| Назва: | Небезпека, природні ресурси, перша допомога |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 19,69 KB |
| Скачувань: | 93 |
Перш ніж розпочати штучне дихання, потрібно покласти потерпілого на спину і переконатися, що його повітропроникні шляхи вільні для проходження повітря. З цією метою його голову максимально відхиляють назад. Якщо щелепи стиснуті, то треба висунути нижню щелепу вперед і, натискуючи на підборіддя, розкрити рот, потім серветкою очистити ротову порожнину від слини та блювотної маси і розпочати штучне дихання: накласти на відкритий рот потерпілого розкриту серветку (носову хустинку), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притулити свої губи до губ потерпілого (для герметичності) і з силою видихнути повітря йому в рот (мал., а). Вдувати треба таку кількість повітря, щоб воно щоразу якомога повніше розправляло легені потерпілого (це можна побачити, стежачи за рухом грудної клітки). При пораненні (ушкодженні) нижньої щелепи штучне дихання можна здійснити іншим способом: вдувати повітря через ніс потерпілого (рот має бути закритим). Повітря вдувають ритмічно 16-18 разів за 1 хв до поновлення природного дихання або до встановлення цілком певних ознак смерті.
При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого є відсутність пульсу, серцебиття і реакції зіниць на світло (зіниці широко розкриті), негайно розпочинають непрямий масаж серця: потерпілого кладуть на спину на тверду, жорстку поверхню. Стають з лівого боку від нього і кладуть свої долоні одна на одну на ділянку нижньої третини грудної клітки потерпілого. Енергійними ритмічними поштовхами (50-60 разів за 1 хв) натискують на груди, після кожного поштовху відпускаючи руки, щоб дати можливість випростатися грудній клітці. Передня стінка грудної клітки повинна зміщуватися на глибину не менше ніж 3^4 см.
Непрямий масаж серця виконується в поєднанні зі штучним диханням . У цьому випадку допомогу потерпілому надають двоє або троє. Перший робить непрямий масаж, другий- штучне дихання способом «з рота в рот», а третій стоїть справа від потерпілого, підтримує його голову і має бути готовим замінити будь-кого з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця здійснювалися безперервно. Під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна, це потрібно робити поперемінно: 4-5 натискань на грудну клітку (на видиху), потім одне вдування повітря в легені (вдих).
Штучне дихання у поєднанні з непрямим масажем серця є найпростішим способом реанімації (оживлення) людини, котра перебуває у стані клінічної смерті. Коли потерпілі літні люди, слід пам'ятати, що кістки в такому віці крихкі, тому рухи повинні бути не дуже енергійними. Здійснюючи непрямий масаж маленьким дітям, на грудну клітку натискають пальцем.
Якщо припинення дихання і серцевої діяльності сталося внаслідок ураження електричним струмом, то спочатку потерпілого звільняють від дії струму, від тісного одягу, а потім негайно починають реанімацію.
Перша допомога при травмах
Надання першої, передлікарської, допомоги при травмах - одна з головних проблем на підприємствах, тому що така допомога може визначити не лише результат подальшого лікування, але й зберегти життя постраждалого.
Якщо постраждалий знаходиться в стані клінічної смерті, необхідно негайно розпочати його реанімацію, тобто відновлення життєдіяльності організму, а саме - відновлення серцевої діяльності та прохідності дихальних шляхів і самого дихання. Основні методи реанімації: непрямий масаж серця та штучна вентиляція легенів.
Техніка непрямого масажу серця (НМС).
Принцип НМС - періодичне стискування серця між грудниною і хребтом. Абсолютним свідченням про необхідність НМС є зупинка пульсації сонних артерій. Постраждалого кладуть на жорстку поверхню і починають ритмічно натискувати не груднину 60-90 разів на хвилину. Натискування треба здійснювати двома руками: основа долоні правої руки - на нижній третині грудини, а долоня лівої руки - на правій кисті зверху. Дітям НМС необхідно провадити однією рукою, а новонародженим - пальцями. При ефективному масажі на сонних артеріях з'являється чітка пульсація, зіниці звужуються, губи рожевіють.
Техніка штучної вентиляції легень.
