| Назва: | Україна в міжнародній торгівлі діамантами і ювелірними виробами: оптимізація шляхів розвитку |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 42,31 KB |
| Скачувань: | 10 |
На ювелірному ринку діють близько 800 компаній, ще близько 3 тис. займаються торгівлею ювелірними прикрасами. Місткість ринку перевищує 400 млн. грн. Обсяг виробництва в 2004 році склав 42 тонни. 1,5% (0,6 тонн) зробленої продукції експортується. Структура ринку ювелірних виробів у 2004 р.:
35% - Київський ювелірний завод
15% - продукція іноземних компаній
20% - Вінницький, Харківський, Одеський і Львівський ювелірні заводи
30% - інші виробники
" Київський ювелірний завод - ведуче підприємство галузі. Контролює більш третини ювелірного ринку України. Робить 6,5 тис. видів виробів зі срібла, золота, платины. У 2003 році зробив продукції на 150 млн. грн. У роздрібному продажі завод зробив ставку на розвиток власної торгової мережі, що невластиво підприємствам даної галузі. Сьогодні Київський ювелірний завод має 27 фірмових магазинів по всій Україні (сім з них розташовані в Києві). Обсяг продукції, що випускається підприємством, складає 150 млн. грн., у майбутньому планується наростити обсяги виробництва до 200 млн. грн.
На сьогоднішній день КЮЗ випустив 1 865 056 акцій, якими володіють 19,5 тис. акціонерів. Це робочий колектив і менеджмент заводу, а також ряд приватних компаній. У кожної з них зосереджено не більш 10% акцій: у ТОВ "Укринтерсвязь" - 9,81%, ДП "Эйч Си Эм Україна" - 9,18%, ТОВ "Укринтерпошив" - 9,11%, ОАО "Ластивка" - 6,89%, ОАОТРЕСТ "Югзападтрансстрой" - 5,43%.
" Вінницький завод "Кристал" створений у 1973 році. Донедавна було дочірнім підприємством ГАК "Укрполиметаллы". Є одним з найбільших у світі по обробці ювелірних алмазів. Близько 80% усієї продукції заводу експортується. У 2004 році "Кристал" збільшив виробництво до 257,2 млн. грн. (на 56,44% більше, ніж у 2003 році).
" ЗАТ "Білоцерківський ювелірний завод" створений у березні 2002 року, спеціалізується на виробництві ювелірних виробів з натуральними дорогоцінними каменями. Завод експортує 80% продукції в Молдову, Прибалтику, Росію.
ЗАТ "Харківський ювелірний завод" є одним з найстарших підприємств галузі, засноване в 30-х роках минулого століття. На сьогоднішній день заводом засноване дочірнє підприємство "Торговий дім "Срібне місто", що є ексклюзивним трейдером продукції ЗАТ "Харківський ювелірний завод". У 2003 році доход підприємства склав 8,9 млн. грн., чистий прибуток - 756 тис. грн. (за даними Агентства по розвитку інфраструктури фондового ринку).
2.1. Негативні тенденції розвитку і керування ВЭД українських підприємств алмазогранильного комплексу як головна причина упадка стратегічно важливої галузі.
З метою підтримки вітчизняної брильянтової галузі урядом був видано указ про створення компанії "Диаманти України". У неї повинні були увійти вінницький "Кристал" і київський "Смарагд". Однак формальне створення компанії не спричинило за собою яких-небудь реальних результатів.
"Після розпаду Союзу в Україну не надійшло жодного алмаза", - заявив генеральний директор Київського ГП "Смарагд" Віктор Марчук. Спеціальним указом Борис Єльцин заборонив увіз брильянтової сировини в Україну. Пізніше, коли даний документ був відмінний, і сторони підписали Меморандум про спільну діяльність з російським монопольної алмазодобытчиком компанією "Алроса", українські підприємства все рівно залишилися відрізаними від російської сировини. Уникнути зупинки виробництва українським виробникам удалося лише завдяки співробітництву з компаніями Бельгії й Ізраїлю. "Кристал" і "Смарагд" на давальницьких умовах стали обробляти дрібні алмази, що поставляються їх бельгійськими й ізраїльськими партнерами. Однак у силу об'єктивних причин українцям стає усе складніше конкурувати з компаніями з Індії і Китаю. Причина: вартість обробки алмазів у цих країнах на 30-40% нижче, ніж в Україні через дешеву робочу силу і створеного місцевою владою податкового режиму. Саме тому в українських виробників, на сьогоднішній день контролюючих 3% світового ринку огранювання алмазів виникають складності з завантаженням заводів.
