| Назва: | Стандарти безпеки праці, законодавчі акти |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 15,75 KB |
| Скачувань: | 165 |
У статті 43 Конституції України записано: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Кожен, хто працює, має право на відпочинок (стаття 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості робот у нічний час.
У тексті статті 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. На всіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.
Основні завдання сиситеми стандартів безпеки праці (вимоги та
норми, положення та типові інструкції).
Державні нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії вони можуть бути міжгалузевими або галузевими.
Державний міжгалузевий акт про охорону праці - це акт загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх, галузевої належності та форм власності.
Державний нормативний акт про охорону праці - це акт, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.
Власники підприємств, установ, організацій розробляють на основі (ДНАОП) Державних нормативних актів про охорону праці й затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, установи, організації, відповідно до Рекомендації Держнаглядохоронпраці щодо застосування порядку опрацювання й затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві. Затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 12.12.1993 року № 132 до основних нормативних актів підприємства належать:
- Положення про систему управління охороною праці на підприємстві.
- Положення про службу охорони праці на підприємстві.
- Положення про комісію з питань охорони праці підприємств.
- Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.
- Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативних актів про охорону праці.
- Положення про організацію попереднього й періодичного медичного огляду працівників.
- Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями й видами робіт.
- Інструкції про порядок зварювання та проведення інших вогневих робіт на підприємстві.
- Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
- Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов`язані проходити попередню й періодичну перевірку знань з охорони праці.
- Наказ про організацію безкоштовної видачі працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування.
- Наказ про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальностей згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягяє у накладанні дисциплінарних стягнень (догана, звільнення з роботи). Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці, у вигляді грошового штрафу. Матеріальна відповідальність за заподіяну шкоду встановлюється лише за пряму шкоду. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону праці» державного управління охорону праці в Україні здійснюють:
- Кабінет Міністрів України.
- Комітет з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України.
- Міністерство та інші центральні органи державної виконавчої влади.
- Місцева державна адміністрація.
- Концерни, корпорації та інші об`єднання.
Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці Кабінет Міністрів України:
- забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці,
- визначає функції міністерств щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці.
Основні завдання, які покладаються на Комітет з нагляду за охороною праці (Держнагляд охорони праці):
У тексті статті 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. На всіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.
Основні завдання сиситеми стандартів безпеки праці (вимоги та
норми, положення та типові інструкції).
Державні нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії вони можуть бути міжгалузевими або галузевими.
Державний міжгалузевий акт про охорону праці - це акт загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх, галузевої належності та форм власності.
Державний нормативний акт про охорону праці - це акт, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.
Власники підприємств, установ, організацій розробляють на основі (ДНАОП) Державних нормативних актів про охорону праці й затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, установи, організації, відповідно до Рекомендації Держнаглядохоронпраці щодо застосування порядку опрацювання й затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві. Затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 12.12.1993 року № 132 до основних нормативних актів підприємства належать:
- Положення про систему управління охороною праці на підприємстві.
- Положення про службу охорони праці на підприємстві.
- Положення про комісію з питань охорони праці підприємств.
- Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.
- Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативних актів про охорону праці.
- Положення про організацію попереднього й періодичного медичного огляду працівників.
- Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями й видами робіт.
- Інструкції про порядок зварювання та проведення інших вогневих робіт на підприємстві.
- Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
- Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов`язані проходити попередню й періодичну перевірку знань з охорони праці.
- Наказ про організацію безкоштовної видачі працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування.
- Наказ про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальностей згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягяє у накладанні дисциплінарних стягнень (догана, звільнення з роботи). Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці, у вигляді грошового штрафу. Матеріальна відповідальність за заподіяну шкоду встановлюється лише за пряму шкоду. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону праці» державного управління охорону праці в Україні здійснюють:
- Кабінет Міністрів України.
- Комітет з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України.
- Міністерство та інші центральні органи державної виконавчої влади.
- Місцева державна адміністрація.
- Концерни, корпорації та інші об`єднання.
Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці Кабінет Міністрів України:
- забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці,
- визначає функції міністерств щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці.
Основні завдання, які покладаються на Комітет з нагляду за охороною праці (Держнагляд охорони праці):