| Назва: | Кров і система кровообігу |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,82 KB |
| Скачувань: | 39 |
Лейкоцити утворюються в червоному кістковому мозку, се¬лезінці, лімфатичних вузлах; тривалість їхнього життя 2-4 дні. Руйнуються вони також у селезінці. Основна функція лейко¬цитів - захист організмів від бактерій, чужорідних білків, сто¬ронніх тіл.
Фагоцитоз - захисна, реакція організму
Тромбоцити (кров'яні пластинки) - безбарвні, без'¬ядерні клітини округлої форми, що відіграють важливу роль у зсіданні крові. У 1 л крові знаходиться від 180 до 400 тис. тром¬боцитів. Вони легко руйнуються при ушкодженні кровоносних судин. Тромбоцити утворюються в червоному кістковому мозку.
Ці елементи крові, крім вищевказаного, виконують дуже важ¬ливу роль в організмі людини: при переливанні крові, зсіданні, а також при виробленні антитіл і фагоцитозі.
Переливання крові. При деяких захворюваннях чи крово¬втратах людині роблять переливання крові. Велика втрата крові порушує сталість внутрішнього середовища організму, кров'я¬ний тиск падає, зменшується кількість гемоглобіну. У таких ви¬падках в організм уводять кров, узяту в здорової людини.
Переливання крові використовували з давніх часів, але ча¬сто це закінчувалося смертельним результатом. Пояснюється це тим, що донорські еритроцити (тобто еритроцити, взяті в людини, що віддає кров), можуть склеюватися в грудочки, які закривають дрібні судини і порушують кровообіг. Склеюван¬ня еритроцитів - аглютинація - відбувається в тому випад¬ку, якщо в еритроцитах донора наявна речовина, що склеюєть¬ся, - аглютиноген, а в плазмі крові реципієнта (людини, якій переливають кров) знаходиться речовина, що склеює, аглю¬тинін. У різних людей у крові є ті чи інші аглютиніни й аг¬лютиногени, і в зв'язку з цим кров усіх людей поділена на 4 основні групи за її сумісністю:
Групи крові Може віддавати Може приймати
кров групам кров груп
І І, II, III, IV -
II ІІ, IV І, ІІ
III III, IV І, III
IV IV І, II, III, IV
Сумісність крові людей
Вивчення груп крові дозволило розробити прави¬ла її переливання. Особи, що дають кров, називаються донора¬ми, а особи, що одержують її, - реципієнтами. При перели¬ванні крові строго дотримуються сумісності груп крові.
Процес зсідання крові. При порізі речовини, що зсідають¬ся, змушують кров виробляти білок фібін, який сприяє утворен¬ню згустку і припиненню кровотечі. У звичайних умовах у крово¬носних судинах відсутній активний фермент тромбін, тому кров запишається рідкою і не зсідається, але є неактивний фермент протромбін, що утворюється в печінці й кістковому мозку. Неак¬тивний фермент активується і переводиться в тромбін при дії на нього ферменту тромбопластину, виділюваного червоними кров'яними тельцями, -тромбоцитами. При порізі чи уколі обо¬лонки тромбоцитів порушуються, тромбопластин переходить у плазму, і кров зсідається. Утворення тромбу в місцях ушкоджен¬ня судин-захисна реакція організму, що вберігає його від кро¬вовтрати. Люди, у яких кров не здатна зсідатися, страждають на важке захворювання - гемофілію.
Імунітет - ценесприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів»речовин, що мають антигенні власти¬вості. В імунній реакції несприйнятливості беруть участь і хімічні сполуки-антитіла (особливі білки, що знешкоджують антиге¬ни, - чужорідні клітини, білки й отрути). У плазмі крові антитіла склеюють чужорідні білки або розщеплюють їх. Антитіла, що знеш¬коджують мікробні отрути (токсини), називають антитоксинами. Всі антитіла специфічні: вони активні тільки щодо певних мікробів чи їх токсинів. Якщо в організмі людини є специфічні антитіла, він стає несприйнятливим до цих інфекційних захворювань.
Велику роль у попередженні заразних хвороб грають профі¬лактичні й лікувальні щеплення - імунізація за допомогою вак¬цин і сироваток, що створюють в організмі штучний активний чи пасивний імунітет.
Розрізняють уроджений (видовий) і набутий (індивідуальний) види імунітету.
Уроджений імунітет спадкоємною ознакою і забезпечує не¬сприйнятливість до того чи іншого інфекційного захворювання з моменту народження й успадковується від батьків. Причому імунні тіла можуть проникати через плаценту із судин материнського організму в судини ембріона, немовлята одержують їх з мате¬ринським молоком.
Набутий імунітет розглядають як природний і штучний, а кож¬ний з них має активну і пасивну форму.
Природний активний імунітет виробляється в людини в про¬цесі перенесення інфекційного захворювання. Так, люди, які пе¬ренесли в дитинстві кір чи коклюш, уже не занедужують ними повторно, тому що в них у крові утворилися захисні речовини - антитіла.
Природний пасивний імунітет обумовлений переходом захис¬них антитіл із крові матері, в організмі якої вони утворюються, через плаценту в кров плоду. Пасивним шляхом і через мате¬ринське молоко діти одержують імунітет до кору, скарлатини, дифтерії й ін. Через 1-2 роки, коли антитіла, одержані від ма¬тері, руйнуються чи часткою виводяться з організму дитини, сприйнятливість її до інфекцій різко зростає.
Фагоцитоз - захисна, реакція організму
Тромбоцити (кров'яні пластинки) - безбарвні, без'¬ядерні клітини округлої форми, що відіграють важливу роль у зсіданні крові. У 1 л крові знаходиться від 180 до 400 тис. тром¬боцитів. Вони легко руйнуються при ушкодженні кровоносних судин. Тромбоцити утворюються в червоному кістковому мозку.
Ці елементи крові, крім вищевказаного, виконують дуже важ¬ливу роль в організмі людини: при переливанні крові, зсіданні, а також при виробленні антитіл і фагоцитозі.
Переливання крові. При деяких захворюваннях чи крово¬втратах людині роблять переливання крові. Велика втрата крові порушує сталість внутрішнього середовища організму, кров'я¬ний тиск падає, зменшується кількість гемоглобіну. У таких ви¬падках в організм уводять кров, узяту в здорової людини.
Переливання крові використовували з давніх часів, але ча¬сто це закінчувалося смертельним результатом. Пояснюється це тим, що донорські еритроцити (тобто еритроцити, взяті в людини, що віддає кров), можуть склеюватися в грудочки, які закривають дрібні судини і порушують кровообіг. Склеюван¬ня еритроцитів - аглютинація - відбувається в тому випад¬ку, якщо в еритроцитах донора наявна речовина, що склеюєть¬ся, - аглютиноген, а в плазмі крові реципієнта (людини, якій переливають кров) знаходиться речовина, що склеює, аглю¬тинін. У різних людей у крові є ті чи інші аглютиніни й аг¬лютиногени, і в зв'язку з цим кров усіх людей поділена на 4 основні групи за її сумісністю:
Групи крові Може віддавати Може приймати
кров групам кров груп
І І, II, III, IV -
II ІІ, IV І, ІІ
III III, IV І, III
IV IV І, II, III, IV
Сумісність крові людей
Вивчення груп крові дозволило розробити прави¬ла її переливання. Особи, що дають кров, називаються донора¬ми, а особи, що одержують її, - реципієнтами. При перели¬ванні крові строго дотримуються сумісності груп крові.
Процес зсідання крові. При порізі речовини, що зсідають¬ся, змушують кров виробляти білок фібін, який сприяє утворен¬ню згустку і припиненню кровотечі. У звичайних умовах у крово¬носних судинах відсутній активний фермент тромбін, тому кров запишається рідкою і не зсідається, але є неактивний фермент протромбін, що утворюється в печінці й кістковому мозку. Неак¬тивний фермент активується і переводиться в тромбін при дії на нього ферменту тромбопластину, виділюваного червоними кров'яними тельцями, -тромбоцитами. При порізі чи уколі обо¬лонки тромбоцитів порушуються, тромбопластин переходить у плазму, і кров зсідається. Утворення тромбу в місцях ушкоджен¬ня судин-захисна реакція організму, що вберігає його від кро¬вовтрати. Люди, у яких кров не здатна зсідатися, страждають на важке захворювання - гемофілію.
Імунітет - ценесприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів»речовин, що мають антигенні власти¬вості. В імунній реакції несприйнятливості беруть участь і хімічні сполуки-антитіла (особливі білки, що знешкоджують антиге¬ни, - чужорідні клітини, білки й отрути). У плазмі крові антитіла склеюють чужорідні білки або розщеплюють їх. Антитіла, що знеш¬коджують мікробні отрути (токсини), називають антитоксинами. Всі антитіла специфічні: вони активні тільки щодо певних мікробів чи їх токсинів. Якщо в організмі людини є специфічні антитіла, він стає несприйнятливим до цих інфекційних захворювань.
Велику роль у попередженні заразних хвороб грають профі¬лактичні й лікувальні щеплення - імунізація за допомогою вак¬цин і сироваток, що створюють в організмі штучний активний чи пасивний імунітет.
Розрізняють уроджений (видовий) і набутий (індивідуальний) види імунітету.
Уроджений імунітет спадкоємною ознакою і забезпечує не¬сприйнятливість до того чи іншого інфекційного захворювання з моменту народження й успадковується від батьків. Причому імунні тіла можуть проникати через плаценту із судин материнського організму в судини ембріона, немовлята одержують їх з мате¬ринським молоком.
Набутий імунітет розглядають як природний і штучний, а кож¬ний з них має активну і пасивну форму.
Природний активний імунітет виробляється в людини в про¬цесі перенесення інфекційного захворювання. Так, люди, які пе¬ренесли в дитинстві кір чи коклюш, уже не занедужують ними повторно, тому що в них у крові утворилися захисні речовини - антитіла.
Природний пасивний імунітет обумовлений переходом захис¬них антитіл із крові матері, в організмі якої вони утворюються, через плаценту в кров плоду. Пасивним шляхом і через мате¬ринське молоко діти одержують імунітет до кору, скарлатини, дифтерії й ін. Через 1-2 роки, коли антитіла, одержані від ма¬тері, руйнуються чи часткою виводяться з організму дитини, сприйнятливість її до інфекцій різко зростає.