35% - Київський ювелірний завод
15% - продукція іноземних компаній
20% - Вінницький, Харківський, Одеський і Львівський ювелірні заводи
30% - інші виробники
" Київський ювелірний завод - ведуче підприємство галузі. Контролює більш третини ювелірного ринку України. Робить 6,5 тис. видів виробів зі срібла, золота, платины. У 2003 році зробив продукції на 150 млн. грн. У роздрібному продажі завод зробив ставку на розвиток власної торгової мережі, що невластиво підприємствам даної галузі. Сьогодні Київський ювелірний завод має 27 фірмових магазинів по всій Україні (сім з них розташовані в Києві). Обсяг продукції, що випускається підприємством, складає 150 млн. грн., у майбутньому планується наростити обсяги виробництва до 200 млн. грн.
На сьогоднішній день КЮЗ випустив 1 865 056 акцій, якими володіють 19,5 тис. акціонерів. Це робочий колектив і менеджмент заводу, а також ряд приватних компаній. У кожної з них зосереджено не більш 10% акцій: у ТОВ "Укринтерсвязь" - 9,81%, ДП "Эйч Си Эм Україна" - 9,18%, ТОВ "Укринтерпошив" - 9,11%, ОАО "Ластивка" - 6,89%, ОАОТРЕСТ "Югзападтрансстрой" - 5,43%.
" Вінницький завод "Кристал" створений у 1973 році. Донедавна було дочірнім підприємством ГАК "Укрполиметаллы". Є одним з найбільших у світі по обробці ювелірних алмазів. Близько 80% усієї продукції заводу експортується. У 2004 році "Кристал" збільшив виробництво до 257,2 млн. грн. (на 56,44% більше, ніж у 2003 році).
" ЗАТ "Білоцерківський ювелірний завод" створений у березні 2002 року, спеціалізується на виробництві ювелірних виробів з натуральними дорогоцінними каменями. Завод експортує 80% продукції в Молдову, Прибалтику, Росію.
ЗАТ "Харківський ювелірний завод" є одним з найстарших підприємств галузі, засноване в 30-х роках минулого століття. На сьогоднішній день заводом засноване дочірнє підприємство "Торговий дім "Срібне місто", що є ексклюзивним трейдером продукції ЗАТ "Харківський ювелірний завод". У 2003 році доход підприємства склав 8,9 млн. грн., чистий прибуток - 756 тис. грн. (за даними Агентства по розвитку інфраструктури фондового ринку).
2.1. Негативні тенденції розвитку і керування ВЭД українських підприємств алмазогранильного комплексу як головна причина упадка стратегічно важливої галузі.
З метою підтримки вітчизняної брильянтової галузі урядом був видано указ про створення компанії "Диаманти України". У неї повинні були увійти вінницький "Кристал" і київський "Смарагд". Однак формальне створення компанії не спричинило за собою яких-небудь реальних результатів.
"Після розпаду Союзу в Україну не надійшло жодного алмаза", - заявив генеральний директор Київського ГП "Смарагд" Віктор Марчук. Спеціальним указом Борис Єльцин заборонив увіз брильянтової сировини в Україну. Пізніше, коли даний документ був відмінний, і сторони підписали Меморандум про спільну діяльність з російським монопольної алмазодобытчиком компанією "Алроса", українські підприємства все рівно залишилися відрізаними від російської сировини. Уникнути зупинки виробництва українським виробникам удалося лише завдяки співробітництву з компаніями Бельгії й Ізраїлю. "Кристал" і "Смарагд" на давальницьких умовах стали обробляти дрібні алмази, що поставляються їх бельгійськими й ізраїльськими партнерами. Однак у силу об'єктивних причин українцям стає усе складніше конкурувати з компаніями з Індії і Китаю. Причина: вартість обробки алмазів у цих країнах на 30-40% нижче, ніж в Україні через дешеву робочу силу і створеного місцевою владою податкового режиму. Саме тому в українських виробників, на сьогоднішній день контролюючих 3% світового ринку огранювання алмазів виникають складності з завантаженням заводів.