| Назва: | Форми інвестування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 21,8 KB |
| Скачувань: | 66 |
Можна виокремити ще один вид інтелектуальної власності, який не може бути запатентований, оскільки його авторами мо¬жуть виступати кілька індивідуумів чи колективів. Така власність має властивість швидко перетворюватися з виключної на суспі¬льне надбання. Прикладом її слугують окремі ідеї та пропозиції, які реалізуються у законодавчих та нормативних актах, втрачаю¬чи при цьому авторство. З метою захисту прав на таку власність автори користуються послугами спеціальних реєстраційних фірм, що фіксують пріоритет. Інший спосіб захисту такої власності - спосіб першої публікації.
Об'єкти інтелектуальних інвестицій класифікуються за видами Інтелектуальної власності. В першу чергу це винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів та послуг.
Винахід (корисна модель) - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології. Право власності на винахід засвідчується патентом терміном дії 20 років, корисна модель пате¬нтується на 5 років з можливим подовженням терміну ще на 3 роки.
Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання. Таким результатом може бути форма, малюнок, ін. Патенти на промислові зразки видають термі¬ном на 10 років з можливим подовженням терміну ще до 5 років.
Знак для товарів і послуг - це позначення, за яким товари та послуги одних виробників відрізняються від товарів та послуг інших. Право власності на знаки засвідчується свідоцтвом на те¬рмін 10 років з можливим наступним періодичним подовженням щоразу на 10 років.
В Україні об'єкти інтелектуальної власності реєструються у Державному комітеті України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України).
Об'єктами інтелектуальної власності можуть бути також нау¬кові теорії, математичні методи, плани, правила, програми для обчислювальної техніки, художні твори тощо.
Залежно від виду інтелектуальна власність по-різному реалізується на ринку інтелектуальних товарів і послуг. У більшості випадків інтелектуальні товари та послуги стають об'єктом інве¬стицій, однак вони можуть бути реалізовані й на споживчому ринку. Інвестор придбаває інтелектуальні товари та послуги для ви¬користання в інвестиційній (підприємницькій) діяльності з метою подальшого отримання доходу. Тому вкладення в інтелектуальну, власність можуть носити назви інтелектуальних інвестицій.
Інтелектуальні інвестиції здійснюються у вигляді:
1) придбання виключних прав користування - купівля патен¬тів, ліцензій на винахід, промислові зразки, товарні знаки;
2) придбання інформаційних послуг через наймання різного роду спеціалістів - вчених і практиків за контрактом чи у вигля¬ді разового придбання інформаційних послуг (консультування. експертиза, рекомендації та ін.);
3) придбання науково-технічної продукції, тобто інтелектуаль¬них товарів у матеріальній формі (проектно-кошторисної доку¬ментації, програм, методик, ноу-хау);
4) вкладень у людський капітал, тобто витрат на освіту, підго¬товку та перепідготовку кадрів, навчання тощо.
Фінансування інтелектуальних інвестицій може здійснюва¬тися за рахунок трьох джерел: бюджетних асигнувань і коштів державних підприємств; приватнопідприємницького капіталу; спон¬сорських коштів, субсидій окремих фірм чи приватних осіб. Що¬до першого з перелічених джерел, то воно здійснюється держа¬вою з метою підвищення інтелектуального потенціалу суспільст¬ва. Споживачами інтелектуальних товарів і послуг, які фінансу¬ються з держбюджету, виступають широкі верстви населення, які навчаються у середніх школах, ПТУ, ліцеях, коледжах, техніку¬мах, вузах, працюють у державних НДІ, купують навчальну літе¬ратуру за державними пільговими цінами. Інтелектуальні інвес¬тиції до науково-дослідницької діяльності реалізуються у вигляді венчурних проектів, через створення різного роду науково-дос¬лідницьких, інжинірингових та консалтингових фірм. Таку фор¬му інтелектуальних інвестицій відносять до інновацій.
Посередницькі функції на ринку інтелектуальних товарів і по¬слуг здійснюють брокерські фірми та науково-консультаційні центри, що розпоряджаються банками даних про найновіші ви¬находи, промислові зразки, науково-технічні розробки, які захи¬щені патентами та ліцензіями, інші інтелектуальні товари і по¬слуги. Такі фірми мають також банки даних про дипломованих спеціалістів, які можуть залучатися до здійснення того чи іншого інвестиційного проекту на контрактній основі.
