| Назва: | Операційна система MS DOS |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 319,2 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 1735 |
Операційна система MS DOS
Комп'ютер — це обчислювальна система, яка склада¬ється з апаратної частини і програмного забезпечення. У програмному забезпеченні виділяють прикладне і систем¬не забезпечення.
Прикладне програмне забезпечення — це сукупність про¬грам, що використовуються безпосередньо для розв'язуван¬ня конкретних задач — роботи з текстами, виконання наукових та інженерних розрахунків, управління виробни¬чими процесами, управління інформаційно-довідковими системами тощо.
Системне програмне забезпечення включає операційні системи та інструментальні засоби (системи програмуван¬ня). Системи програмування є засобами для розробки як прикладного, так і системного програмного забезпечення комп'ютерів.
Операційна система являє собою сукупність програм, які забезпечують управління роботою апаратної і програмної складових комп'ютера, координують їх взаємодію. Таким чином, операційна система організує роботу комп'ютера, контролює виконання всіх програм і використання всіх при¬строїв комп'ютера, тобто ресурсів системи. Управління опе¬раційною системою здійснюється за допомогою спеціальної системи команд, які задаються користувачем.
Дуже поширеною операційною системою є розроблена фірмою Microsoft дискова операційна система MS-DOS для IBM–сумісних персональних комп'ютерів. Структура MS-DOS подана на рис. 1.
При вмиканні комп'ютера операційна система заванта¬жується до його пам'яті з твердого або гнучкого диска, після чого комп'ютер готовий до роботи. При потребі можна перезавантажити операційну систему, натиснувши кнопку RESET на системному блоці або комбінацію Ctrl-Alt-Del на клавіатурі. Процес завантаження проходить так: BIOS — ба¬зова система введення-виведення (комплекс програм, запи¬саних у постійному запам'ятовувальному пристрої (ПЗП) комп'ютера при його виготовленні) — перевіряє праце¬здатність пам'яті і підключеного до комп'ютера обладнання.
Потім вона шукає програму початкового завантаження (за¬вантажувач), яка розміщується завжди в першому секторі нульової доріжки диска або дискети (завантажувальному, або ВООТ-секторі), і зчитує її в оперативну пам'ять. Потім BIOS запускає цю програму і вона починає переписувати в пам'ять файли операційної системи.
У системному файлі введення-виведення IO.SYS містять¬ся додаткові програмні засоби введення-виведення, які після завантаження постійно знаходяться в оперативній пам'яті. IO.SYS дає можливість враховувати особливості конкретної операційної системи, організовувати роботу з деякими додатковими зовнішніми пристроями, а також усувати по¬милки програм початкової BIOS, розміщеної в ПЗП. Коли IO.SYS починає працювати, він шукає файл CONFIG.SYS, що містить допоміжну інформацію про те, які додаткові при¬строї мають бути підключені при завантаженні операційної системи.
Для забезпечення роботи кожного пристрою існує своя програма, яка називається драйвером. Драйвери стандарт¬них пристроїв містяться у файлі IO.SYS. Команди для за¬пуску додаткових драйверів, що зберігаються в окремих файлах, а також команди встановлення параметрів опера¬ційної системи містяться у файлі CONFIG.SYS. Якщо цей файл не знайдено, то параметри системи встановлюються автоматично (за умовчанням).
Комплекс програм, який міститься у файлі MSDOS.SYS, дозволяє управляти оперативною і дисковою пам'яттю та організацією обчислювального процесу.
Одним із головних завдань операційної системи персо¬нального комп'ютера є розподіл дискового простору. При цьому реалізуються такі принципи:
1) усі файли даних зберігаються в секторах стандартного розміру;
2) сектори виділяються в разі потреби;
3) забезпечується логічний зв'язок між секторами, який дозволяє користувачеві не турбуватися про те, на скільки частин система поділила його файл і де ці частини розміщені;
4) кожний диск містить кореневий каталог, в якому зберігається список розміщених на диску файлів та підкаталогів.
Підпрограми, що містяться у файлі MSDOS.SYS, також управляють проходженням програм, які запускаються кори¬стувачем комп'ютера — завантажують ці програми у пам'ять, контролюють їх виконання та завершення.
