| Назва: | Екологічні катастрофи в Україні,їх причини та наслідки |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,56 KB |
| Скачувань: | 899 |
Екологічні катастрофи в Україні,їх причини та наслідки
Розділ 1. Екологія і буття природи.
Природа як цілісність. Природа як світ, що самоорганізується. Уявлення про природу як цілісність і світ, що самоорганізується як засади екології. Категоріальні засади екології - відношення, ціле, частина, система, елемент, структура, функція.
Світ неорганічної і органічної природи. Виникнення і розвиток біологічного світу як передумова екологічних уявлень. Єдність світу неорганічної і органічної природи. Поняття природного середовища і довкілля як вихідні екологічні поняття.
Екологія як характеристика відношення живого і довкілля. Вплив концепції гармонійності світу на становлення екології. Гармонійність як ідеал екологічного.
Становлення предмету класичної екології. Визначення класичної екології Е.Геккелем (60-ті р.р. XIX ст.). Екологія як наука про існування живого в межах стабільних характеристик довкілля. Традиційний розподіл екологічного знання.
Еволюція предмету екології. Сучасна екологія як наука про організацію і функціонування екосистем різної складності у відповідному довкіллі. Багатоаспектність предмету сучасної екології. Багатоманітність поглядів на предмет екології в сучасних наукових дослідженнях. Сучасна екологія як дослідження відношення "людина - природа". Врахування людської діяльності в предметі сучасної екології.
Єдність природничонаукового і гуманітарного знання в сучасній екології. Синтетичний характер екологічних проблем. Інтегративність пізнавальних підходів і методів біології, хімії, географії, геології в їх розв"язанні. Екологічне спрямування розвитку природничих наук. Виникнення синтетичних наук на межі екології і інших наук - екогеографія, екологічна кібернетика тощо. Погляд на сучасну екологію як на загальнонауковий підхід і теоретичну основу поведінки людини в природі.
Змістовна багатоманітність сучасного використання поняття "екологія". "Загальні екології" - глобальна екологія, інтелектуальна екологія, екологія культури, політична екологія - як вихід екології за межі природничої науки. Соціальна екологія як вивчення закономірностей поведінки людських популяцій в урбанізованому середовищі. Глобальна екологія як вчення про екосферу Землі, що взаємодіє з біосферою. Екорозвиток, екополітика, екологічна безпека як предмет політичної екології. Екологія культури як дослідження культурного середовища людини і його впливу на неї. Екологія духа як осмислення світоглядних засад людської діяльності в природі.
Екологічна етика. Ідея самоцінності природи. А.Швейцер і світогляд благоговіння перед життям. Уявлення про світоглядний статус сучасної екології в поглядах сучасних західних алармістів (А.Печчеї, О.Тоффлер, У.Дуглас). Сучасна екологія як метанаука. Здійснення ситнезу біологічного, фізико-хімічного, метоматичного, соціального, філософського знання про відношення живого, людини, суспільства і природи. Розробка стратегії виживання сучасного світу на основі екології.
Структура сучасної екології як науки. Основні поняття, принципи, закони екології. Емпірична і теоретична екологія. Погляди Ю.Одума, К.Уатта,В.Оллі, М.Реймерса на теоретичну екологію. Поняття екосистеми як центральне поняття сучасної екології.
Основні групи загальноекологічних законів. Закон подібності частини і цілого (біоголографічний закон). Аксіома емерджентності. Закон необхідної різноманітності. Правило повноти складових. Закон надмірності системних елемнтів і самообмеження. Ієрархічність і кооперативність в екологічних системах. Закон збільшення ідеальності. Закон оптимальності.
Розділ 2. Екологія і біосфера.
Єдність живого і довкілля як онтологічна засада вчення про біосферу. Формулювання ідеї біосфери Ж.-Б.Ламарком (ХІХст.) як уявлення про вплив на земну кору живих організмів. Розвиток ідеї біосфери і формування біосферичних уявлень під впливом роздумів видатних природознавців - Ж.Бюффона, А.Лавуазьє, О.Гумбольдта, М.Ломоносова. Введення в науку терміна "біосфера" австрійським гідробіологом Е.Зюссом (XIX ст.) для означення обмеженої в просторі і часі сукупності організмів на поверхні Землі. Розвиток біосферичних уявлень першим ректором Київського університету М.Максимовичем і видатним російським натуралістом В.Докучаєвим.
В.Вернадський і його концепція біосфери. Багатоаспектність визначення біосфери В.Вернадським. Ознаки біосфери, що визначені в роботі В.Вернадського "Роздуми натураліста".
Питання про біотичну суть біосфери. Концепція структурних рівней організації живого і місце біосфери серед рівней організації живого. Організмовий, популяційний і екосистемний рівні організації живого. Біоценоз, біострома, біогеоценоз і біосфера як існуючі на екосистемному рівні організації живого.
Багатоманітність уявлень про біосферу в сучасній екології. Погляди Ю.Одума, Дж.Хатчінсона, В.Тимофєєва-Ресовського, М.Будико,М.Камшилова, А.Уголева, М.Голубця та ін.
