1 2 3 4 5

За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі небезпечних ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, ґрунти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де зараз проживає 5 млн осіб.

Нині радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС наступний: доза опромінення становить 15-300 мР/год, а на окремих ділянках - 1-5 Р/год. Проектний термін служби саркофага, який захищає четвертий реактор, - 30 років. Зараз планується будівництво "Саркофага-2", який повинен вмістити “Саркофаг-1” і зробити його безпечним. 15 грудня 2000 року Чорнобильську АЕС було закрито.

Одним з наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в продуктах харчування. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбувається поступовий розвиток патологічних процесів. Більше 3 млн громадян піддаються дії малих доз та проживають в умовах обмеження поведінки.

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.

Одним з найяскравіших прикладів аварій може служити аварія, яка трапилась на хімічному підприємстві американської транснаціональної корпорації “Юніон Карбайд” в індійському місті Бхопал 1984 р. Викид стався раптово, в нічний час. В результаті аварії в атмосферу потрапило декілька десятків тонн газоподібного компонента - метилізоціонату. Ця сполука - дуже сильна отрута, яка викликає ураження очей, органів дихання, мозку та інших життєво важливих органів людини. Загинуло більше 2,5 тисяч осіб, 500 тисяч осіб отруїлося, з них у 10 тисяч отруєння зумовили багаторічні захворювання. Збитки від цієї техногенної катастрофи оцінюються в 3 мільярди доларів США.

Офіційне розслідування причин цієї катастрофи виявило значні прорахунки в проектуванні підприємства, недосконалість системи попередження витоків отруйних газів. Місцева влада та населення не були заздалегідь сповіщені про потенційну небезпеку для місцевих жителів, пов'язану з технологією виробництва отрутохімікатів.

Усі ці катастрофи - результат зіткнення людини зі штучним середовищем, що вона створила для своєї безпеки і комфорту. Штучне середовище загрожує людині не виверженням вулкана, а пожежею на хімічному заводі і вибухом атомної станції, не ураганом, а зіткненням потягів і падінням літаків.

Навколишнє штучне середовище настільки ж небезпечне і непередбачене, як і природне. Величезне місто так само вороже людині, як і незайманий ліс, тільки в місті люди гинуть не від зубів тигра, а під колесами автомобіля, провалюються не в болотні вири, а в каналізаційні люки, труяться не отруйними рослинами, а небезпечними ліками.

Людина – цар природи. Цей "мудрий" вислів гарно знайомий кожному. Якщо ми і царі - то не дуже грамотні, ненавчені і зовсім не знаємо свого царства. У такому випадку безпечніше відмовитися від "престолу" і стати простими громадянами цієї величезної і дуже складної країни – планети Земля.

Список використаних джерел

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації/За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. – Львів: Піча Ю.В., К.: “Каравелла”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2002 – 328 с.

Інтернет-сайт www.referats.corbina.ru

Газета “День” від 21 січня 2003 року.

1 2 3 4 5