Комп'ютер — це обчислювальна система, яка склада¬ється з апаратної частини і програмного забезпечення. У програмному забезпеченні виділяють прикладне і систем¬не забезпечення.
Прикладне програмне забезпечення — це сукупність про¬грам, що використовуються безпосередньо для розв'язуван¬ня конкретних задач — роботи з текстами, виконання наукових та інженерних розрахунків, управління виробни¬чими процесами, управління інформаційно-довідковими системами тощо.
Системне програмне забезпечення включає операційні системи та інструментальні засоби (системи програмуван¬ня). Системи програмування є засобами для розробки як прикладного, так і системного програмного забезпечення комп'ютерів.
Операційна система являє собою сукупність програм, які забезпечують управління роботою апаратної і програмної складових комп'ютера, координують їх взаємодію. Таким чином, операційна система організує роботу комп'ютера, контролює виконання всіх програм і використання всіх при¬строїв комп'ютера, тобто ресурсів системи. Управління опе¬раційною системою здійснюється за допомогою спеціальної системи команд, які задаються користувачем.
Дуже поширеною операційною системою є розроблена фірмою Microsoft дискова операційна система MS-DOS для IBM–сумісних персональних комп'ютерів. Структура MS-DOS подана на рис. 1.
При вмиканні комп'ютера операційна система заванта¬жується до його пам'яті з твердого або гнучкого диска, після чого комп'ютер готовий до роботи. При потребі можна перезавантажити операційну систему, натиснувши кнопку RESET на системному блоці або комбінацію Ctrl-Alt-Del на клавіатурі. Процес завантаження проходить так: BIOS — ба¬зова система введення-виведення (комплекс програм, запи¬саних у постійному запам'ятовувальному пристрої (ПЗП) комп'ютера при його виготовленні) — перевіряє праце¬здатність пам'яті і підключеного до комп'ютера обладнання.
Потім вона шукає програму початкового завантаження (за¬вантажувач), яка розміщується завжди в першому секторі нульової доріжки диска або дискети (завантажувальному, або ВООТ-секторі), і зчитує її в оперативну пам'ять. Потім BIOS запускає цю програму і вона починає переписувати в пам'ять файли операційної системи.
У системному файлі введення-виведення IO.SYS містять¬ся додаткові програмні засоби введення-виведення, які після завантаження постійно знаходяться в оперативній пам'яті. IO.SYS дає можливість враховувати особливості конкретної операційної системи, організовувати роботу з деякими додатковими зовнішніми пристроями, а також усувати по¬милки програм початкової BIOS, розміщеної в ПЗП. Коли IO.SYS починає працювати, він шукає файл CONFIG.SYS, що містить допоміжну інформацію про те, які додаткові при¬строї мають бути підключені при завантаженні операційної системи.
Для забезпечення роботи кожного пристрою існує своя програма, яка називається драйвером. Драйвери стандарт¬них пристроїв містяться у файлі IO.SYS. Команди для за¬пуску додаткових драйверів, що зберігаються в окремих файлах, а також команди встановлення параметрів опера¬ційної системи містяться у файлі CONFIG.SYS. Якщо цей файл не знайдено, то параметри системи встановлюються автоматично (за умовчанням).
Комплекс програм, який міститься у файлі MSDOS.SYS, дозволяє управляти оперативною і дисковою пам'яттю та організацією обчислювального процесу.
Одним із головних завдань операційної системи персо¬нального комп'ютера є розподіл дискового простору. При цьому реалізуються такі принципи:
1) усі файли даних зберігаються в секторах стандартного розміру;
2) сектори виділяються в разі потреби;
3) забезпечується логічний зв'язок між секторами, який дозволяє користувачеві не турбуватися про те, на скільки частин система поділила його файл і де ці частини розміщені;
4) кожний диск містить кореневий каталог, в якому зберігається список розміщених на диску файлів та підкаталогів.
Підпрограми, що містяться у файлі MSDOS.SYS, також управляють проходженням програм, які запускаються кори¬стувачем комп'ютера — завантажують ці програми у пам'ять, контролюють їх виконання та завершення.