| Назва: | Державне регулювання ведення мисливського господарства |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 131,06 KB |
| Скачувань: | 31 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
Боротьба з браконьєрством - важка і небезпечна робота, яка вимагає особливої підготовки і кваліфікації, її особливість полягає в тому, що порушники правил полювання і, відповідно, правоохоронні органи діють на території, значно віддаленій від населених пунктів, там, де немає людей, які б могли засвідчити порушення чи надати необхідну допомогу службовій особі.
Методи охорони диких тварин в мисливських угіддях включають наступні організаційні заходи:
• проведення роз'яснювальної роботи серед населення, мисливців та посадових осіб;
• організація збору та отримання інформації про порушення правил полювання, що готуються, здійснюються чи вже здійснені організаціями, посадовими особами і окремими громадянами;
• організація оперативної роботи мисливствознавців та єгерів разом з іншими органами охорони фауни по виявленню і затриманню порушників правил полювання, збору необхідних речових доказів і оформлення документів на браконьєрів;
• вжиття заходів по притягненню порушників правил полювання до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової чи кримінальної відповідальності;
• організація виконання пред'явлених порушникам санкцій – стягнення штрафів, цивільних позовів, вилучення конфіскованої зброї, інших предметів полювання, продукції незаконного полювання та ін.
Браконьєри часто використовують для незаконного полювання дуже досконалі засоби чи зброю, включаючи всюдиходи і навіть вертольоти. Є випадки використання для незаконного полювання глушників, потужних електроосвіт¬лювачів, інфрачервоних приладів нічного бачення, флюоресцентних речовин, а також магнітофони, що відтворюють звуки, тварин. Застосовують сучасні браконьєри і старі беззбройні способи добування як великих, так і дрібних тварин - петлі з металевого тросу. Для боротьби з порушниками правил полювання в мисливських угіддях використовуються, як правило, груповий рейдовий метод патрулювання, який забезпечує ефективний пошук, швидке затримання порушників, збір необхідних доказів. Правила для групи: організований виїзд в угіддя і таке ж повернення, чіткі дії керівника, пильність при перевірці документів; з порушниками говорить тільки керівник групи, висловлювання та обговорення – після відходу групи від осіб, які перевіряються.
Рейди можуть проводитися разом з працівниками міліції, відповідальними за боротьбу з браконьєрством, представниками лісової охорони, активістами громадських організацій, кореспондентами засобів масової інформації. В основному в рейді бере участь не менше трьох осіб, всі учасники повинні бути озброєні та мати відповідні посвідчення. Про маршрут оперативної групи в мисливські угіддя і її повернення ставляться до відома місцеві органи міліції, а на підприємствах лісового господарства – директор.
У випадку відмови підкоритися законним вимогам порушник попереджується про можливі наслідки своїх дій. У випадку грубого порушення правил полювання у браконьєра вилучається вогнепальна зброя та зброя, на яку немає дозволу.
1.3.Міжнародний досвід з питань спеціального використання тваринного світу
Світові тваринні ресурси поділяються на дві категорії - національні і міждержавні. Перші пов'язані з територією окремої держави, яка і визначає порядок їх використання, заходи по відтворенню. Щодо других, то вони переміщуються по територіях багатьох держав, зберегти їх можна тільки при відповідному міжнародному співробітництві.
Ідея міжнародного співробітництва з питань охорони природи та природокористування в завершеному вигляді була сформульована на початку XX століття (1913р., Швейцарія, Перший міжнародний з"їзд з охорони природи). Але ще в 1884р. у Відні відбувся Перший міжнародний орнітологічний конгрес, було створено Міжнародний орнітологічний комітет. Потім у 1902р. в Парижі укладена перша Конвенція про охорону птахів, підписана кількома європейськими державами. В 1911 році у Вашингтоні між США, Японією, Росією і Англією укладена Конвенція про охорону морського котика. У 1922 році в Лондоні заснована Міжнародна рада охорони птахів. В 1923 в Парижі почало працювати товариство охорони природи. В 1930 році в Парижі створено Міжнародну раду мисливствознавців.
