| Назва: | Чемериця лобелійова, чемерник червонуватий, череда трироздільна |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,96 KB |
| Скачувань: | 5 |
Чемериця лобелійова, чемерник червонуватий, череда трироздільна
ЧЕМЕРИЦЯ ЛОБЕЛІЙОВА
(гірська чемериця, тарганник, чемерика,
чемерниця, черкес, чимiр)
Veratrum lobelianum
Багаторiчна трав'яниста з товстим коротким кореневищем рослина родини лiлiйних. Стебло грубе, пряме, цилiндричне, порожнисте, до 200 см заввишки, при основi оточене рештками старих листкiв, у верхнiй частинi й у суцвiттi пухнасте. Листки великi, спiрально розмiщенi, численнi, цiлокраї, верхнi - ланцетнi, загостренi. Квiтки полiгамнi, зiбранi в пiрамiдальну волоть; оцвiтина проста, жовтувато-зелена. Цвiте у червнi - липнi. Плід - яйцеподібно-тригранна коробочка.
Росте в Карпатах на вологих лiсистих луках та по чагарниках.
Використовують кореневище з корiннями. Заготовляють восени пiсля вiдмирання надземної частини рослини.
Корiння i кореневище мiстять алкалоїди, дубильнi речовини, смоли, цукри, пiгменти.
Алкалоїди чемерицi лобелієвої - гермiн, гермерин, вератрозин, вератрин, вератрамiн, протоверин, протовератрин. Смертельна доза 1 г свiжої рослини. Кардiотоксична доза настоянки чемериці - 20 мл. При загальній дії на організм алкалоїди чемериці збуджують, а потім пригнічують соматичний і вегетативний відділи нервової системи, збільшують силу скорочень серцевого м'яза, сповільнють ритм серця, посилюють скорочення м'язів кишечника.
Зовнiшньо - настоянку чемериці (1:100, на горiлцi настоювати 12 днiв, процiдити) використовують для розтирання суглобiв, м'язiв при артритах, мiозитах, невралгiї.
Симптоми отруєння: неприємнi вiдчуття в ротi, носi, стравоходi, кашель, головний бiль, нудота, слинотеча, блювання, болi в животi, пронос, головокружiння, погіршення роботи серця, зниження артерiального тиску (великi дози можуть пiдвищувати артерiальний тиск), пiдвищення тонусу скелетних м'язiв, порушення зору.
Лiкування: промивання шлунка 2% розчином натрiю гiдрокарбонату разом із активованим вугiллям або 0,2% розчин танiну, сольовi послаблюючi, при болях вводять пiд шкiру промедол 1% - 1 мл, для нормалiзацiї дiяльностi серцево-судинної i нервової системи вводять під шкіру розчин кофеїну натрiю бензоат 10%-1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл. Внутрішньовенно вводять розчини глюкози 5 % - 500 мл (капельно), і кальцiю хлорид 10% - 10 мл. При брадикардiї - розчин атропiну сульфат пiд шкiру 0,1% - 1 мл. При низькому артерiальному-тиску розчин норадреналіну гідротартрат 0,2% - 1 мл, мезатону 1% - 1 мл. При підвищеному артеріальному тиску вводять адреноблокатори.
ЧЕМЕРНИК ЧЕРВОНУВАТИЙ
(гуньор, шпинс)
Helleborus purpuracens
Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих, з товстим, коротким, косоростучим кореневищем, яке несе численні придаткові корені. Надземна частина складається з 2 - 4 товстих шкірястих прикореневих листків - темно-зелених, розміщених на довгих черешках. Квітки від 1 до 4 розпукуються на невисокій стрілці. Вони мають 5 великих забарвлених віночкоподібних чашолистків, а пелюстки віночка перетворені в трубчасті нектарники. Тичинок багато; маточок 3 - 10. Плід - збірна листянка. У чемерника червонуватого листкова пластинка пальчасто розсічена на 5 - 7 часток, кожна з яких в свою чергу розсічена на 2 - 3 частки другого порядку. Квітки у чемерника брудно-фіолетові, з темними жилками, а всередині - жовтувато-пурпурні. Цвіте чемерник у квітні.
Росте в листяних лісах, головним чином на схилах гір.
Заготовляють кореневища; їх викопують після осипання насіння.
Кореневища чемерника містять глікозиди (гелебригенін, гелеборин, гелебореїн, гельборсид, корельборин - подібні строфантину); рамнозу, глюкозу, стероїди, сапоніни, ефірні олії.
Наукова назва роду походить від грецьких слів hellein, що в перекладі означає "убивати", та bora - "їжа". Така назва зумовлена отруйністю чемерників, які містять у собі глікозиди. Велика кількість їх занадто збуджує серце, порушуючи ритмічність роботи окремих частин його, що може призвести до смерті. З давніх-давен у Європі відомі властивості чемерників. Про них згадується в багатьох легендах. В одній з давньогрецьких легенд говориться про те, що в царя Протея була красуня донька, яка страждала психічним розладом. Взявся вилікувати її чемерником один пастух, котрий тривалий час спостерігав дію цієї рослини на худобі. Так, з часів давньої Греції і через усе середньовіччя пройшла віра в цілющу силу чемерника для лікування психічних захворювань. У наш час справді виявлено, що в невеликих дозах чемерник діє заспокійливо на центральну нервову систему. В гомеопатії препарати чемерника знайшли широке застосування при різних захворюваннях організму, нормалізує обмін речовин та функції інших органів і систем.
В похмурі часи середньовіччя, коли в Європі особливо були поширені різноманітні забобони, вважалося, що чемерник надійно оберігає людину від усякої нечистої сили, відьом, вовкулаків та чаклування. Ще порівняно недавно в Англії садили чемерники біля самих дверей житла, щоб злі духи не могли переступити через поріг.
