| Назва: | Інформаційні технології передавання файлів через Інтернет на основі протоколу FTP |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 21,43 KB |
| Скачувань: | 34 |
Як відомо, даний протокол (FTP) не призначений для розсилання файлів декільком користувачам. Він може служити тільки для обміну файлами між двома точками. В FTP застосовується потужна система “клієнт-сервер”, відповідно до якої файли зберігаються в центральному комп'ютері і передаються з одного комп'ютера на інший по розподіленій мережі. В мережі є підключені комп'ютери, які відіграють роль осередків пошуку інформації. Бо на них зберігаються бази даних з вмістом великої кількості файлових архівів. В таких центральних комп'ютерах використовується спеціальне програмне забезпечення, яке носить назву “FTP-сервер”, тоді як комп'ютери, що підключені до розподіленої мережі на користувацьких правах і які проводять пошук та стягнення інформації на запит користувача, застосовують програмне забезпечення, назване FTP-клієнтом. За загальною схемою протокол передачі файлів допомагає клієнту відправити вимогу розпочати передачу файлу, після чого клієнт і сервер обмінюються даними. таким чином я можу зробити підсумок, що протокол передачі файлів FTP - це такий своєрідний інструмент для координування співпраці рядових користувачів, які потребують певної інформації, з відповідними центрами та складами такої інформації.
Для пошуку та стягнення файлів, як вже було зазначено вище, можна застосовувати й інший інструментарій, наприклад, широко також застосовується Web-пошук. Таким чином Web-клієнти запитують файли у Web-серверів так само, як і FTP-клієнти відповідно у своїх серверів, використовуючи протоколи HTTP та FTP.
Зараз нижче я спробувала згрупувати потезово основні відмінності у використанні найбільш вживаних Інтернет-протоколів HTTP та FTP:
Основна відмінність між цими двома протоколами полягає у тому, що служба FTP допускає двосторонній обмін файлами: в ній може відбуватися “вивантаження” файлів на сервер (uploading), а також їх завантаження на клієнтський комп'ютер (downloading), тоді як у Web- службі можливий тілький однобічний зв'язок - коли сервер виступає ніби донором, а акцепторні функції виконує рядова комп'ютерна система.
Для отримання файлів з Web-сервера відповідно потрібно мати програмне забезпечення Web-клієнта (броузер, що працює по протоколу HTTP), а для обміну файлами з FTP-сервера - програмне забезпечення FTP-клієнта.
Зв'язок через протокол FTP завжди здійснюється між клієнтом і сервером, а не між клієнтами, навіть якщо двоє користувачів володіють програмним забезпеченням FTP-клієнта. Таким чином, безпосередній обмін файлами один з одним неможливий, один із користувачів не може відіслати файл іншому, не переславши його попередньо на сервер, що таким чином виступає в ролі посередника. Використовуючи Web-службу проте можна організувати прямий зв'язок між користувачами на щаблі клієнт-клієнт.
3. Система взаємодії компонентів FTP-обміну
FTP-сервери розкидані по цілому світі, але для з'єднання з ними не потрібно знати їх фізичного розташування. Я думаю всім відомо, що в мережі Internet до комп'ютера звертаються за адресою. Однією з задач спеціальної програми FTP-клієнта є якраз визначення адреси потрібного FTP-сервера та з'єднання з ним. Раніше, коли вихід в Internet мали тільки UNIX-комп'ютери, всі FTP-клієнти були однакові: командна стрічка зі стандартним набором команд. Мабуть я можу впевнено стверджувати, що відсутність графічного або хоча б просто інтуїтивно зрозумілого користувачеві інтерфейсу була характеристикою певного періоду у загальному розвитку комп'ютерних технологій. Так, як у загальному випадку, так і щодо комп'ютерних мереж, у такий час існувала обмежена група людей, які могли користуватися перевагами мережевих технологій. Зараз, у час віконних систем, з'явилося безліч програм, при використанні яких не потрібно запам'ятовувати синтаксис команд, а файли просто перетягуються мишкою. Простота у використанні таких засобів зробила доступ до мережі доступним також і неспеціалістам у даній галузі. Проте все-таки в основі графічних FTP-клієнтів також лежить стандартна система команд. На кожен рух мишки програма генерує послідовність FTP-команд.