Попередньо перевіряється прохідність верхніх дихальних шляхів: ввести палець в рот постраждалому для з'ясування - чи немає там вільних сторонніх предметів (зубів, протезів і т.ін.), витягти язик, виставити підборіддя, підкласти під плечі валик, щоб голова була відкинута назад, а шия витягнута. Реаніматор стискує пальцями ніс постраждалого, потім робить глибокий вдих і чимдужче вдуває повітря в рот хворого, поки у того не піднімуться груди, після цього швидко відсторонюється і робить глибокий вдих - постраждалий в цей час робить пасивний видих. Перші 5-10 вдувань необхідно робити швидко, потім зі швидкістю 12-20 вдувань на хвилину до появи самостійного дихання. Якщо реанімацію здійснюють дві людини, то на одне вдування в легені постраждалого роблять 5 натискувань на груднину; якщо реанімує одна людина, то на одне вдування роблять 15 натискувань.
При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого є відсутність пульсу, серцебиття і реакції зіниць на світло (зіниці широко розкриті), негайно розпочинають непрямий масаж серця: потерпілого кладуть на спину на тверду, жорстку поверхню. Стають з лівого боку від нього і кладуть свої долоні одна на одну на ділянку нижньої третини грудної клітки потерпілого. Енергійними ритмічними поштовхами (50-60 разів за 1 хв) натискують на груди, після кожного поштовху відпускаючи руки, щоб дати можливість випростатися грудній клітці. Передня стінка грудної клітки повинна зміщуватися на глибину не менше ніж 3^4 см.
Непрямий масаж серця виконується в поєднанні зі штучним диханням . У цьому випадку допомогу потерпілому надають двоє або троє. Перший робить непрямий масаж, другий- штучне дихання способом «з рота в рот», а третій стоїть справа від потерпілого, підтримує його голову і має бути готовим замінити будь-кого з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця здійснювалися безперервно. Під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна, це потрібно робити поперемінно: 4-5 натискань на грудну клітку (на видиху), потім одне вдування повітря в легені (вдих).
Штучне дихання у поєднанні з непрямим масажем серця є найпростішим способом реанімації (оживлення) людини, котра перебуває у стані клінічної смерті. Коли потерпілі літні люди, слід пам'ятати, що кістки в такому віці крихкі, тому рухи повинні бути не дуже енергійними. Здійснюючи непрямий масаж маленьким дітям, на грудну клітку натискають пальцем.
Якщо припинення дихання і серцевої діяльності сталося внаслідок ураження електричним струмом, то спочатку потерпілого звільняють від дії струму, від тісного одягу, а потім негайно починають реанімацію.
Перша допомога при травмах
Надання першої, передлікарської, допомоги при травмах - одна з головних проблем на підприємствах, тому що така допомога може визначити не лише результат подальшого лікування, але й зберегти життя постраждалого.
Якщо постраждалий знаходиться в стані клінічної смерті, необхідно негайно розпочати його реанімацію, тобто відновлення життєдіяльності організму, а саме - відновлення серцевої діяльності та прохідності дихальних шляхів і самого дихання. Основні методи реанімації: непрямий масаж серця та штучна вентиляція легенів.
Техніка непрямого масажу серця (НМС).
Принцип НМС - періодичне стискування серця між грудниною і хребтом. Абсолютним свідченням про необхідність НМС є зупинка пульсації сонних артерій. Постраждалого кладуть на жорстку поверхню і починають ритмічно натискувати не груднину 60-90 разів на хвилину. Натискування треба здійснювати двома руками: основа долоні правої руки - на нижній третині грудини, а долоня лівої руки - на правій кисті зверху. Дітям НМС необхідно провадити однією рукою, а новонародженим - пальцями. При ефективному масажі на сонних артеріях з'являється чітка пульсація, зіниці звужуються, губи рожевіють.
Техніка штучної вентиляції легень.
Попередньо перевіряється прохідність верхніх дихальних шляхів: ввести палець в рот постраждалому для з'ясування - чи немає там вільних сторонніх предметів (зубів, протезів і т.ін.), витягти язик, виставити підборіддя, підкласти під плечі валик, щоб голова була відкинута назад, а шия витягнута. Реаніматор стискує пальцями ніс постраждалого, потім робить глибокий вдих і чимдужче вдуває повітря в рот хворого, поки у того не піднімуться груди, після цього швидко відсторонюється і робить глибокий вдих - постраждалий в цей час робить пасивний видих. Перші 5-10 вдувань необхідно робити швидко, потім зі швидкістю 12-20 вдувань на хвилину до появи самостійного дихання. Якщо реанімацію здійснюють дві людини, то на одне вдування в легені постраждалого роблять 5 натискувань на груднину; якщо реанімує одна людина, то на одне вдування роблять 15 натискувань.