1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Ознакою злочину є невідповідність між фактичною сумою та кількістю наявних облігацій і тією сумою вартості та кількістю об¬лігацій, що відображені у додатку до операційного щоденника. Пе¬ревірка здійснюється шляхом поаркушного перерахування облігацій державної позики.

Треба мати на увазі, що, переважно, цей злочин скоюється за умови попередньої змови між контролером, касиром і завідуючим відділенням Ощадного банку.

З метою підтвердження протиправних дій доцільно у ході пе¬ревірки відомостей використати такий метод документальної перевірки, як контрольне порівняння залишків, а отже проаналізувати такі документи:

інвєнтаризапіїїні ні помості на початок періоду, який переві¬ряється;

контрольні відомості на продаж та купівлю облігацій дер¬жавної позики;

операційні щоденники;

звіти про рух грошових коштів і цінних паперів;

інвентаризаці йні відомості на кінець періоду, який підлягає перевірці.

Крім того, підсумкові дані за місяць про продаж та купівлю облігацій треба зіставити з даними, відображеними на відповідних синтетичних рахунках у бухгалтерії Ощадбанку.

Розкрадання грошових коштів шляхом привласнення нарахо¬ваних відсотків за вкладами клієнтів. Привласнення матеріально відповідальними особами банку грошових коштів наведеним вище способом може відбуватися за рахунок:

свідомо неправильного визначення відсотків за вкладами, найчастіше у випадках, коли клієнт має на рахунку "не круглу" суму, а також коли гроші лежать на рахунку у банку не повний календар¬ний рік. Злочину сприяє складність процедури визначення відсотків та неможливість достовірної перевірки громадянами правильності розрахунків;

щорічного нарахування відсотків на суму первісного вне¬ску, а не на суму фактичного залишку (у випадку, якщо на рахунку не проводились видаткові операції), а також коли залишок грошо¬вих коштів на рахунку більший від суми первинного внеску;

переоформлення простого внеску клієнта на терміновий внесок без його відома з метою привласнення різниці між сумами відсотків термінового і звичайного внесків.

Збір доказів, необхідних для викриття матеріально відповідаль¬них осіб, які вчинили зловживання, полягає в дослідженні документів, які містять дані про здійснення розрахункових операцій. Такими документами є:

операційний щоденник та виписки про операції;

особовий рахунок;

прибутковий ордер на прийняття готівки;

прибутковий ордер, який складається на загальну суму пла¬тежів, списаних з рахунків вкладників за їх дорученням;

книга реєстрації нсзатребуваних клієнтами ощадних книжок;

довідки про виведеш залишки вкладів і суми нарахованих відсотків;

5.Особливості узагальнення і реалізації

результатів судово-бухгалтерської експертизи виробництва і реалізації товарів, продукції, робіт та послуг.

Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів судо¬во-бухгалтерської експертизи виробництва і реалізації товарів, про¬дукції, робіт та послуг практично не відрізняються від методики, викладеної у попередніх розділах.

За аналогічною схемою експерт-бухгадтер на основі проведеного дослідження узагальнює резуль¬тати його здійснення в журналі судово-бухгалтерської експертизи, фіксують зміст конкретного питання, винесеного на розгляд судово-бухгалтерської експертизи, вказують перелік норма-тивно-правової та фактографічної інформації, що стосується цього питання, формулюють зміст недоліків і правопорушень, виявлених ревізією, наводять суму збитку та вка¬зують посадову особу, яка відповідає за розкрадання.

Далі наво¬диться зміст інформації, встановлений, власне, судово-бухгалтерсь¬кою експертизою, зокрема конкретні недоліки і правопорушення, сума збитку, матеріально відповідальні та службові особи, безпо¬середньо або частково винні у скоєнні злочину.

На основі записів у журналі судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер, використовуючи методичні прийоми аналітич¬ного групування доказів правопорушень у сфері виробництва і реа¬лізації товарів, продукції, робіт та послуг, у спеціальних аналітичних таблицях формує зведений результат експертного дослідження.

На підставі наведених вище матеріалів експерт-бухгалтер складає узагальнюючий висновок судово-бухгалтерської експерти¬зи, який разом з журналом та аналітичними таблицями передаєть¬ся правоохоронному органу, що призначив експертизу. Реалізація результатів експертного дослідження відбувається у суді чи арбіт¬ражі на основі висновку експерта-бухгалтера, а також в органах управління на основі переданих їм пропозицій щодо виявлених зловживань і недопущення їх в майбутньму.

Висновок

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10