| Назва: | Форми інвестування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 21,8 KB |
| Скачувань: | 66 |
Опціон - стандартний документ, що є контрактом, відповідно до якого власник закріплює своє право продати чи купити певну кількість цінних паперів за певною ціною, що узгоджується в момент укладання контракту. Опціони можуть бути двох типів - європейський та американський. Опціон європейського типу пе¬редбачає, що купити або продати базові цінні папери можна ли¬ше безпосередньо перед датою його закінчення. За американсь¬ким опціоном реалізувати угоду можливо протягом терміну його дії. Тому європейський тип опціона менш мобільний, ніж амери¬канський, який у зв'язку з цим дістав значного поширення.
Включення ф'ючерсів та опціонів до інвестиційного портфеля не¬набагато змінює його дохідність, але значно знижує рівень ризику.
Варант являє собою різновид опціона на купівлю, який випу¬скається емітентом разом з привілейованими акціями чи обліга¬ціями та надає право придбавати прості акції даного емітента за певною ціною.
Інвестиції у виробничі фонди
Інвестиціями у виробничі фонди (реальними інвестиціями) виступають вкладення капіталу у засоби виробництва, а також інвестиції, спрямовані на приріст матеріально-технічних запасів. Існують такі види реальних інвестицій:
• інвестиції оновлення, що здійснюються за рахунок коштів фонду відтворення засобів праці, що були спожиті у виробничо¬му циклі;
• інвестиції розширення, або чисті інвестиції, які здійснюють¬ся за рахунок частини національного доходу або за рахунок фон¬ду чистого нагромадження.
Інвестиції оновлення разом з інвестиціями розширення явля¬ють собою валові інвестиції.
У міжнародній практиці застосовують такі показники, що характеризують інвестиції у виробничі фонди:
1) обсяг інвестицій, тобто вартісний вираз капіталу, що вкла¬дається;
2) норма інвестицій - відношення обсягу інвестицій до вало¬вого національного продукту (ВНП) чи валового внутрішнього продукту (ВВП). ВНП являє собою сукупну вартість вироблених товарів і наданих послуг як у межах країни, так і за її межами, а ВВП - сукупну вартість вироблених товарів і наданих послуг у межах країни;
3) коефіцієнт приросту капіталоємності характеризує ефек¬тивність інвестицій та ефективність нагромадження. Показник визначається як відношення валових інвестицій в основний капі¬тал до приросту ВНП за той же період;
4) нагромадження - використання частини національного доходу на розширене відтворення. Являє собою приріст основних фондів, матеріально-технічних запасів, невиробничих фондів, а отже, збільшення обсягів виробництва продукції та послуг.
У країнах з ринковою економікою значення наведених показ¬ників відрізняється залежно від рівня розвитку країни, стану її економіки у поточний період.
Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» ін¬вестиції, спрямовані у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів, здійснюються у формі капіта¬ловкладень. Капіталовкладення - це грошовий вираз сукупно¬сті витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, тех¬нічне переоснащення діючих підприємств та оновлення основних фондів, впровадження нової техніки у виробничих галузях на¬родного господарства, будівництво об'єктів усіх галузей соціаль¬ної сфери та виконання проектних і геолого-розвідувальних ро¬біт. Таким чином, об'єктами капіталовкладень виступають вироб¬ничі основні фонди, оборотні фонди (матеріально-виробничі за¬паси), основні фонди невиробничого призначення, а також витра¬ти на відтворення основних фондів.
Відтворення основних фондів народного господарства здійс¬нюється за допомогою трьох основних каналів надходження ін¬вестиційних вкладень: державних капіталовкладень; капітало¬вкладень за рахунок підприємств і компаній; інвестицій за раху¬нок ресурсів інвестиційних фондів і компаній. Із загальної вели¬чини інвестиційних вкладень більша частина припадає на капіта¬ловкладення у розширене відтворення, основним джерелом яких виступає національний дохід. Про величину таких вкладень мо¬жна судити, виходячи з приросту основних фондів, хоча точного співвідношення між ними за кожний проміжок часу може і не бу¬ти. Приріст основних фондів за певний період, наприклад рік, обчислюється за вартістю закінчених об'єктів будівництва, при¬йнятих на баланс, а капіталовкладення даного року складаються з відпущених банками коштів, що вкладаються у закінчені та здані основні фонди після того, як пройде необхідний для завершення будівництва час. Іншим джерелом капіталовкладень виступає амортизаційний фонд. Середній знос основних фондів, особливо робочих машин та обладнання, в економіці України досить вели¬кий. У 1991 p. цей показник становив 45 %, у тому числі у про¬мисловості - 51,3 %, сільському господарстві - 27 %, у будів¬ництві - 64%. У 1993 p. обсяг зносу основних фондів дещо зни¬зився і дорівнював 33 %, у тому числі в промисловості - 37 %, сільському господарстві - 20 %, будівництві - 42 %.
