| Назва: | Статистика цін |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 18,21 KB |
| Скачувань: | 70 |
Скачати цей реферат українською
Відповідність ціни якості товару, залежність від соціально-економічних факторів статистика характеризує за допомогою параметрів моделей, коефі¬цієнтів, індексів, експертних оцінок.
24.3. Принципи реєстрації цін
В умовах централізованої планової економіки основним методом реєст¬рації цін є жорсткий документований, суцільний їх облік, що одержав назву прейскурантного. Його можна в певній мірі вважати оправданим в умовах політики стабільних цін та відносно неширокого асортименту товарів.
З переходом до ринкових відносин офіційне визнання в Україні одержа¬ла концепція вибіркової системи реєстрації цін, що узгоджується з практи¬кою міжнародної статистики. До 90 років в Україні цей метод статистичного спостереження за цінами здійснювався в межах статистики колгоспної торгі¬влі та споживчої кооперації.
Перехід державної статистики на вибіркову систему реєстрації цін пере¬дбачає дотримання таких принципів:
• відмову від масового документованого, суспільного обліку цін, який в умовах різних форм власності практично неможливий;
• повне охоплення всіх форм і видів торгівлі;
• формування споживчого кошика, тобто набір товарів-представників;
• впровадження системи поправок на зміну якості товарів. Вибіркова сукупність формується за схемою:
1. Періодичність вибірки.
Оптимальною вважається щомісячна реєстрація цін. По окремих това¬рах реєстрація цін при необхідності може здійснюватися за менш тривалі пе¬ріоди (щодекадне, щоденно).
2. Вибір товарів-представників.
Проводиться відбір товарів, які репрезентують всю сукупність товарів і розкривають загальні тенденції, закономірності рівнів цін.
Товар-представник- це конкретна марка, артикул або невелика товар¬на група.
Відбір товарів-представників з всієї сукупності, згрупованої за характе¬ром використання товарів, можна проводити за критеріями: частка даного товару в обсязі реалізації товарної групи, можливість регулярного одержання даних, варіація індивідуальних індексів в групі, ступінь кореляції у динаміці цін товарів групи.
В Україні статистичними органами здійснюється спостереження за ці¬нами по 22 товарах-представниках. Для порівняння: споживчий кошик в Ан¬глії складається з 350 продуктів і послуг представників, в Німеччині - 475-США - 300, Франції - 250.
3. Вибір конкретної різновидності товару-представника.
При реєстрації ціни товару-представника дається детальна специфікація товару - перелік його узагальнених споживчих ознак, визначення яких вима¬гає певних експертних знань- Щоб вказані параметри товару були стабіль¬ними, повинні враховуватися їх зміни. В сучасних умовах конкретні параме¬три специфікації (назва торгової фірми, її розмір, якісні ознаки і інші) визна¬чаються самостійно реєстратором.
4. Вибір виду реєстрованої ціни.
Можливі чотири варіанти реєстрованої ціни товару-представника: сере¬дня арифметична проста, середня арифметична зважена, модальна. За нині діючою методикою реєструється модальна ціна, тобто ціна товару за най¬більшим обсягом реалізації в товарній групі.
5. Вибір території, населених пунктів, підприємств торгівлі.
Можливі такі методи: пропорційний відбір великих, середніх і малих міст та сіл (географічних, адміністративних регіонів);
включення у вибірку всіх міст з чисельністю населення, що перевищує за¬дану, а з решти відбір проводиться з імовірністю, пропорційній їх величині;
вибірка з врахуванням дисперсії, сприяє зменшенню розкиданості (дисперсія ціни чи доходу в регіоні не повинна перевищувати загальної ве¬личини дисперсії);
вибірка на базі інтервального групування населених пунктів. Одиниця з меншим обсягом ознаки, наприклад, чисельності населення має однакову імовірність з всіма іншими одиницями групи попасти у вибірку;
гніздова вибірка (за допомогою пластерного аналізу виділення терито¬рій, однорідних за сукупністю цін на основні товари).
В залежності від мети дослідження, географічного положення держави та її можливостей може застосовуватися будь-який з методів вибірки або в їх комбінації. У багатьох європейських країнах з причин дорожнечі досліджен¬ню піддаються лише столиці і деякі великі міста, що в певних умовах веде до помилкових висновків щодо інших міст держави. ^ США у вибірку вклю¬чаються 12 міст (з населенням понад 1 млн.чол.), інші розбиваються на З групи з врахуванням густоти населення, рівня доходів, кліматичних умов, в яких проводиться випадковий відбір.
В кожному міст) дослідженню піддаються 2-3 найбільш крупних універ¬сальних та спеціалізованих магазини. У США вибірка магазинів щорічно на 20% оновлюється. До неї входять магазини, які найчастіше відвідуються сім'ями, що досліджуються. В Україні ця методика достатньо ще не відпра¬цьована. Пропонується така черговість відбору: населені пункти; сім'ї; мага¬зини, що відвідуються ними; конкретні товари в цих магазинах. Для раціона¬лізації вибірки проводяться спеціальні серії вибіркових обстежень населених пунктів, сімей, магазинів.
