рожевого кольору, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабий не рит¬мічний. Стан організму характеризується як агональний.
У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду на 2-3 хв самостійне дихання і серцева діяльність як правило, відсутні, зіниці роз¬ширенні і не реагують на світло, шкіра синюшна. Всі ці ознаки свідчать про на¬стання клінічної смерті. При сухому утопленні посиніння шкіри виражене ме¬нше, в атональному періоді відсутнє витікання піни з рота, у випадку ж клініч¬ної смерті її тривалість становить 4-6 хв.
Утоплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширення зіниць. У таких утоплеників клі¬нічна смерть може тривати до 10-12 хвилин.
Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 4-6 хвилин після утоплення. Підпливши до потопаючого ззаду, треба взяти його під пахви так, щоб голова була над водою, повернута обличчям, і пливти з ним до берега. Потім якнайшвидше треба очистити порожнину рота і глотку утоп¬леного від слизу, мулу та піску, швидко видалити воду з дихальних шляхів: пе¬ревернути хворого на живіт, перегнути через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів надавити на спину. Після цього потерпілого повертають обличчям догори і починають робити оживлення. Коли утоплений врятований у початко¬вому періоді утоплення, треба перш за все вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, до суха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потер¬пілий без свідомості при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонта¬льно, піднімають на 40-50 градусів ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять масаж грудної клітки, розтира¬ють руки і ноги.
Отруєння загального характеру. Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило починаєть¬ся через 2-3 год. після вживання заражених продуктів, інколи через 20-26 год.
Ознаки: загальна слабість. Нудота, блювота (неодноразова), переймоподібний біль в животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-400С , частий слаб¬кий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.
Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушу¬ють випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, соків, але не їжу. В перший час необхідний постійний нагляд за хворим, щоб запобігти зу¬пинці дихання і кровообігу.
При отруєнні ядохімікатами потерпілого треба негайно винести з зараже¬ної зони, звільнити від забрудненого і тісного одягу. Попавши в очі чи на шкіру ядохімікати потрібно змити великою кількістю води. Очі промити 2% розчи¬ном харчової соди чи борної кислоти. При попаданні ядохімікатів в шлунок по¬терпілому дати випити кілька склянок води чи слаборожевого розчину марган¬цю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля. Ввести слабкі засоби (100-150 мл 30% розчину сірчанокислої магнезії чи гірської солі 20 г на півсклянки води ) .
При гострому отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести з зони зараження. Ліквідувати все, що затруднює дихання, забезпечити тілу зручний стан. При втраті свідомості дати вдихнути нашатирний спирт, намочити груди і обличчя холодною водою і розтерти.
Коли дихання не порушено, необхідно негайно зробити інгаляцію киснем; при зупинці дихання інгаляцію киснем вводити разом з штучним диханням.
Всі міроприємства першої допомоги проводити до встановлення нормального дихання і кровообігу.
Гіпоксія (кисневе голодування). Головною причиною виникнення розла¬дів діяльності організму є зниження напруги кисню у крові - гіпоксія. Виникає у всіх випадках, коли зменшується парціальний тиск кисню у дихальному се¬редовищі, також при запаленні легень, інших порушеннях легеневої тканини, редукції гемоглобіну, при отруєнні чадним газом. Гостра гіпоксія може виник¬нути при тривалій затримці дихання, під час пірнання, при інтенсивному фізи¬чному навантаженні.
У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду на 2-3 хв самостійне дихання і серцева діяльність як правило, відсутні, зіниці роз¬ширенні і не реагують на світло, шкіра синюшна. Всі ці ознаки свідчать про на¬стання клінічної смерті. При сухому утопленні посиніння шкіри виражене ме¬нше, в атональному періоді відсутнє витікання піни з рота, у випадку ж клініч¬ної смерті її тривалість становить 4-6 хв.
Утоплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширення зіниць. У таких утоплеників клі¬нічна смерть може тривати до 10-12 хвилин.
Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 4-6 хвилин після утоплення. Підпливши до потопаючого ззаду, треба взяти його під пахви так, щоб голова була над водою, повернута обличчям, і пливти з ним до берега. Потім якнайшвидше треба очистити порожнину рота і глотку утоп¬леного від слизу, мулу та піску, швидко видалити воду з дихальних шляхів: пе¬ревернути хворого на живіт, перегнути через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів надавити на спину. Після цього потерпілого повертають обличчям догори і починають робити оживлення. Коли утоплений врятований у початко¬вому періоді утоплення, треба перш за все вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, до суха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потер¬пілий без свідомості при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонта¬льно, піднімають на 40-50 градусів ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять масаж грудної клітки, розтира¬ють руки і ноги.
Отруєння загального характеру. Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило починаєть¬ся через 2-3 год. після вживання заражених продуктів, інколи через 20-26 год.
Ознаки: загальна слабість. Нудота, блювота (неодноразова), переймоподібний біль в животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-400С , частий слаб¬кий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.
Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушу¬ють випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, соків, але не їжу. В перший час необхідний постійний нагляд за хворим, щоб запобігти зу¬пинці дихання і кровообігу.
При отруєнні ядохімікатами потерпілого треба негайно винести з зараже¬ної зони, звільнити від забрудненого і тісного одягу. Попавши в очі чи на шкіру ядохімікати потрібно змити великою кількістю води. Очі промити 2% розчи¬ном харчової соди чи борної кислоти. При попаданні ядохімікатів в шлунок по¬терпілому дати випити кілька склянок води чи слаборожевого розчину марган¬цю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля. Ввести слабкі засоби (100-150 мл 30% розчину сірчанокислої магнезії чи гірської солі 20 г на півсклянки води ) .
При гострому отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести з зони зараження. Ліквідувати все, що затруднює дихання, забезпечити тілу зручний стан. При втраті свідомості дати вдихнути нашатирний спирт, намочити груди і обличчя холодною водою і розтерти.
Коли дихання не порушено, необхідно негайно зробити інгаляцію киснем; при зупинці дихання інгаляцію киснем вводити разом з штучним диханням.
Всі міроприємства першої допомоги проводити до встановлення нормального дихання і кровообігу.
Гіпоксія (кисневе голодування). Головною причиною виникнення розла¬дів діяльності організму є зниження напруги кисню у крові - гіпоксія. Виникає у всіх випадках, коли зменшується парціальний тиск кисню у дихальному се¬редовищі, також при запаленні легень, інших порушеннях легеневої тканини, редукції гемоглобіну, при отруєнні чадним газом. Гостра гіпоксія може виник¬нути при тривалій затримці дихання, під час пірнання, при інтенсивному фізи¬чному навантаженні.