1 2

Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієвб-Дружківка та под.

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення:

греко-католицький - греко-католиц.

фізико-математичний - фіз.-мат.

хіміко-технологічний - хім. -технол. і под.

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсіка¬ють другу частину слова відповідно до загальних правил ско¬рочення:

агролісомеліоративний - агролісомеліор.

лісогосподарський - лісогосп. і под.

21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізня¬ються лише префіксами, скорочуються однаково:

карпатський - карпат.,

закарпатський - закарпат.,

прикарпатський - прикарпат. і под.

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:

відеофонограма - відеофоногр.

діафільм - дф

міська державна адміністрація - міськдержадмгн. і под.

23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна, окрім слів, що наведеш в додатку 2.

24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:

Безпека життєдіяльності: Підручник,

а не Безпека життєдіяльності:

Підруч. Лікарські рослини: Словник-довідник, ;

а не Лікарські рослини: Слов. -довід,;

1 але Біологія: Підручник для 10-го класу - Біологія: Підруч. для 10-го кл.,

Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря

Лікарські рослини: Слов. -довід, лікаря.

Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як са¬мостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й викори¬стовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обо¬в'язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають декількох типів:

1. Ініціальні (абревіація)- утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяють¬ся на:

а) буквені - читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХГЗтаін.;

б) звукові - читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан-24 та ін.;

в) буквено-звукові (змішані) - частина слова вимовляєть¬ся за буквами, частина - звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.

2. Складові скорочення - утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін.

3. Частково скорочені слова - утворені з частини або ча¬стин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госп¬розрахунок, рембаза та ін.

4. Відсікання (усічення): зал., зав., пом., акад., доц. таін.

5. Телескопічні скорочення - утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]-ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін. Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

- крапкові: ст., див., їм. таін.;

- дефісні: з-З, б-ка, ш-ттаін.;

- скіснолінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться);

- нульові (курсивні) - на позначення фізичних, метрич¬них величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться);

- комбіновані: півд,-зах., півн.-схід. та ін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).

У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скорочення¬ми, наприклад:

НП, що сталася на ПУ півд. -схід, міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С.

Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім:ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток - з одна¬ковими прізвищами: Гр. Тютюнник - Григір, бо є Григо¬рій Тютюнник);

2) псевдоніми:

не Ж. Занд, а Жорж Занд

не Л. Українка, а Леся Українка

не П. Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища:

не Б.-Хом'як,

а Богачевська-Хом'як

не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша

не К. -Яценко, а Кучук-Яценко

1 2