Відповідно до поданих матеріалів на інтернет-ресурсі [3], на сьогодні всю систему взаємодії компонентів FTP-обміну можна зобразити у вигляді схеми на рисунку 1:
Рисунок 1. Система взаємодії компонентів FTP-обміну
На даній схемі показано два важливих технологічних моменти: по-перше, доступ до архіву можна здійснити не тільки через спеціальну програму-клієнт, але і через універсальний броузер, наприклад Netscape Communicator або Microsoft Internet Explorer, а по-друге, для пошуку інформації в FTP-архівах можна скористатися програмою Archie. При цьому потрібно чітко розуміти, що Archie та FTP - абсолютно різні технології. В більшості випадків доступ до Archie-сервера користувачі здійснюють з Archie-клієнта, яки знаходиться на тій самій машині, що і сервер, тобто спочатку користувач по Telnet заходить як користувач Archie, а потім використовує програму-клієнт (звичайно вона запускається в якості оболонки) для доступу до Archie-сервера.
Для пошуку та стягнення файлів, як вже було зазначено вище, можна застосовувати й інший інструментарій, наприклад, широко також застосовується Web-пошук. Таким чином Web-клієнти запитують файли у Web-серверів так само, як і FTP-клієнти відповідно у своїх серверів, використовуючи протоколи HTTP та FTP.
Зараз нижче я спробувала згрупувати потезово основні відмінності у використанні найбільш вживаних Інтернет-протоколів HTTP та FTP:
Основна відмінність між цими двома протоколами полягає у тому, що служба FTP допускає двосторонній обмін файлами: в ній може відбуватися “вивантаження” файлів на сервер (uploading), а також їх завантаження на клієнтський комп'ютер (downloading), тоді як у Web- службі можливий тілький однобічний зв'язок - коли сервер виступає ніби донором, а акцепторні функції виконує рядова комп'ютерна система.
Для отримання файлів з Web-сервера відповідно потрібно мати програмне забезпечення Web-клієнта (броузер, що працює по протоколу HTTP), а для обміну файлами з FTP-сервера - програмне забезпечення FTP-клієнта.
Зв'язок через протокол FTP завжди здійснюється між клієнтом і сервером, а не між клієнтами, навіть якщо двоє користувачів володіють програмним забезпеченням FTP-клієнта. Таким чином, безпосередній обмін файлами один з одним неможливий, один із користувачів не може відіслати файл іншому, не переславши його попередньо на сервер, що таким чином виступає в ролі посередника. Використовуючи Web-службу проте можна організувати прямий зв'язок між користувачами на щаблі клієнт-клієнт.
3. Система взаємодії компонентів FTP-обміну
FTP-сервери розкидані по цілому світі, але для з'єднання з ними не потрібно знати їх фізичного розташування. Я думаю всім відомо, що в мережі Internet до комп'ютера звертаються за адресою. Однією з задач спеціальної програми FTP-клієнта є якраз визначення адреси потрібного FTP-сервера та з'єднання з ним. Раніше, коли вихід в Internet мали тільки UNIX-комп'ютери, всі FTP-клієнти були однакові: командна стрічка зі стандартним набором команд. Мабуть я можу впевнено стверджувати, що відсутність графічного або хоча б просто інтуїтивно зрозумілого користувачеві інтерфейсу була характеристикою певного періоду у загальному розвитку комп'ютерних технологій. Так, як у загальному випадку, так і щодо комп'ютерних мереж, у такий час існувала обмежена група людей, які могли користуватися перевагами мережевих технологій. Зараз, у час віконних систем, з'явилося безліч програм, при використанні яких не потрібно запам'ятовувати синтаксис команд, а файли просто перетягуються мишкою. Простота у використанні таких засобів зробила доступ до мережі доступним також і неспеціалістам у даній галузі. Проте все-таки в основі графічних FTP-клієнтів також лежить стандартна система команд. На кожен рух мишки програма генерує послідовність FTP-команд.
Відповідно до поданих матеріалів на інтернет-ресурсі [3], на сьогодні всю систему взаємодії компонентів FTP-обміну можна зобразити у вигляді схеми на рисунку 1:
Рисунок 1. Система взаємодії компонентів FTP-обміну
На даній схемі показано два важливих технологічних моменти: по-перше, доступ до архіву можна здійснити не тільки через спеціальну програму-клієнт, але і через універсальний броузер, наприклад Netscape Communicator або Microsoft Internet Explorer, а по-друге, для пошуку інформації в FTP-архівах можна скористатися програмою Archie. При цьому потрібно чітко розуміти, що Archie та FTP - абсолютно різні технології. В більшості випадків доступ до Archie-сервера користувачі здійснюють з Archie-клієнта, яки знаходиться на тій самій машині, що і сервер, тобто спочатку користувач по Telnet заходить як користувач Archie, а потім використовує програму-клієнт (звичайно вона запускається в якості оболонки) для доступу до Archie-сервера.
Новости загрузка новостей...