Капіталовкладення виконують три основні функції:
1) забезпечують приріст нових основних фондів;
Включення ф'ючерсів та опціонів до інвестиційного портфеля не¬набагато змінює його дохідність, але значно знижує рівень ризику.
Варант являє собою різновид опціона на купівлю, який випу¬скається емітентом разом з привілейованими акціями чи обліга¬ціями та надає право придбавати прості акції даного емітента за певною ціною.
Інвестиції у виробничі фонди
Інвестиціями у виробничі фонди (реальними інвестиціями) виступають вкладення капіталу у засоби виробництва, а також інвестиції, спрямовані на приріст матеріально-технічних запасів. Існують такі види реальних інвестицій:
• інвестиції оновлення, що здійснюються за рахунок коштів фонду відтворення засобів праці, що були спожиті у виробничо¬му циклі;
• інвестиції розширення, або чисті інвестиції, які здійснюють¬ся за рахунок частини національного доходу або за рахунок фон¬ду чистого нагромадження.
Інвестиції оновлення разом з інвестиціями розширення явля¬ють собою валові інвестиції.
У міжнародній практиці застосовують такі показники, що характеризують інвестиції у виробничі фонди:
1) обсяг інвестицій, тобто вартісний вираз капіталу, що вкла¬дається;
2) норма інвестицій - відношення обсягу інвестицій до вало¬вого національного продукту (ВНП) чи валового внутрішнього продукту (ВВП). ВНП являє собою сукупну вартість вироблених товарів і наданих послуг як у межах країни, так і за її межами, а ВВП - сукупну вартість вироблених товарів і наданих послуг у межах країни;
3) коефіцієнт приросту капіталоємності характеризує ефек¬тивність інвестицій та ефективність нагромадження. Показник визначається як відношення валових інвестицій в основний капі¬тал до приросту ВНП за той же період;
4) нагромадження - використання частини національного доходу на розширене відтворення. Являє собою приріст основних фондів, матеріально-технічних запасів, невиробничих фондів, а отже, збільшення обсягів виробництва продукції та послуг.
У країнах з ринковою економікою значення наведених показ¬ників відрізняється залежно від рівня розвитку країни, стану її економіки у поточний період.
Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» ін¬вестиції, спрямовані у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів, здійснюються у формі капіта¬ловкладень. Капіталовкладення - це грошовий вираз сукупно¬сті витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, тех¬нічне переоснащення діючих підприємств та оновлення основних фондів, впровадження нової техніки у виробничих галузях на¬родного господарства, будівництво об'єктів усіх галузей соціаль¬ної сфери та виконання проектних і геолого-розвідувальних ро¬біт. Таким чином, об'єктами капіталовкладень виступають вироб¬ничі основні фонди, оборотні фонди (матеріально-виробничі за¬паси), основні фонди невиробничого призначення, а також витра¬ти на відтворення основних фондів.
Відтворення основних фондів народного господарства здійс¬нюється за допомогою трьох основних каналів надходження ін¬вестиційних вкладень: державних капіталовкладень; капітало¬вкладень за рахунок підприємств і компаній; інвестицій за раху¬нок ресурсів інвестиційних фондів і компаній. Із загальної вели¬чини інвестиційних вкладень більша частина припадає на капіта¬ловкладення у розширене відтворення, основним джерелом яких виступає національний дохід. Про величину таких вкладень мо¬жна судити, виходячи з приросту основних фондів, хоча точного співвідношення між ними за кожний проміжок часу може і не бу¬ти. Приріст основних фондів за певний період, наприклад рік, обчислюється за вартістю закінчених об'єктів будівництва, при¬йнятих на баланс, а капіталовкладення даного року складаються з відпущених банками коштів, що вкладаються у закінчені та здані основні фонди після того, як пройде необхідний для завершення будівництва час. Іншим джерелом капіталовкладень виступає амортизаційний фонд. Середній знос основних фондів, особливо робочих машин та обладнання, в економіці України досить вели¬кий. У 1991 p. цей показник становив 45 %, у тому числі у про¬мисловості - 51,3 %, сільському господарстві - 27 %, у будів¬ництві - 64%. У 1993 p. обсяг зносу основних фондів дещо зни¬зився і дорівнював 33 %, у тому числі в промисловості - 37 %, сільському господарстві - 20 %, будівництві - 42 %.
Капіталовкладення виконують три основні функції:
1) забезпечують приріст нових основних фондів;