| Назва: | Витрати виробництва і прибуток |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 15,45 KB |
| Скачувань: | 160 |
Витрати виробництва і прибуток
1. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА. ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ
СУТНІСТЬ І ВИДИ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
У процесі виробництва здійснюються витрати живої та уречевленої праці. Слід розрізняти витрати суспільства і витрати підприємства.
Сукупність матеріальних витрат уречевленої та живої праці, що показує вартість виробництва того чи іншого продукту для суспільства, становить витрати суспільства
Витрати суспільства визначають за формулою:
Вс = ЗВ + ЗЛ + П,
де 3В - спожиті засоби виробництва; ЗП- заробітна плата і вина¬города підприємців; П - прибуток.
Сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва для підприємства, є витрати підприємства
Витрати підприємства можна обчислити так:
Вп = 3В + ЗП.
Витрати суспільства виступають у формі вартості продукції, а витрати підприємства - собівартості продукції.
Витрати виробництва можна розглядати як зовнішні та вну¬трішні.
Зовнішні витрати - це плата за ресурси постачальникам, які не належать до власників цього підприємства. Це, по суті, грошові ви¬датки підприємства на придбання машин, верстатів, устаткування, сировини, матеріалів, виплату заробітної плати працівникам тощо. Фірма виплачує ці гроші зовнішнім по відношенню до неї господарсь¬ким суб'єктам. Зовнішні витрати іноді називають бухгалтерськими.
Кожне підприємство може використовувати також певні ресур¬си, що належать йому самому. Наприклад, сільськогосподарські підприємства відгодовують худобу власними кормами - зерном, сіном, буряками, картоплею тощо.
Витрати на власні ресурси - це внутрішні витрати.
Розрізняють також постійні та змінні витрати виробництва.
Постійні витрати містять видатки на утримання управлінського персоналу, страхування, охорону підприємства. Ці видатки залиша¬ються незмінними незалежно від того, скільки продукції виготовляє підприємство. Вони оплачуються навіть тоді, коли продукція не ви¬робляється.
Змінні витрати охоплюють видатки на заробітну плату, сирови¬ну, електроенергію, напівфабрикати, амортизаційні відрахування. Вони зростають зі збільшенням обсягів випуску продукції. При відсутності продукції ці витрати не оплачуються.
Економічні витрати виробництва - це вартість усіх чинників виробництва, незалежно від того, купуються вони на ринку чи є влас¬ністю фірми.
Витрати виробництва мають оцінюватися з точки зору альтерна¬тивних можливостей, якими доводиться жертвувати. Будь-який підприємець, обираючи сферу вкладення свого капіталу, порівнює альтернативні варіанти з позиції очікуваної вигоди і обирає найефек¬тивніші. Вирішивши, наприклад, вкласти капітал у виробництво праль¬них машин, він, по суті, відмовляється від одержання доходу в сільсько¬му господарстві або у страховій справі. Згідно з економічною теорією цей альтернативний доход має входити до витрат власника капіталу.
297
ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ
У теорії витрат виробництва особливе значення має понят¬тя граничних витрат.
Граничні витрати - це приріст витрат у результаті 1 виробництва однієї додаткової одиниці продукції.
Оскільки постійні витрати не змінюються із зміною обсягу про¬дукції ОБ підприємства, граничні витрати залежать від зростання лише змінних витрат на випуск додаткової одиниці продукції. Цю залежність відбиває така формула:
де ГВ - граничні витрати; ДЗВ - зростання змінних витрат вироб¬ництва; ДОВ - випуск додаткової одиниці продукції.
Граничні витрати показують, скільки коштує для фірми збільшен¬ня обсягу випуску продукції на одну одиницю, їх можна обчислити, виходячи як із змінних, так і з загальних витрат. Загальні витрати відрізняються від змінних тільки постійними витратами, які зали¬шаються сталими, коли обсяг випуску продукції змінюється.
СЕРЕДНІ ВИТРАТИ
Середні витрати (СВ) - це витрати на одиницю випуску продукції. Є три види середніх витрат: середні постійні, середні змінні та середні валові (загальні) витрати.
Середні постійні витрати (СПВ) являють собою постійні витра¬ти, поділені на обсяг випуску продукції (ПВОБ). ;
Оскільки постійні витрати не змінюються, середні постійні витрат ти знижуються зі збільшенням обсягу випуску продукції.
Середні змінні витрати (СЗВ) - це змінні витрати, поділені на обсяг випуску продукції (ЗВОВ).
Середні загальні витрати (СЗВ) розраховують діленням вало¬вих витрат на обсяг випуску продукції (ВВОВ).
У цілому середні витрати - це витрати на виробництво одиниці продукції. Порівнюючи середні валові витрати з ціною продукції, можна визначити, чи прибуткове виробництво.
ЗАКОН СПАДНОЇ ВІДДАЧІ
Витрати виробництва пов'язані з дією закону спадної віддачі. Іноді його називають законом спадного граничного продукту. У чому сутність цього закону?
1. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА. ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ
СУТНІСТЬ І ВИДИ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
У процесі виробництва здійснюються витрати живої та уречевленої праці. Слід розрізняти витрати суспільства і витрати підприємства.
Сукупність матеріальних витрат уречевленої та живої праці, що показує вартість виробництва того чи іншого продукту для суспільства, становить витрати суспільства
Витрати суспільства визначають за формулою:
Вс = ЗВ + ЗЛ + П,
де 3В - спожиті засоби виробництва; ЗП- заробітна плата і вина¬города підприємців; П - прибуток.
Сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва для підприємства, є витрати підприємства
Витрати підприємства можна обчислити так:
Вп = 3В + ЗП.
Витрати суспільства виступають у формі вартості продукції, а витрати підприємства - собівартості продукції.
Витрати виробництва можна розглядати як зовнішні та вну¬трішні.
Зовнішні витрати - це плата за ресурси постачальникам, які не належать до власників цього підприємства. Це, по суті, грошові ви¬датки підприємства на придбання машин, верстатів, устаткування, сировини, матеріалів, виплату заробітної плати працівникам тощо. Фірма виплачує ці гроші зовнішнім по відношенню до неї господарсь¬ким суб'єктам. Зовнішні витрати іноді називають бухгалтерськими.
Кожне підприємство може використовувати також певні ресур¬си, що належать йому самому. Наприклад, сільськогосподарські підприємства відгодовують худобу власними кормами - зерном, сіном, буряками, картоплею тощо.
Витрати на власні ресурси - це внутрішні витрати.
Розрізняють також постійні та змінні витрати виробництва.
Постійні витрати містять видатки на утримання управлінського персоналу, страхування, охорону підприємства. Ці видатки залиша¬ються незмінними незалежно від того, скільки продукції виготовляє підприємство. Вони оплачуються навіть тоді, коли продукція не ви¬робляється.
Змінні витрати охоплюють видатки на заробітну плату, сирови¬ну, електроенергію, напівфабрикати, амортизаційні відрахування. Вони зростають зі збільшенням обсягів випуску продукції. При відсутності продукції ці витрати не оплачуються.
Економічні витрати виробництва - це вартість усіх чинників виробництва, незалежно від того, купуються вони на ринку чи є влас¬ністю фірми.
Витрати виробництва мають оцінюватися з точки зору альтерна¬тивних можливостей, якими доводиться жертвувати. Будь-який підприємець, обираючи сферу вкладення свого капіталу, порівнює альтернативні варіанти з позиції очікуваної вигоди і обирає найефек¬тивніші. Вирішивши, наприклад, вкласти капітал у виробництво праль¬них машин, він, по суті, відмовляється від одержання доходу в сільсько¬му господарстві або у страховій справі. Згідно з економічною теорією цей альтернативний доход має входити до витрат власника капіталу.
297
ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ
У теорії витрат виробництва особливе значення має понят¬тя граничних витрат.
Граничні витрати - це приріст витрат у результаті 1 виробництва однієї додаткової одиниці продукції.
Оскільки постійні витрати не змінюються із зміною обсягу про¬дукції ОБ підприємства, граничні витрати залежать від зростання лише змінних витрат на випуск додаткової одиниці продукції. Цю залежність відбиває така формула:
де ГВ - граничні витрати; ДЗВ - зростання змінних витрат вироб¬ництва; ДОВ - випуск додаткової одиниці продукції.
Граничні витрати показують, скільки коштує для фірми збільшен¬ня обсягу випуску продукції на одну одиницю, їх можна обчислити, виходячи як із змінних, так і з загальних витрат. Загальні витрати відрізняються від змінних тільки постійними витратами, які зали¬шаються сталими, коли обсяг випуску продукції змінюється.
СЕРЕДНІ ВИТРАТИ
Середні витрати (СВ) - це витрати на одиницю випуску продукції. Є три види середніх витрат: середні постійні, середні змінні та середні валові (загальні) витрати.
Середні постійні витрати (СПВ) являють собою постійні витра¬ти, поділені на обсяг випуску продукції (ПВОБ). ;
Оскільки постійні витрати не змінюються, середні постійні витрат ти знижуються зі збільшенням обсягу випуску продукції.
Середні змінні витрати (СЗВ) - це змінні витрати, поділені на обсяг випуску продукції (ЗВОВ).
Середні загальні витрати (СЗВ) розраховують діленням вало¬вих витрат на обсяг випуску продукції (ВВОВ).
У цілому середні витрати - це витрати на виробництво одиниці продукції. Порівнюючи середні валові витрати з ціною продукції, можна визначити, чи прибуткове виробництво.
ЗАКОН СПАДНОЇ ВІДДАЧІ
Витрати виробництва пов'язані з дією закону спадної віддачі. Іноді його називають законом спадного граничного продукту. У чому сутність цього закону?