| Назва: | Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 5,45 KB |
| Скачувань: | 31 |
Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці
Заробітна плата як винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона вста¬новлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відряд¬них розцінок для робітників та посадових окладів для служ¬бовців.
Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним за¬конодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками робо¬ти за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які прова¬дяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Структура заробітної плати - це співвідношення ок¬ремих складових заробітної плати в загальному її обсязі. В стабільних розвинених економічних системах основна заробітна плата складає 85-90% в структурі заробітної плати. В Украї¬ні в сучасних умовах з різних причин (нестабільність доходів підприємств, інфляція, складна і непостійна система оподатку¬вання, занедбаність нормування праці та ін.) питома вага та¬рифних ставок в заробітній платі в середньому складає 65-70%, що є одним з виявів кризи в організації праці.
На підставі названих вище принципів організації і функцій заробітної плати в умовах побудови ринкових відносин ство¬рюється організація заробітної плати безпосередньо на підприємствах. Під організацією заробітної плати розуміємо її побудову, тобто приведення її елементів в певну систему, Що забезпечує взаємозв'язок кількості й якості праці з роз¬мірами заробітної плати.
В економічній системі, що ґрунтується на різноманітних формах власності і господарювання, механізм організації заробітної плати складається з таких елементів:
а) ринкового регулювання;
б) державного регулювання;
в) колективно-договірного регулювання через укладан¬ня генеральної, галузевих, регіональних угод; колективних договорів на рівні підприємств; трудових договорів з найма¬ними працівниками;
г) механізму визначення індивідуальної заробітної пла¬ти безпосередньо на підприємстві (в структурному підроз¬ділі) з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель, нормування праці, форми і системи оплати праці та преміювання.
Перебудова організації заробітної плати на підприємстві у відповідності з вимогами ринкової економіки передбачає вирішення трьох головних завдань:
• по-перше, підвищення зацікавленості кожного праців¬ника у виявленні і використанні резервів зростання ефек¬тивності своєї пращ при виключенні можливості одержання незароблених грошей;
• по-друге, усунення випадків зрівнялівки в оплаті праці, досягнення прямої залежності заробітної плати від індиві¬дуальних кінцевих результатів праці;
• по-третє, оптимізація співвідношень в оплаті праці пра¬цівників різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп із врахуванням складності виконуваних робіт, умов праці, дефіцитності певних видів робочої сили на ринку праці, а також впливу різних працівників на досягнення кінцевих результатів і конкурентоздатність продукції.
Хоча кожне підприємство (а інколи і структурний підроз¬діл) має свою специфіку в організації оплати праці, її організаційними основами завжди є: забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продукції; регулювання трудових відносин, забезпечення рівноправності роботодавця і працівника; вдоско¬налення нормування праці; вибір моделі, форм і систем опла¬ти праці; взаємозв'язок розмірів заробітної плати з обсягами та вартістю виробленої продукції. Розглянемо їх детальніше. Дотримання вимоги забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю про¬дукції є одночасно гарантією як зростання трудових доходів працівників, так і підвищення ефективності виробництва (за інших однакових умов), що відповідає інтересам всіх учас¬ників трудового процесу і вимогам ринку.
При організації заробітної плати на підприємстві зачіпляються нагальні інтереси як найманих працівників, так і роботодавців. У демократичному суспільстві обидві сторони повинні мати рівні права у вирішенні питань оплати праці. Тому колективні угоди між адміністрацією підприємства (як представником роботодавця) і профспілкою (як представни¬ком працівників) стають у ринкових умовах найдієвішою формою регулювання трудових відносин, у тому числі з пи¬тань заробітної плати.
Заробітна плата як винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона вста¬новлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відряд¬них розцінок для робітників та посадових окладів для служ¬бовців.
Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним за¬конодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками робо¬ти за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які прова¬дяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Структура заробітної плати - це співвідношення ок¬ремих складових заробітної плати в загальному її обсязі. В стабільних розвинених економічних системах основна заробітна плата складає 85-90% в структурі заробітної плати. В Украї¬ні в сучасних умовах з різних причин (нестабільність доходів підприємств, інфляція, складна і непостійна система оподатку¬вання, занедбаність нормування праці та ін.) питома вага та¬рифних ставок в заробітній платі в середньому складає 65-70%, що є одним з виявів кризи в організації праці.
На підставі названих вище принципів організації і функцій заробітної плати в умовах побудови ринкових відносин ство¬рюється організація заробітної плати безпосередньо на підприємствах. Під організацією заробітної плати розуміємо її побудову, тобто приведення її елементів в певну систему, Що забезпечує взаємозв'язок кількості й якості праці з роз¬мірами заробітної плати.
В економічній системі, що ґрунтується на різноманітних формах власності і господарювання, механізм організації заробітної плати складається з таких елементів:
а) ринкового регулювання;
б) державного регулювання;
в) колективно-договірного регулювання через укладан¬ня генеральної, галузевих, регіональних угод; колективних договорів на рівні підприємств; трудових договорів з найма¬ними працівниками;
г) механізму визначення індивідуальної заробітної пла¬ти безпосередньо на підприємстві (в структурному підроз¬ділі) з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель, нормування праці, форми і системи оплати праці та преміювання.
Перебудова організації заробітної плати на підприємстві у відповідності з вимогами ринкової економіки передбачає вирішення трьох головних завдань:
• по-перше, підвищення зацікавленості кожного праців¬ника у виявленні і використанні резервів зростання ефек¬тивності своєї пращ при виключенні можливості одержання незароблених грошей;
• по-друге, усунення випадків зрівнялівки в оплаті праці, досягнення прямої залежності заробітної плати від індиві¬дуальних кінцевих результатів праці;
• по-третє, оптимізація співвідношень в оплаті праці пра¬цівників різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп із врахуванням складності виконуваних робіт, умов праці, дефіцитності певних видів робочої сили на ринку праці, а також впливу різних працівників на досягнення кінцевих результатів і конкурентоздатність продукції.
Хоча кожне підприємство (а інколи і структурний підроз¬діл) має свою специфіку в організації оплати праці, її організаційними основами завжди є: забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продукції; регулювання трудових відносин, забезпечення рівноправності роботодавця і працівника; вдоско¬налення нормування праці; вибір моделі, форм і систем опла¬ти праці; взаємозв'язок розмірів заробітної плати з обсягами та вартістю виробленої продукції. Розглянемо їх детальніше. Дотримання вимоги забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю про¬дукції є одночасно гарантією як зростання трудових доходів працівників, так і підвищення ефективності виробництва (за інших однакових умов), що відповідає інтересам всіх учас¬ників трудового процесу і вимогам ринку.
При організації заробітної плати на підприємстві зачіпляються нагальні інтереси як найманих працівників, так і роботодавців. У демократичному суспільстві обидві сторони повинні мати рівні права у вирішенні питань оплати праці. Тому колективні угоди між адміністрацією підприємства (як представником роботодавця) і профспілкою (як представни¬ком працівників) стають у ринкових умовах найдієвішою формою регулювання трудових відносин, у тому числі з пи¬тань заробітної плати.