| Назва: | Поняття, сутність та походження держави |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 21,58 KB |
| Скачувань: | 25 |
Поняття, сутність та походження держави
План
Вступ
1. Первіснообщинне суспільство: Основні риси організації та життєдіяльності
2. Передумови виникнення держави:
а) історичні передумови виникнення держави;
б) соціальні засади виникнення держави;
в) суть формування державності в різних умовах;
3. Ознаки держави:
а) поняття держави;
б) ознаки і особливості держави
Висновки
Список використаної літератури
Додаток Схема ознак держави
Вступ
Питання по державу, її поняття, сутність і роль з давніх пір відносяться до числа основоположних в державознавстві. Це можна пояснити хоча б такими причинами: по-перше, дані питання прямо і безпосередньо зачіпають інтереси різних шарів, класів суспільства, політичних партій і рухів; по-друге, ніяка інша організація не може конкурувати з державою в багатогранності виконуваних задач і функцій, у впливі на судьбу суспільства; по-третє, держава - дуже складне і внутрішньо-суперечливе суспільно-політичне явище.
Народжена суспільством, його протиріччями, держава сама невпинно стає суперечливою, суперечлива її діяльність і соціальна роль. Як форма організації суспільства, призвана забезпечувати його цілісність і управляємість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а відповідно, служить його інтересам.
Держава є політичною організацією всього налення країни, його загальним надбанням і справою. Без держави неможливі суспільний прогрес, існування і розвиток цивілізованого суспільства.
Крім того, історія держави невід'ємна від історії суспільства, елементами якого є кожен з нас. Вона разом з суспільством проходить довгий історичний шлях від нерозвиненого до розвиненого набирає на цьому шляху нові риси і властивості.
Отож, ми бачимо, що питання про поняття, сутність і походження держави займає головне місце в теорії держави, тому нашим завданням буде максимально глибоко і всесторонньо розкрити ці аспекти в рамках даної курсової роботи, хоча, скажемо забігаючи наперед, що задача ця надзвичайно важка і вирішити її можна лише при вивченні держави в конкретно-історичному контексті, в різних її зв'язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому минулі і теперішні наукові досягнення в цій сфері.
1. Первіснообщинне суспільство: Основні риси організації та життєдіяльності
Розпочинаючи виклад даної курсової роботи, для повнішого подальшого розуміння суті і причин виникнення такого важливого правового інституту як держава, спочатку з'ясуємо, питання про організацію та спосіб життєдіяльності первісного суспільства. Адже саме первісне суспільство було основоположником процесів виникнення держави, - це, можна сказати, наша історія переддержавного минулого.
Первісна історія має два основні етапи розвитку общини як форми організації людей, тобто виділяють два головних періоди в розвитку первісного суспільства, а значить, і двох способів його існування і відтворення. В.Д.Перевалов називає їх таким чином:
“привласнююча економіка;
виробнича економіка”[3]
До так званого періоду “привласнюючої економіки” відносяться часи, коли первісне суспільство займалося мисливством, рибальством, збиральництвом, а вже в період “виробничої економіки” (як можна зрозуміти із самої назви періоду), первісна організація людства досягла такого розвитку, що змогла успішно використовувати для своїх потреб землеробство, скотарство, металообробка, керамічне виробництво і т.д.
Першому періоду в основному відповідає материнський рід (матріархат), другому - патріархальний (патріархат).
Будь-яке суспільство мусить бути якимось чином організоване, тобто повинно бути організаційно оформлене. В іншому випадку воно приречене на перетворення в стадо, натовп.
Вже в часи існування первісного стада, коли ще тільки формувалась цілеспрямована діяльність з використанням відповідних засобів праці, завершувався біологічний розвиток людини, виникали перші примітивні житла та знаряддя праці, люди об'єднувалися в досить сталі колективи. Незначним за своєю чисельністю (20-30 чоловік та декілька десятків дітей та підлітків) праобщинам була властива наявність основ соціальної організованості, яка базувалася на владі вожака, мала безпосередній характер, існувала у вигляді візуального чи звукового спілкування, відображувала спільність інтересів первісних людей.[4]
Історично першою більш-менш впорядкованою формою організації прадержавного суспільства являлась родова община. Особисті, родові зв'язки поєднювали в єдине ціле всіх членів роду. Це єдинство зміцнювала також колективна праця, спільне виробництво і урівняне розпреділення.
