| Назва: | Вартість робочої сили: дискусійні аспекти |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 46,85 KB |
| Скачувань: | 92 |
4. Соціальний фактор. Під ним розуміється рівень організо¬ваності найманих робітників у їх боротьбі проти спроб роботодав¬ців знижувати заробітну плату. В першу чергу, це об'єднання робітників у профспілки, союзи, партії, що захищають інтереси трудя¬щих, робітничі спілки тощо. Чим вищий рівень організації трудових верств населення, тим вища заробітна плата. Зокрема, низький рівень заробітної плати в Україні в сучасних умовах, затримки в її виплаті значною мірою зумовлені відсутністю відповідної організації, яка могла б протистояти організованому наступу новітньої буржуазії на життєвий рівень трудящих.
5. Інституціональний фактор. Мається на увазі рівень за¬хищеності найманих працівників від роботодавців з боку держави: встановлення мінімального рівня заробітної плати, законодавчі обмеження щодо тривалості робочого дня, встановлення соціаль¬них гарантій тощо.
Також слід звернути увагу і на відмінності заробітної плати в різних країнах. Національний рівень заробітної плати залежить від ряду чинників (рис. 2.2. [3, С.368])
Рис 2.2. Чинники, що визначають національний рівень заробітної плати
Рівень суспільної продуктивності праці в країні, узагальнюючим показником якого є обсяг є обсяг ВНП на душу населення. Важливе значення мають темпи розвитку виробництва.
Величина вартості робочої сили, що передусім залежить від попереднього чинника. Водночас необхідно враховувати ціну та обсяг природних та традиційних потреб, що склалися історично. Важливе значення мають витрати на підготовку працівника.
Інтенсивність праці, що має свій рівень в кожній країні. Праця, яка не досягає середньої інтенсивності, потребує на виробництво певного товару більше часу, ніж це є суспільно необхідним в цій країні, і тому не є працею нормальної якості. Відповідно заробітна плата вища в країнах, в яких висока інтенсивність праці.
Конкуренція на ринку праці є співвідношенням попиту і пропозиції на робочу силу.
Організація заробітної плати в країні, оцінки міри праці та результатів виробництва, визначення частки, форми і системи заробітної плати.
Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці має виконувати такі функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу та соціальну.
Реалізація відтворювальної функції передбачає встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації та водночас дає змогу застосовувати обгрунтовані норми праці, що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності.
Функція стимулювання зводиться до того, що можливий рівень оплати праці має спонукати кожного працівника до найефективніших дій на своєму робочому місті.
Реалізуюча функція заробітної плати реалізує загальновживаний принцип диференціації рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складністю трудових завдань.
Соціальну функцію спрямовано на забезпечення однакової оплати за однакову роботу; вона має поєднувати державне, договірне регулюваня, а також реалізовувати принцип соціальної справедливості щодо одержання власного доходу.
3. Теорії заробітної плати
Вперше заробітну плату як ціну праці визначив англійський економіст У.Петті в ХVІІ ст. В його теорії заробітна плата характеризувалася як ціна праці робітника, що представляє мінімум засобів для існування самого робітника і його сім’ї. Петті твердив: “Закон має забезпечувати робітнику лише засоби життя, тому що, якщо йому дозволяють отримувати вдвічі більше, то він працює вдвічі менше, ніж міг би працювати і став би працювати, а це означає втрату такої ж кількості праці” [15, С.85].
У визначенні суті та величини заробітної плати робітників французький економіст А.Тюрго не розходився з поглядами Петті, так як і вони вважав заробітну плату результатом продажу своєї праці іншим, думаючи, що вона обмежена необхідним мінімумом для існування, а саме тим, що безумовно необхідно для підтримання життя. Але на відміну від своїх попередників Тюрго відносив заробітну плату до числа елементів, що лежать в основі висунутого ним поняття про “загальну економічну рівновагу”. Загальна економічна рівновага, за його словами, встановлюється між цінністю всіх похідних землі, вживанням різного роду товарів, різними видами виробів, кількістю зайнятих людей (їх виробництвом) та ціною їх заробітної плати.