Більшість країн з ринковою економікою мають у своєму роз¬порядженні в інтелектуальній сфері цілий ряд установ, які функ¬ціонують за рахунок субсидій з боку фірм та окремих приватних осіб. Такі недержавні фонди, асоціації, центри, університети та коледжі називають неприбутковими закладами, а фірми та приватних осіб, які виступають у ролі інвесторів, - донорами. Подібний альтернативний бюджетному та підприємницькому сектор який здійснюються інтелектуальні інвестиції, як і інші цілі. Результатом діяльності таких закладів сфері є покращення життєвого рівня окремі отже, виграш суспільства в цілому.
Об'єкти інтелектуальних інвестицій класифікуються за видами Інтелектуальної власності. В першу чергу це винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів та послуг.
Винахід (корисна модель) - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології. Право власності на винахід засвідчується патентом терміном дії 20 років, корисна модель пате¬нтується на 5 років з можливим подовженням терміну ще на 3 роки.
Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання. Таким результатом може бути форма, малюнок, ін. Патенти на промислові зразки видають термі¬ном на 10 років з можливим подовженням терміну ще до 5 років.
Знак для товарів і послуг - це позначення, за яким товари та послуги одних виробників відрізняються від товарів та послуг інших. Право власності на знаки засвідчується свідоцтвом на те¬рмін 10 років з можливим наступним періодичним подовженням щоразу на 10 років.
В Україні об'єкти інтелектуальної власності реєструються у Державному комітеті України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України).
Об'єктами інтелектуальної власності можуть бути також нау¬кові теорії, математичні методи, плани, правила, програми для обчислювальної техніки, художні твори тощо.
Залежно від виду інтелектуальна власність по-різному реалізується на ринку інтелектуальних товарів і послуг. У більшості випадків інтелектуальні товари та послуги стають об'єктом інве¬стицій, однак вони можуть бути реалізовані й на споживчому ринку. Інвестор придбаває інтелектуальні товари та послуги для ви¬користання в інвестиційній (підприємницькій) діяльності з метою подальшого отримання доходу. Тому вкладення в інтелектуальну, власність можуть носити назви інтелектуальних інвестицій.
Інтелектуальні інвестиції здійснюються у вигляді:
1) придбання виключних прав користування - купівля патен¬тів, ліцензій на винахід, промислові зразки, товарні знаки;
2) придбання інформаційних послуг через наймання різного роду спеціалістів - вчених і практиків за контрактом чи у вигля¬ді разового придбання інформаційних послуг (консультування. експертиза, рекомендації та ін.);
3) придбання науково-технічної продукції, тобто інтелектуаль¬них товарів у матеріальній формі (проектно-кошторисної доку¬ментації, програм, методик, ноу-хау);
4) вкладень у людський капітал, тобто витрат на освіту, підго¬товку та перепідготовку кадрів, навчання тощо.
Фінансування інтелектуальних інвестицій може здійснюва¬тися за рахунок трьох джерел: бюджетних асигнувань і коштів державних підприємств; приватнопідприємницького капіталу; спон¬сорських коштів, субсидій окремих фірм чи приватних осіб. Що¬до першого з перелічених джерел, то воно здійснюється держа¬вою з метою підвищення інтелектуального потенціалу суспільст¬ва. Споживачами інтелектуальних товарів і послуг, які фінансу¬ються з держбюджету, виступають широкі верстви населення, які навчаються у середніх школах, ПТУ, ліцеях, коледжах, техніку¬мах, вузах, працюють у державних НДІ, купують навчальну літе¬ратуру за державними пільговими цінами. Інтелектуальні інвес¬тиції до науково-дослідницької діяльності реалізуються у вигляді венчурних проектів, через створення різного роду науково-дос¬лідницьких, інжинірингових та консалтингових фірм. Таку фор¬му інтелектуальних інвестицій відносять до інновацій.
Посередницькі функції на ринку інтелектуальних товарів і по¬слуг здійснюють брокерські фірми та науково-консультаційні центри, що розпоряджаються банками даних про найновіші ви¬находи, промислові зразки, науково-технічні розробки, які захи¬щені патентами та ліцензіями, інші інтелектуальні товари і по¬слуги. Такі фірми мають також банки даних про дипломованих спеціалістів, які можуть залучатися до здійснення того чи іншого інвестиційного проекту на контрактній основі.
Більшість країн з ринковою економікою мають у своєму роз¬порядженні в інтелектуальній сфері цілий ряд установ, які функ¬ціонують за рахунок субсидій з боку фірм та окремих приватних осіб. Такі недержавні фонди, асоціації, центри, університети та коледжі називають неприбутковими закладами, а фірми та приватних осіб, які виступають у ролі інвесторів, - донорами. Подібний альтернативний бюджетному та підприємницькому сектор який здійснюються інтелектуальні інвестиції, як і інші цілі. Результатом діяльності таких закладів сфері є покращення життєвого рівня окремі отже, виграш суспільства в цілому.