| Назва: | Розвиток біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 15,02 KB |
| Скачувань: | 80 |
Найскладніший ланцюг у технології трансплантації ембріонів - отримання в необхідній кількості зародків від генетично цінних тварин. Проте обмежене використання величезного резерву ооцит-кумулюсних комплексів, що містяться в яєчниках самиць, різко знижує ефективність трансплантації. Простим та дешевим засобом використання потенційного запасу гамет самиць, що закладений в яєчниках, є культивування і запліднення ооцитів поза організмом. В ІРГТ, ІС, ІБТ, ІТСР розроблено методики in vitro отримання ембріонів різних стадій їхнього розвитку великої рогатої худоби, свиней, овець шляхом культивування і запліднення in vitro ооцитів, які отримують з яєчників забитих тварин або прижиттєво за допомогою нехірургічної транс-вагінальної аспірації незрілих гамет самиць методом OPU (ovum pick-up). Нині метод культивування і запліднення in vitro яйцеклітин сіль-
ськогосподарських тварин - це базовий метод одержання потрібного біологічного матеріалу для розробки сучасних біотехнологічних методів у тваринництві. Крім цього, отримання ембріонів в умовах in vitro становить не тільки комерційний інтерес, а є також однією з найвдаліших моделей вивчення завершальних етапів мейозу і раннього ембріогенезу. Фахівцями IT і ІРГТ про¬ведено серію спільних досліджень і доведено, що сучасні методи біотехнології дають змогу долати складний шлях розвитку від окремого ооцита до живого теляти. Ними отримано перші в країні телята-трансплантати з in vitro отриманих ембріонів великої рогатої худоби шляхом їх нехірургічної трансплантації тваринам-реципієнтам (М.В. Зубець, М.Д. Безуглий, О.Є. Гузеватии та ін., 1995). В ІРГТ вдосконалено технологію отримання, оцінки, дозрівання і запліднення in vitro ооцитів корів та свиноматок, доведено можливість використання яєчників тільних корів у технології запліднення in vitro для отримання при необхідності додаткової кількості ембріонів (О.Є. Гузеватии та ін., 1997; 2000), установлено цитогенетичні та морфологічні особливості раннього ембріогенезу при одержанні зародків великої рогатої худоби та свиней in vitro (C.I. Ковтун, 2000, 2004; О.П. Гончарук, 2001). В IT визначено ефективність використання різних білкових добавок при одержанні in vitro ембріонів великої рогатої худоби (Г.В. Жернокльов, 2001), проведено порівняльний аналіз ооцитів, яйцеклітин та ембріонів великої рогатої худоби і свиней, отриманих в умовах
in vivo та in vitro (O.B. Щербак, 2001). В ІТСР досліджено вплив гонадотропінів, естральної сироватки і якості ооцитів вівцематок на їх дозрівання і запліднення in vitro (І.В. Лобачова, 1997). В ІБТ модифіковано культуральне середовище для дозрівання ооцитів корів і овець in vitro завдяки поповненню його фідерними клітинами. Після хірургічної трансплантації одержаних in vitro ранніх ембріонів вівці-реципієнту, яку попередньо було використано як донора ооцитів під час їхнього лапароскопічного вилучення, народилася ягничка (А.В. Мадіч та ін., 2002; 2004). В ІС встановлено залежність подальшого розвитку в умовах in vitro ооцитів і ембріонів свиней від меж осциляції рН у культуральному середовищі (П.В.Денисюк, 1997; 2002). Фахівцями ІРГТ і ІТСР опановано методику отримання ооцитів корів і овець з яєчників живих донорів методом OPU. Установлено зв'язок прижиттєвого хірургічного способу вилучення ооцитів вівцематок, діаметра аспіраційної голки з показниками кількості і якості одержаних ооцитів, подальшого їх культивування поза організмом з наступним заплідненням in vitro (I.B. Лобачова, 1999; 2002). Виявлено різницю між донорами за середньою кількістю пункційованих фолікулів, аспірованих ооцитів, частотою отримання in vitro ранніх зародків та бластоцист великої рогатої худоби (В.Є. Кузнєцов, 1999). Різний рівень запліднення поза організмом гамет самиць, про що зазначають у публікаціях різні фахівці, вважаємо, зумовлений такими чинниками: результат часто залежить від кваліфікації експериментаторів, можливо, є різниця між окремими популяціями тварин - гамети одних тварин придатніші до маніпуляцій in vitro, ніж інших, крім того, важливу роль відіграють умови культивування, якість вихідного біологічного матеріалу тощо.