Теорія заробітної плати за А.Смітом. Заробітна плата — це продукт праці, природна винагорода за неї. Коли виробник працює власними засобами виробництва і на своїй землі, він одержує повний продукт праці. За умов капіталізму найманий робітник отримує лише частину цінності, яку праця додає до матеріалу, що обробляється, іншу частину одержує власник капі¬талу як прибуток. Отже, Сміт бачив не принципову, а лише кількіс¬ну різницю між доходом простого товаровиробника і найманого ро¬бітника.
5. Інституціональний фактор. Мається на увазі рівень за¬хищеності найманих працівників від роботодавців з боку держави: встановлення мінімального рівня заробітної плати, законодавчі обмеження щодо тривалості робочого дня, встановлення соціаль¬них гарантій тощо.
Також слід звернути увагу і на відмінності заробітної плати в різних країнах. Національний рівень заробітної плати залежить від ряду чинників (рис. 2.2. [3, С.368])
Рис 2.2. Чинники, що визначають національний рівень заробітної плати
Рівень суспільної продуктивності праці в країні, узагальнюючим показником якого є обсяг є обсяг ВНП на душу населення. Важливе значення мають темпи розвитку виробництва.
Величина вартості робочої сили, що передусім залежить від попереднього чинника. Водночас необхідно враховувати ціну та обсяг природних та традиційних потреб, що склалися історично. Важливе значення мають витрати на підготовку працівника.
Інтенсивність праці, що має свій рівень в кожній країні. Праця, яка не досягає середньої інтенсивності, потребує на виробництво певного товару більше часу, ніж це є суспільно необхідним в цій країні, і тому не є працею нормальної якості. Відповідно заробітна плата вища в країнах, в яких висока інтенсивність праці.
Конкуренція на ринку праці є співвідношенням попиту і пропозиції на робочу силу.
Організація заробітної плати в країні, оцінки міри праці та результатів виробництва, визначення частки, форми і системи заробітної плати.
Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці має виконувати такі функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу та соціальну.
Реалізація відтворювальної функції передбачає встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації та водночас дає змогу застосовувати обгрунтовані норми праці, що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності.
Функція стимулювання зводиться до того, що можливий рівень оплати праці має спонукати кожного працівника до найефективніших дій на своєму робочому місті.
Реалізуюча функція заробітної плати реалізує загальновживаний принцип диференціації рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складністю трудових завдань.
Соціальну функцію спрямовано на забезпечення однакової оплати за однакову роботу; вона має поєднувати державне, договірне регулюваня, а також реалізовувати принцип соціальної справедливості щодо одержання власного доходу.
3. Теорії заробітної плати
Вперше заробітну плату як ціну праці визначив англійський економіст У.Петті в ХVІІ ст. В його теорії заробітна плата характеризувалася як ціна праці робітника, що представляє мінімум засобів для існування самого робітника і його сім’ї. Петті твердив: “Закон має забезпечувати робітнику лише засоби життя, тому що, якщо йому дозволяють отримувати вдвічі більше, то він працює вдвічі менше, ніж міг би працювати і став би працювати, а це означає втрату такої ж кількості праці” [15, С.85].
У визначенні суті та величини заробітної плати робітників французький економіст А.Тюрго не розходився з поглядами Петті, так як і вони вважав заробітну плату результатом продажу своєї праці іншим, думаючи, що вона обмежена необхідним мінімумом для існування, а саме тим, що безумовно необхідно для підтримання життя. Але на відміну від своїх попередників Тюрго відносив заробітну плату до числа елементів, що лежать в основі висунутого ним поняття про “загальну економічну рівновагу”. Загальна економічна рівновага, за його словами, встановлюється між цінністю всіх похідних землі, вживанням різного роду товарів, різними видами виробів, кількістю зайнятих людей (їх виробництвом) та ціною їх заробітної плати.
Теорія заробітної плати за А.Смітом. Заробітна плата — це продукт праці, природна винагорода за неї. Коли виробник працює власними засобами виробництва і на своїй землі, він одержує повний продукт праці. За умов капіталізму найманий робітник отримує лише частину цінності, яку праця додає до матеріалу, що обробляється, іншу частину одержує власник капі¬талу як прибуток. Отже, Сміт бачив не принципову, а лише кількіс¬ну різницю між доходом простого товаровиробника і найманого ро¬бітника.