Біосфера як гобальна екологічна система. Ознаки біосфери як глобальної екосистеми за визначенням сучасної екології.
Розділ 1. Екологія і буття природи.
Природа як цілісність. Природа як світ, що самоорганізується. Уявлення про природу як цілісність і світ, що самоорганізується як засади екології. Категоріальні засади екології - відношення, ціле, частина, система, елемент, структура, функція.
Світ неорганічної і органічної природи. Виникнення і розвиток біологічного світу як передумова екологічних уявлень. Єдність світу неорганічної і органічної природи. Поняття природного середовища і довкілля як вихідні екологічні поняття.
Екологія як характеристика відношення живого і довкілля. Вплив концепції гармонійності світу на становлення екології. Гармонійність як ідеал екологічного.
Становлення предмету класичної екології. Визначення класичної екології Е.Геккелем (60-ті р.р. XIX ст.). Екологія як наука про існування живого в межах стабільних характеристик довкілля. Традиційний розподіл екологічного знання.
Еволюція предмету екології. Сучасна екологія як наука про організацію і функціонування екосистем різної складності у відповідному довкіллі. Багатоаспектність предмету сучасної екології. Багатоманітність поглядів на предмет екології в сучасних наукових дослідженнях. Сучасна екологія як дослідження відношення "людина - природа". Врахування людської діяльності в предметі сучасної екології.
Єдність природничонаукового і гуманітарного знання в сучасній екології. Синтетичний характер екологічних проблем. Інтегративність пізнавальних підходів і методів біології, хімії, географії, геології в їх розв"язанні. Екологічне спрямування розвитку природничих наук. Виникнення синтетичних наук на межі екології і інших наук - екогеографія, екологічна кібернетика тощо. Погляд на сучасну екологію як на загальнонауковий підхід і теоретичну основу поведінки людини в природі.
Змістовна багатоманітність сучасного використання поняття "екологія". "Загальні екології" - глобальна екологія, інтелектуальна екологія, екологія культури, політична екологія - як вихід екології за межі природничої науки. Соціальна екологія як вивчення закономірностей поведінки людських популяцій в урбанізованому середовищі. Глобальна екологія як вчення про екосферу Землі, що взаємодіє з біосферою. Екорозвиток, екополітика, екологічна безпека як предмет політичної екології. Екологія культури як дослідження культурного середовища людини і його впливу на неї. Екологія духа як осмислення світоглядних засад людської діяльності в природі.
Екологічна етика. Ідея самоцінності природи. А.Швейцер і світогляд благоговіння перед життям. Уявлення про світоглядний статус сучасної екології в поглядах сучасних західних алармістів (А.Печчеї, О.Тоффлер, У.Дуглас). Сучасна екологія як метанаука. Здійснення ситнезу біологічного, фізико-хімічного, метоматичного, соціального, філософського знання про відношення живого, людини, суспільства і природи. Розробка стратегії виживання сучасного світу на основі екології.
Структура сучасної екології як науки. Основні поняття, принципи, закони екології. Емпірична і теоретична екологія. Погляди Ю.Одума, К.Уатта,В.Оллі, М.Реймерса на теоретичну екологію. Поняття екосистеми як центральне поняття сучасної екології.
Основні групи загальноекологічних законів. Закон подібності частини і цілого (біоголографічний закон). Аксіома емерджентності. Закон необхідної різноманітності. Правило повноти складових. Закон надмірності системних елемнтів і самообмеження. Ієрархічність і кооперативність в екологічних системах. Закон збільшення ідеальності. Закон оптимальності.
Розділ 2. Екологія і біосфера.
Єдність живого і довкілля як онтологічна засада вчення про біосферу. Формулювання ідеї біосфери Ж.-Б.Ламарком (ХІХст.) як уявлення про вплив на земну кору живих організмів. Розвиток ідеї біосфери і формування біосферичних уявлень під впливом роздумів видатних природознавців - Ж.Бюффона, А.Лавуазьє, О.Гумбольдта, М.Ломоносова. Введення в науку терміна "біосфера" австрійським гідробіологом Е.Зюссом (XIX ст.) для означення обмеженої в просторі і часі сукупності організмів на поверхні Землі. Розвиток біосферичних уявлень першим ректором Київського університету М.Максимовичем і видатним російським натуралістом В.Докучаєвим.
В.Вернадський і його концепція біосфери. Багатоаспектність визначення біосфери В.Вернадським. Ознаки біосфери, що визначені в роботі В.Вернадського "Роздуми натураліста".
Питання про біотичну суть біосфери. Концепція структурних рівней організації живого і місце біосфери серед рівней організації живого. Організмовий, популяційний і екосистемний рівні організації живого. Біоценоз, біострома, біогеоценоз і біосфера як існуючі на екосистемному рівні організації живого.
Багатоманітність уявлень про біосферу в сучасній екології. Погляди Ю.Одума, Дж.Хатчінсона, В.Тимофєєва-Ресовського, М.Будико,М.Камшилова, А.Уголева, М.Голубця та ін.
Біосфера як гобальна екологічна система. Ознаки біосфери як глобальної екосистеми за визначенням сучасної екології.
