| Назва: | Державне регулювання ведення мисливського господарства |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 131,06 KB |
| Скачувань: | 31 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
Не в повній мірі згідно чинного законодавства може впливати на стан охорони тваринного світу спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань мисливського господарства на заповідних територіях. Заповідні території не віднесені до територій, на яких дозволено вести мисливське господарство, але на цих територіях в Івано-Франківській області налічується популяція близько 10% мисливських тварин. В області знаходиться Карпатський природний національний парк площею більш як 50 тис га. Стан з охороною, розведенням на такій великій площі мисливських тварин також великим чином впливає на стан популяції мисливських тварин та ефективність ведення мисливського господарства. Відомчість, а не функціональність не дають формувати та реалізовувати єдину державну політику у веденні мисливського господарства.
2.1.3 Аналіз кадрового забезпечення і його ефективність.
Всього в мисливському господарстві області працювало в 2004 році 150 працівників, в 2005 році 140 працівників та 136 працівників в 2006 році. В середньому на одного єгера припадло 9,2 тис. мисливських угідь в 2004 році, 10,5 тис. – в 2005 році та 10,2 тис. – в 2006 році. Найменше мисливських угідь припадало на одного єгера у користувачів з приватною формою власності та тих, які фінансуються з державного бюджету. Також у цих користувачів є вища середня заробітня плата. Найбільше мисливських угідь припадає на одного єгера у товаристві мисливців та рибалок і спостерігається найнижча заробітня плата. Надзвичайно низька заробітня плата, незабезпечення табельною зброєю, транспортом не стимулює працівників мисливських господарств до продуктивної праці. Задекларована в статистичних звітах заробітна плата, яка в середньому на рік на одного працюючого в 2006 році становила 0,3 тис. грн. в ТМР „Княжа Фауна”, 0,2 тис. грн. в МГ „Тисмениця”, 0,7 тис. грн. в ЛМП „Хотимир” є хіба що формальним дотриманням норм законодавства та імітацією роботи, а не практичною діяльністю для отримання відповідних результатів. Детальніше ситуація проілюстрована в додатку Е,Ж,И,.
2.1.4 Аналіз охорони мисливських угідь та виявлення випадків браконьєрства.
Користувачами мисливських угідь проводиться певна робота щодо охорони мисливських угідь. При виявленні порушень правил полювання на порушників складаються відповідні протоколи про порушення правил полювання, які передбачені статтею 85 КУАП. Так в 2003 році складено 132 протоколи, в тому числі держлісгоспами 109 протоколів, УТМР – 22 протоколи, іншими користувачами – один протокол. В 2004 році складено 133 протоколи, в тому числі держлісгоспами 91 протокол, УТМР – 34 протоколи, іншими користувачами – 8 протоколів. В 2005 році складено 176 протоколи, в тому числі держлісгоспами 120 протоколів, УТМР – 23 протоколи, іншими користувачами – 19 протоколів.
Узагальнюючи стан охорони мисливських угідь та стану боротьби з браконьєрством, ми приходимо до висновку, що порівнюючи з 2003 роком в 2005 році збільшились на третину виявлення порушень правил полювання. З притягнутих до відповідальності в 2005 році 158 порушників стягнуто 8137 грн. Середній штраф становив 46 грн., при мінімально можливому 34 грн., що опосередковано свідчить про виявлення малозначимих порушень. Лише мають місце поодинокі випадки притягнення до відповідальності за грубі порушення правил полювання.
Детальніше ситуація проілюстрована в додатку Ю.
2.1.5 Аналіз чисельності основних видів мисливської дичини користувачів мисливських угідь області (держлісгоспів) в 2006 році та порівняльний аналіз до оптимальної чисельності.
Оптимальна чисельність основних видів дичини вираховується науково-проектною організацією на основі площі мисливських угідь та їх бонітету.
При аналізі встановлено, що:
- оптимальна чисельність оленя благородного становить 1901 голів тоді як фактична чисельність становить 1345 голів, що становить 70% до оптимальної чисельності.
- оптимальна чисельність козулі становить 3951 голів тоді як фактична чисельність становить 2710 , що становить 68% до оптимальної чисельності.
- оптимальна чисельність кабана становить 841 голову тоді як фактична чисельність становить 1084 голову, що становить 128% до оптимальної чисельності.
- оптимальна чисельність зайця становить 5533 голів тоді як фактична чисельність становить 5059 голів, що становить 91% до оптимальної чисельності.