Ф.Енгельс про родовий період висловлювався наступним чином: “І що за чудесна організація цей родовий устрій у всій його наївності і простоті ! Без солдатів, жандармів і поліцейських, без дворян, королів, намісників, префектів або суддів, без в'язниць, без судових процесів - все йде своїм встановленим порядком.”[5]
План
Вступ
1. Первіснообщинне суспільство: Основні риси організації та життєдіяльності
2. Передумови виникнення держави:
а) історичні передумови виникнення держави;
б) соціальні засади виникнення держави;
в) суть формування державності в різних умовах;
3. Ознаки держави:
а) поняття держави;
б) ознаки і особливості держави
Висновки
Список використаної літератури
Додаток Схема ознак держави
Вступ
Питання по державу, її поняття, сутність і роль з давніх пір відносяться до числа основоположних в державознавстві. Це можна пояснити хоча б такими причинами: по-перше, дані питання прямо і безпосередньо зачіпають інтереси різних шарів, класів суспільства, політичних партій і рухів; по-друге, ніяка інша організація не може конкурувати з державою в багатогранності виконуваних задач і функцій, у впливі на судьбу суспільства; по-третє, держава - дуже складне і внутрішньо-суперечливе суспільно-політичне явище.
Народжена суспільством, його протиріччями, держава сама невпинно стає суперечливою, суперечлива її діяльність і соціальна роль. Як форма організації суспільства, призвана забезпечувати його цілісність і управляємість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а відповідно, служить його інтересам.
Держава є політичною організацією всього налення країни, його загальним надбанням і справою. Без держави неможливі суспільний прогрес, існування і розвиток цивілізованого суспільства.
Крім того, історія держави невід'ємна від історії суспільства, елементами якого є кожен з нас. Вона разом з суспільством проходить довгий історичний шлях від нерозвиненого до розвиненого набирає на цьому шляху нові риси і властивості.
Отож, ми бачимо, що питання про поняття, сутність і походження держави займає головне місце в теорії держави, тому нашим завданням буде максимально глибоко і всесторонньо розкрити ці аспекти в рамках даної курсової роботи, хоча, скажемо забігаючи наперед, що задача ця надзвичайно важка і вирішити її можна лише при вивченні держави в конкретно-історичному контексті, в різних її зв'язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому минулі і теперішні наукові досягнення в цій сфері.
1. Первіснообщинне суспільство: Основні риси організації та життєдіяльності
Розпочинаючи виклад даної курсової роботи, для повнішого подальшого розуміння суті і причин виникнення такого важливого правового інституту як держава, спочатку з'ясуємо, питання про організацію та спосіб життєдіяльності первісного суспільства. Адже саме первісне суспільство було основоположником процесів виникнення держави, - це, можна сказати, наша історія переддержавного минулого.
Первісна історія має два основні етапи розвитку общини як форми організації людей, тобто виділяють два головних періоди в розвитку первісного суспільства, а значить, і двох способів його існування і відтворення. В.Д.Перевалов називає їх таким чином:
“привласнююча економіка;
виробнича економіка”[3]
До так званого періоду “привласнюючої економіки” відносяться часи, коли первісне суспільство займалося мисливством, рибальством, збиральництвом, а вже в період “виробничої економіки” (як можна зрозуміти із самої назви періоду), первісна організація людства досягла такого розвитку, що змогла успішно використовувати для своїх потреб землеробство, скотарство, металообробка, керамічне виробництво і т.д.
Першому періоду в основному відповідає материнський рід (матріархат), другому - патріархальний (патріархат).
Будь-яке суспільство мусить бути якимось чином організоване, тобто повинно бути організаційно оформлене. В іншому випадку воно приречене на перетворення в стадо, натовп.
Вже в часи існування первісного стада, коли ще тільки формувалась цілеспрямована діяльність з використанням відповідних засобів праці, завершувався біологічний розвиток людини, виникали перші примітивні житла та знаряддя праці, люди об'єднувалися в досить сталі колективи. Незначним за своєю чисельністю (20-30 чоловік та декілька десятків дітей та підлітків) праобщинам була властива наявність основ соціальної організованості, яка базувалася на владі вожака, мала безпосередній характер, існувала у вигляді візуального чи звукового спілкування, відображувала спільність інтересів первісних людей.[4]
Історично першою більш-менш впорядкованою формою організації прадержавного суспільства являлась родова община. Особисті, родові зв'язки поєднювали в єдине ціле всіх членів роду. Це єдинство зміцнювала також колективна праця, спільне виробництво і урівняне розпреділення.
Ф.Енгельс про родовий період висловлювався наступним чином: “І що за чудесна організація цей родовий устрій у всій його наївності і простоті ! Без солдатів, жандармів і поліцейських, без дворян, королів, намісників, префектів або суддів, без в'язниць, без судових процесів - все йде своїм встановленим порядком.”[5]