| Назва: | Складноскорочені слова та абревіатури в українському справочинстві |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,61 KB |
| Скачувань: | 21 |
Складноскорочені слова та абревіатури в українському справочинстві
Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення по¬нять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 - 97), що чинний від 1998 року.
Основні правила скорочення:
1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм од¬ного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за зна¬ченням слів без додаткового пояснення.
3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.
4. Скорочення слова до однієї початкової літери припус¬кається тільки для загальноприйнятих скорочень:
к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.
5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:
д-р (доктор), д-ри (доктори)
м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.
6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:
-авський -ентальний -ільський
-адський -енький -інський
-ажний -ерський -ірський
-азький -еський -істий
-айський -ецький -ічий
-альний -євий -ічний
-альський -ивний -кий
-аний -инський -ний
-анський -ирський -ній
-арський -истий -ований
-ативний -иський -овий
-атський -ицький -овськнй
-ацький -ичий -одський
-евий -ичний -ольський
-енський -іальний -Орський
-ельний -івний -ський
-ельський -івський -уальний
-енип -ійний -чий
-енний -ійський -яний
-енський -ільний -янський
скорочують відсіканням цієї частини слів.
7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний,
-помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова:
-афічний, -огічний, -омічний, -авчий:
географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.
8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський:
шевченківський - Шевченків, франківський - франків, і под.
9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному.г-так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму ско¬рочення:
грузинський народ - грузин, народ
Бориспільський край - Бориспіл. край
Луганська область - Луган. обл. і под.
Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочу¬ються ідентично:
Харківська область - Харк. обл.
Харківський район - Харк. р-н і под.
10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голос¬ний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:
калійний - калійн.
олійний - олійн.
червоний - червон. і под.
11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:
вищий - вищ., але вища - не скорочують
учений - учен., але вчена - не скорочують
міський - міськ., але міська - не скорочують і под.
12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:
торф'яний - торф'ян.
слов'янський - слов'ян, і под.
13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати • слід на приголосний, що стоїть перед ним:
грецький - грец.
гуцульський - гуцул.
сільський - сіл. і под.
14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:
законний - закон,
іменний - імен,
щоденний - щоден. і под.
15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочувано¬го слова:
експериментальний - експерим.,
а не експериментал., експеримент,
фундаментальний - фундам.,
а не фундаментал., фундамент,
графічний - графіч.
комічний - коміч.
континентальний - континент, і под.
16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсіка¬ють кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.
17. У словосполученні скорочують кожне слово:
видавничий відділ - вид. від.
допоміжна картка - допом. карт.
умовний друкований аркуш - ум. друк. арк. і под.
В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:
без року - б. р.
без ціни - б. ц.
вихідні дані - вих. дан.
і так далі - і т. д. та под.
18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від¬сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський:
місто Кам'янець-Подільський -
м. Кам'янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський -
м. Корсунь-Шевченків. і под.
Примітка. Географічні назви, що є складними імен¬никами та пишуться через дефіс, не підлягають скоро¬ченню:
Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення по¬нять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 - 97), що чинний від 1998 року.
Основні правила скорочення:
1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм од¬ного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за зна¬ченням слів без додаткового пояснення.
3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.
4. Скорочення слова до однієї початкової літери припус¬кається тільки для загальноприйнятих скорочень:
к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.
5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:
д-р (доктор), д-ри (доктори)
м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.
6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:
-авський -ентальний -ільський
-адський -енький -інський
-ажний -ерський -ірський
-азький -еський -істий
-айський -ецький -ічий
-альний -євий -ічний
-альський -ивний -кий
-аний -инський -ний
-анський -ирський -ній
-арський -истий -ований
-ативний -иський -овий
-атський -ицький -овськнй
-ацький -ичий -одський
-евий -ичний -ольський
-енський -іальний -Орський
-ельний -івний -ський
-ельський -івський -уальний
-енип -ійний -чий
-енний -ійський -яний
-енський -ільний -янський
скорочують відсіканням цієї частини слів.
7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний,
-помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова:
-афічний, -огічний, -омічний, -авчий:
географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.
8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський:
шевченківський - Шевченків, франківський - франків, і под.
9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному.г-так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму ско¬рочення:
грузинський народ - грузин, народ
Бориспільський край - Бориспіл. край
Луганська область - Луган. обл. і под.
Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочу¬ються ідентично:
Харківська область - Харк. обл.
Харківський район - Харк. р-н і под.
10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голос¬ний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:
калійний - калійн.
олійний - олійн.
червоний - червон. і под.
11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:
вищий - вищ., але вища - не скорочують
учений - учен., але вчена - не скорочують
міський - міськ., але міська - не скорочують і под.
12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:
торф'яний - торф'ян.
слов'янський - слов'ян, і под.
13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати • слід на приголосний, що стоїть перед ним:
грецький - грец.
гуцульський - гуцул.
сільський - сіл. і под.
14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:
законний - закон,
іменний - імен,
щоденний - щоден. і под.
15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочувано¬го слова:
експериментальний - експерим.,
а не експериментал., експеримент,
фундаментальний - фундам.,
а не фундаментал., фундамент,
графічний - графіч.
комічний - коміч.
континентальний - континент, і под.
16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсіка¬ють кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.
17. У словосполученні скорочують кожне слово:
видавничий відділ - вид. від.
допоміжна картка - допом. карт.
умовний друкований аркуш - ум. друк. арк. і под.
В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:
без року - б. р.
без ціни - б. ц.
вихідні дані - вих. дан.
і так далі - і т. д. та под.
18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від¬сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський:
місто Кам'янець-Подільський -
м. Кам'янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський -
м. Корсунь-Шевченків. і под.
Примітка. Географічні назви, що є складними імен¬никами та пишуться через дефіс, не підлягають скоро¬ченню: