1 2

Були інші течії у художньому напрямі, важливу течію започаткував Россетті, не лише художник, але й поет. Він розробив ідіосинкразичний стиль, повний загадкових півтонів, використовуючи колір не для того, щоб реалістично зобразити природу, але з метою викликати настрій і почуття. Це стало мистецькою темою, яку Уолтер Патер, шанувальник Прерафаелітів, висловив у своїх студіях мистецтва, що мали викликати нові ідеї та погляди. Ці ідеї, хоча не всім припадали до смаку, відображали зміну в ставленнях, що переважали у збагаченому суспільстві кінця століття, яке вбачало у культурному гедонізмі таких картин як Dolce Far Niente ("Coлодка безтурботність") Горварда чи "Коханці" Соломона прийнятну філософію життя.

Поряд із цим інтимно-будуарним мистецтвом продовжувала розвиватися тенденція до зображення епічних сцен. Картина "Полюбити завойовника" Джона Біема Шо, знеславлена одним критиком як тривіальна, була створена у 1899 році, коли Імпресіонізм, що захопив високі позиції у французькому мистецтві й відчиняв ворота у живопис 20го століття, уже застарів. Насправді, Прерафаелізм віджив своє; хоча міцно тримався у британському мистецтві до періоду після Першої Світової війни, він уже більше не представляв почуття й ідеали сустпільства.

1 2