24.3. Принципи реєстрації цін
В умовах централізованої планової економіки основним методом реєст¬рації цін є жорсткий документований, суцільний їх облік, що одержав назву прейскурантного. Його можна в певній мірі вважати оправданим в умовах політики стабільних цін та відносно неширокого асортименту товарів.
З переходом до ринкових відносин офіційне визнання в Україні одержа¬ла концепція вибіркової системи реєстрації цін, що узгоджується з практи¬кою міжнародної статистики. До 90 років в Україні цей метод статистичного спостереження за цінами здійснювався в межах статистики колгоспної торгі¬влі та споживчої кооперації.
Перехід державної статистики на вибіркову систему реєстрації цін пере¬дбачає дотримання таких принципів:
• відмову від масового документованого, суспільного обліку цін, який в умовах різних форм власності практично неможливий;
• повне охоплення всіх форм і видів торгівлі;
• формування споживчого кошика, тобто набір товарів-представників;
• впровадження системи поправок на зміну якості товарів. Вибіркова сукупність формується за схемою:
1. Періодичність вибірки.
Оптимальною вважається щомісячна реєстрація цін. По окремих това¬рах реєстрація цін при необхідності може здійснюватися за менш тривалі пе¬ріоди (щодекадне, щоденно).
2. Вибір товарів-представників.
Проводиться відбір товарів, які репрезентують всю сукупність товарів і розкривають загальні тенденції, закономірності рівнів цін.
Товар-представник- це конкретна марка, артикул або невелика товар¬на група.
Відбір товарів-представників з всієї сукупності, згрупованої за характе¬ром використання товарів, можна проводити за критеріями: частка даного товару в обсязі реалізації товарної групи, можливість регулярного одержання даних, варіація індивідуальних індексів в групі, ступінь кореляції у динаміці цін товарів групи.
В Україні статистичними органами здійснюється спостереження за ці¬нами по 22 товарах-представниках. Для порівняння: споживчий кошик в Ан¬глії складається з 350 продуктів і послуг представників, в Німеччині - 475-США - 300, Франції - 250.
3. Вибір конкретної різновидності товару-представника.
При реєстрації ціни товару-представника дається детальна специфікація товару - перелік його узагальнених споживчих ознак, визначення яких вима¬гає певних експертних знань- Щоб вказані параметри товару були стабіль¬ними, повинні враховуватися їх зміни. В сучасних умовах конкретні параме¬три специфікації (назва торгової фірми, її розмір, якісні ознаки і інші) визна¬чаються самостійно реєстратором.
4. Вибір виду реєстрованої ціни.
Можливі чотири варіанти реєстрованої ціни товару-представника: сере¬дня арифметична проста, середня арифметична зважена, модальна. За нині діючою методикою реєструється модальна ціна, тобто ціна товару за най¬більшим обсягом реалізації в товарній групі.
5. Вибір території, населених пунктів, підприємств торгівлі.
Можливі такі методи: пропорційний відбір великих, середніх і малих міст та сіл (географічних, адміністративних регіонів);
включення у вибірку всіх міст з чисельністю населення, що перевищує за¬дану, а з решти відбір проводиться з імовірністю, пропорційній їх величині;
вибірка з врахуванням дисперсії, сприяє зменшенню розкиданості (дисперсія ціни чи доходу в регіоні не повинна перевищувати загальної ве¬личини дисперсії);
вибірка на базі інтервального групування населених пунктів. Одиниця з меншим обсягом ознаки, наприклад, чисельності населення має однакову імовірність з всіма іншими одиницями групи попасти у вибірку;
гніздова вибірка (за допомогою пластерного аналізу виділення терито¬рій, однорідних за сукупністю цін на основні товари).
В залежності від мети дослідження, географічного положення держави та її можливостей може застосовуватися будь-який з методів вибірки або в їх комбінації. У багатьох європейських країнах з причин дорожнечі досліджен¬ню піддаються лише столиці і деякі великі міста, що в певних умовах веде до помилкових висновків щодо інших міст держави. ^ США у вибірку вклю¬чаються 12 міст (з населенням понад 1 млн.чол.), інші розбиваються на З групи з врахуванням густоти населення, рівня доходів, кліматичних умов, в яких проводиться випадковий відбір.
В кожному міст) дослідженню піддаються 2-3 найбільш крупних універ¬сальних та спеціалізованих магазини. У США вибірка магазинів щорічно на 20% оновлюється. До неї входять магазини, які найчастіше відвідуються сім'ями, що досліджуються. В Україні ця методика достатньо ще не відпра¬цьована. Пропонується така черговість відбору: населені пункти; сім'ї; мага¬зини, що відвідуються ними; конкретні товари в цих магазинах. Для раціона¬лізації вибірки проводяться спеціальні серії вибіркових обстежень населених пунктів, сімей, магазинів.