ськогосподарських тварин - це базовий метод одержання потрібного біологічного матеріалу для розробки сучасних біотехнологічних методів у тваринництві. Крім цього, отримання ембріонів в умовах in vitro становить не тільки комерційний інтерес, а є також однією з найвдаліших моделей вивчення завершальних етапів мейозу і раннього ембріогенезу. Фахівцями IT і ІРГТ про¬ведено серію спільних досліджень і доведено, що сучасні методи біотехнології дають змогу долати складний шлях розвитку від окремого ооцита до живого теляти. Ними отримано перші в країні телята-трансплантати з in vitro отриманих ембріонів великої рогатої худоби шляхом їх нехірургічної трансплантації тваринам-реципієнтам (М.В. Зубець, М.Д. Безуглий, О.Є. Гузеватии та ін., 1995). В ІРГТ вдосконалено технологію отримання, оцінки, дозрівання і запліднення in vitro ооцитів корів та свиноматок, доведено можливість використання яєчників тільних корів у технології запліднення in vitro для отримання при необхідності додаткової кількості ембріонів (О.Є. Гузеватии та ін., 1997; 2000), установлено цитогенетичні та морфологічні особливості раннього ембріогенезу при одержанні зародків великої рогатої худоби та свиней in vitro (C.I. Ковтун, 2000, 2004; О.П. Гончарук, 2001). В IT визначено ефективність використання різних білкових добавок при одержанні in vitro ембріонів великої рогатої худоби (Г.В. Жернокльов, 2001), проведено порівняльний аналіз ооцитів, яйцеклітин та ембріонів великої рогатої худоби і свиней, отриманих в умовах
in vivo та in vitro (O.B. Щербак, 2001). В ІТСР досліджено вплив гонадотропінів, естральної сироватки і якості ооцитів вівцематок на їх дозрівання і запліднення in vitro (І.В. Лобачова, 1997). В ІБТ модифіковано культуральне середовище для дозрівання ооцитів корів і овець in vitro завдяки поповненню його фідерними клітинами. Після хірургічної трансплантації одержаних in vitro ранніх ембріонів вівці-реципієнту, яку попередньо було використано як донора ооцитів під час їхнього лапароскопічного вилучення, народилася ягничка (А.В. Мадіч та ін., 2002; 2004). В ІС встановлено залежність подальшого розвитку в умовах in vitro ооцитів і ембріонів свиней від меж осциляції рН у культуральному середовищі (П.В.Денисюк, 1997; 2002). Фахівцями ІРГТ і ІТСР опановано методику отримання ооцитів корів і овець з яєчників живих донорів методом OPU. Установлено зв'язок прижиттєвого хірургічного способу вилучення ооцитів вівцематок, діаметра аспіраційної голки з показниками кількості і якості одержаних ооцитів, подальшого їх культивування поза організмом з наступним заплідненням in vitro (I.B. Лобачова, 1999; 2002). Виявлено різницю між донорами за середньою кількістю пункційованих фолікулів, аспірованих ооцитів, частотою отримання in vitro ранніх зародків та бластоцист великої рогатої худоби (В.Є. Кузнєцов, 1999). Різний рівень запліднення поза організмом гамет самиць, про що зазначають у публікаціях різні фахівці, вважаємо, зумовлений такими чинниками: результат часто залежить від кваліфікації експериментаторів, можливо, є різниця між окремими популяціями тварин - гамети одних тварин придатніші до маніпуляцій in vitro, ніж інших, крім того, важливу роль відіграють умови культивування, якість вихідного біологічного матеріалу тощо.