Незважаючи на значне фінансування з державного бюджету ведення мисливського господарства по оленю, козулі, та зайцю не вдалося досягнути оптимальної чисельності.
Детальніше стан фактичної чисельності та відповідність їх до оптимальної відображено в додатку Л.
2.1.6 Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області на 2001-2015 роки затвердженої рішенням обласної ради від 24.05.2001 № 466-20/2001
2.1.6.1 Аналіз чисельності основних видів мисливських тварин.
2.1.3 Аналіз кадрового забезпечення і його ефективність.
Всього в мисливському господарстві області працювало в 2004 році 150 працівників, в 2005 році 140 працівників та 136 працівників в 2006 році. В середньому на одного єгера припадло 9,2 тис. мисливських угідь в 2004 році, 10,5 тис. – в 2005 році та 10,2 тис. – в 2006 році. Найменше мисливських угідь припадало на одного єгера у користувачів з приватною формою власності та тих, які фінансуються з державного бюджету. Також у цих користувачів є вища середня заробітня плата. Найбільше мисливських угідь припадає на одного єгера у товаристві мисливців та рибалок і спостерігається найнижча заробітня плата. Надзвичайно низька заробітня плата, незабезпечення табельною зброєю, транспортом не стимулює працівників мисливських господарств до продуктивної праці. Задекларована в статистичних звітах заробітна плата, яка в середньому на рік на одного працюючого в 2006 році становила 0,3 тис. грн. в ТМР „Княжа Фауна”, 0,2 тис. грн. в МГ „Тисмениця”, 0,7 тис. грн. в ЛМП „Хотимир” є хіба що формальним дотриманням норм законодавства та імітацією роботи, а не практичною діяльністю для отримання відповідних результатів. Детальніше ситуація проілюстрована в додатку Е,Ж,И,.
2.1.4 Аналіз охорони мисливських угідь та виявлення випадків браконьєрства.
Користувачами мисливських угідь проводиться певна робота щодо охорони мисливських угідь. При виявленні порушень правил полювання на порушників складаються відповідні протоколи про порушення правил полювання, які передбачені статтею 85 КУАП. Так в 2003 році складено 132 протоколи, в тому числі держлісгоспами 109 протоколів, УТМР – 22 протоколи, іншими користувачами – один протокол. В 2004 році складено 133 протоколи, в тому числі держлісгоспами 91 протокол, УТМР – 34 протоколи, іншими користувачами – 8 протоколів. В 2005 році складено 176 протоколи, в тому числі держлісгоспами 120 протоколів, УТМР – 23 протоколи, іншими користувачами – 19 протоколів.
Узагальнюючи стан охорони мисливських угідь та стану боротьби з браконьєрством, ми приходимо до висновку, що порівнюючи з 2003 роком в 2005 році збільшились на третину виявлення порушень правил полювання. З притягнутих до відповідальності в 2005 році 158 порушників стягнуто 8137 грн. Середній штраф становив 46 грн., при мінімально можливому 34 грн., що опосередковано свідчить про виявлення малозначимих порушень. Лише мають місце поодинокі випадки притягнення до відповідальності за грубі порушення правил полювання.
Детальніше ситуація проілюстрована в додатку Ю.
2.1.5 Аналіз чисельності основних видів мисливської дичини користувачів мисливських угідь області (держлісгоспів) в 2006 році та порівняльний аналіз до оптимальної чисельності.
Оптимальна чисельність основних видів дичини вираховується науково-проектною організацією на основі площі мисливських угідь та їх бонітету.
При аналізі встановлено, що:
- оптимальна чисельність оленя благородного становить 1901 голів тоді як фактична чисельність становить 1345 голів, що становить 70% до оптимальної чисельності.
- оптимальна чисельність козулі становить 3951 голів тоді як фактична чисельність становить 2710 , що становить 68% до оптимальної чисельності.
- оптимальна чисельність кабана становить 841 голову тоді як фактична чисельність становить 1084 голову, що становить 128% до оптимальної чисельності.
- оптимальна чисельність зайця становить 5533 голів тоді як фактична чисельність становить 5059 голів, що становить 91% до оптимальної чисельності.
Незважаючи на значне фінансування з державного бюджету ведення мисливського господарства по оленю, козулі, та зайцю не вдалося досягнути оптимальної чисельності.
Детальніше стан фактичної чисельності та відповідність їх до оптимальної відображено в додатку Л.
2.1.6 Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області на 2001-2015 роки затвердженої рішенням обласної ради від 24.05.2001 № 466-20/2001
2.1.6.1 Аналіз чисельності основних видів мисливських тварин.