ЧЕМЕРИЦЯ ЛОБЕЛІЙОВА
(гірська чемериця, тарганник, чемерика,
чемерниця, черкес, чимiр)
Veratrum lobelianum
Багаторiчна трав'яниста з товстим коротким кореневищем рослина родини лiлiйних. Стебло грубе, пряме, цилiндричне, порожнисте, до 200 см заввишки, при основi оточене рештками старих листкiв, у верхнiй частинi й у суцвiттi пухнасте. Листки великi, спiрально розмiщенi, численнi, цiлокраї, верхнi - ланцетнi, загостренi. Квiтки полiгамнi, зiбранi в пiрамiдальну волоть; оцвiтина проста, жовтувато-зелена. Цвiте у червнi - липнi. Плід - яйцеподібно-тригранна коробочка.
Росте в Карпатах на вологих лiсистих луках та по чагарниках.
Використовують кореневище з корiннями. Заготовляють восени пiсля вiдмирання надземної частини рослини.
Корiння i кореневище мiстять алкалоїди, дубильнi речовини, смоли, цукри, пiгменти.
Алкалоїди чемерицi лобелієвої - гермiн, гермерин, вератрозин, вератрин, вератрамiн, протоверин, протовератрин. Смертельна доза 1 г свiжої рослини. Кардiотоксична доза настоянки чемериці - 20 мл. При загальній дії на організм алкалоїди чемериці збуджують, а потім пригнічують соматичний і вегетативний відділи нервової системи, збільшують силу скорочень серцевого м'яза, сповільнють ритм серця, посилюють скорочення м'язів кишечника.
Зовнiшньо - настоянку чемериці (1:100, на горiлцi настоювати 12 днiв, процiдити) використовують для розтирання суглобiв, м'язiв при артритах, мiозитах, невралгiї.
Симптоми отруєння: неприємнi вiдчуття в ротi, носi, стравоходi, кашель, головний бiль, нудота, слинотеча, блювання, болi в животi, пронос, головокружiння, погіршення роботи серця, зниження артерiального тиску (великi дози можуть пiдвищувати артерiальний тиск), пiдвищення тонусу скелетних м'язiв, порушення зору.
Лiкування: промивання шлунка 2% розчином натрiю гiдрокарбонату разом із активованим вугiллям або 0,2% розчин танiну, сольовi послаблюючi, при болях вводять пiд шкiру промедол 1% - 1 мл, для нормалiзацiї дiяльностi серцево-судинної i нервової системи вводять під шкіру розчин кофеїну натрiю бензоат 10%-1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл. Внутрішньовенно вводять розчини глюкози 5 % - 500 мл (капельно), і кальцiю хлорид 10% - 10 мл. При брадикардiї - розчин атропiну сульфат пiд шкiру 0,1% - 1 мл. При низькому артерiальному-тиску розчин норадреналіну гідротартрат 0,2% - 1 мл, мезатону 1% - 1 мл. При підвищеному артеріальному тиску вводять адреноблокатори.
ЧЕМЕРНИК ЧЕРВОНУВАТИЙ
(гуньор, шпинс)
Helleborus purpuracens
Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих, з товстим, коротким, косоростучим кореневищем, яке несе численні придаткові корені. Надземна частина складається з 2 - 4 товстих шкірястих прикореневих листків - темно-зелених, розміщених на довгих черешках. Квітки від 1 до 4 розпукуються на невисокій стрілці. Вони мають 5 великих забарвлених віночкоподібних чашолистків, а пелюстки віночка перетворені в трубчасті нектарники. Тичинок багато; маточок 3 - 10. Плід - збірна листянка. У чемерника червонуватого листкова пластинка пальчасто розсічена на 5 - 7 часток, кожна з яких в свою чергу розсічена на 2 - 3 частки другого порядку. Квітки у чемерника брудно-фіолетові, з темними жилками, а всередині - жовтувато-пурпурні. Цвіте чемерник у квітні.
Росте в листяних лісах, головним чином на схилах гір.
Заготовляють кореневища; їх викопують після осипання насіння.
Кореневища чемерника містять глікозиди (гелебригенін, гелеборин, гелебореїн, гельборсид, корельборин - подібні строфантину); рамнозу, глюкозу, стероїди, сапоніни, ефірні олії.
Наукова назва роду походить від грецьких слів hellein, що в перекладі означає "убивати", та bora - "їжа". Така назва зумовлена отруйністю чемерників, які містять у собі глікозиди. Велика кількість їх занадто збуджує серце, порушуючи ритмічність роботи окремих частин його, що може призвести до смерті. З давніх-давен у Європі відомі властивості чемерників. Про них згадується в багатьох легендах. В одній з давньогрецьких легенд говориться про те, що в царя Протея була красуня донька, яка страждала психічним розладом. Взявся вилікувати її чемерником один пастух, котрий тривалий час спостерігав дію цієї рослини на худобі. Так, з часів давньої Греції і через усе середньовіччя пройшла віра в цілющу силу чемерника для лікування психічних захворювань. У наш час справді виявлено, що в невеликих дозах чемерник діє заспокійливо на центральну нервову систему. В гомеопатії препарати чемерника знайшли широке застосування при різних захворюваннях організму, нормалізує обмін речовин та функції інших органів і систем.
В похмурі часи середньовіччя, коли в Європі особливо були поширені різноманітні забобони, вважалося, що чемерник надійно оберігає людину від усякої нечистої сили, відьом, вовкулаків та чаклування. Ще порівняно недавно в Англії садили чемерники біля самих дверей житла, щоб злі духи не могли переступити через поріг.