Ідея міжнародного співробітництва особливо активно стала впроваджуватися в життя у повоєнні роки. Регулярно стали проводитися міжнародні з'їзди, конференції, асамблеї. Виникли і функціонують урядові міжнародні організації, серед них – Всесвітній фонд охорони дикої природи.
Методи охорони диких тварин в мисливських угіддях включають наступні організаційні заходи:
• проведення роз'яснювальної роботи серед населення, мисливців та посадових осіб;
• організація збору та отримання інформації про порушення правил полювання, що готуються, здійснюються чи вже здійснені організаціями, посадовими особами і окремими громадянами;
• організація оперативної роботи мисливствознавців та єгерів разом з іншими органами охорони фауни по виявленню і затриманню порушників правил полювання, збору необхідних речових доказів і оформлення документів на браконьєрів;
• вжиття заходів по притягненню порушників правил полювання до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової чи кримінальної відповідальності;
• організація виконання пред'явлених порушникам санкцій – стягнення штрафів, цивільних позовів, вилучення конфіскованої зброї, інших предметів полювання, продукції незаконного полювання та ін.
Браконьєри часто використовують для незаконного полювання дуже досконалі засоби чи зброю, включаючи всюдиходи і навіть вертольоти. Є випадки використання для незаконного полювання глушників, потужних електроосвіт¬лювачів, інфрачервоних приладів нічного бачення, флюоресцентних речовин, а також магнітофони, що відтворюють звуки, тварин. Застосовують сучасні браконьєри і старі беззбройні способи добування як великих, так і дрібних тварин - петлі з металевого тросу. Для боротьби з порушниками правил полювання в мисливських угіддях використовуються, як правило, груповий рейдовий метод патрулювання, який забезпечує ефективний пошук, швидке затримання порушників, збір необхідних доказів. Правила для групи: організований виїзд в угіддя і таке ж повернення, чіткі дії керівника, пильність при перевірці документів; з порушниками говорить тільки керівник групи, висловлювання та обговорення – після відходу групи від осіб, які перевіряються.
Рейди можуть проводитися разом з працівниками міліції, відповідальними за боротьбу з браконьєрством, представниками лісової охорони, активістами громадських організацій, кореспондентами засобів масової інформації. В основному в рейді бере участь не менше трьох осіб, всі учасники повинні бути озброєні та мати відповідні посвідчення. Про маршрут оперативної групи в мисливські угіддя і її повернення ставляться до відома місцеві органи міліції, а на підприємствах лісового господарства – директор.
У випадку відмови підкоритися законним вимогам порушник попереджується про можливі наслідки своїх дій. У випадку грубого порушення правил полювання у браконьєра вилучається вогнепальна зброя та зброя, на яку немає дозволу.
1.3.Міжнародний досвід з питань спеціального використання тваринного світу
Світові тваринні ресурси поділяються на дві категорії - національні і міждержавні. Перші пов'язані з територією окремої держави, яка і визначає порядок їх використання, заходи по відтворенню. Щодо других, то вони переміщуються по територіях багатьох держав, зберегти їх можна тільки при відповідному міжнародному співробітництві.
Ідея міжнародного співробітництва з питань охорони природи та природокористування в завершеному вигляді була сформульована на початку XX століття (1913р., Швейцарія, Перший міжнародний з"їзд з охорони природи). Але ще в 1884р. у Відні відбувся Перший міжнародний орнітологічний конгрес, було створено Міжнародний орнітологічний комітет. Потім у 1902р. в Парижі укладена перша Конвенція про охорону птахів, підписана кількома європейськими державами. В 1911 році у Вашингтоні між США, Японією, Росією і Англією укладена Конвенція про охорону морського котика. У 1922 році в Лондоні заснована Міжнародна рада охорони птахів. В 1923 в Парижі почало працювати товариство охорони природи. В 1930 році в Парижі створено Міжнародну раду мисливствознавців.
Ідея міжнародного співробітництва особливо активно стала впроваджуватися в життя у повоєнні роки. Регулярно стали проводитися міжнародні з'їзди, конференції, асамблеї. Виникли і функціонують урядові міжнародні організації, серед них – Всесвітній фонд охорони дикої природи.