| Назва: | Фінансова cистема України |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 31,03 KB |
| Скачувань: | 106 |
Національний банк є «банком банків», тобто він здійснює операції з банками, які входять в національну кредитну систему, виконує обов'язки банку уряду.
Комерційні банки в українській економіці є був новим, хоч в розвинених країнах це одна з найстаріших і найбільш поширених груп кредитних установ, які виконують більшість фінансових операцій і послуг, відомих в підприємницькій практиці. Комерційні банки створюють на акціонерних або пайових основах. Засновниками їх можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, за винятком органів влади всіх рівнів і спеціалізованих суспільних фондів. Вони незалежні від виконавчих і розпорядливих органів державної влади в прийнятті рішень, пов'язаних з поточною банківською діяльністю.
Комерційні банки можуть створювати союзи, асоціації і інші об'єднання для власної діяльності і захисту своїх інтересів. Вони здійснюють свою діяльність на основі ліцензій на ведення банківських операцій, отриманих від Національного банку України.
Комерційні банки за порівняно короткий термін перетворилися в основу кредитної системи в Україні. Комерційні банки створювалися двома способами: деякі з них виникали на основі спеціалізованих банків, які вже функціонували, були фінансовий стійкими, мали розгалужену мережу філіали; інші створювали практично з «нуля». На ранніх етапах розвитку нерівні стартові умови різних комерційних банків неминуче вплинули на розміри їх активів, масштаби діяльності, на їх стійкість.
По мірі розвитку і розширення банківської діяльності намітилася тенденція концентрації банківського капіталу. Нарощування статутних фондів було зумовлене як посиленням інфляційних процесів в економіці, так і заходами, які робив НБ України відносно капіталізації українських банків.
Так було прийняте рішення про збільшення статутного фонду комерційних банків в декілька разів. Згодом НБ України знову підвищив розміри статутного капіталу.
Збільшення розміру мінімального капіталу комерційних банків викликане необхідністю встановлення своєрідного бар'єру для дрібних підприємців, які прагнуть мати власний банк для проведення сумнівних операцій. Новий підхід дозволив українським комерційним банкам відповідати міжнародним стандартам достаточности капіталу.
На 1 січня 1996 року загальний розмір оголошених статутних фондів комерційних банків значно виріс.
З метою забезпечення своєї фінансової міцності і захисту інтересів клієнтів комерційні банки діють згідно з економічними нормативами, встановленими Національним банком, створюють страхові і резервні фонди.
Комерційні банки зобов'язані виконувати операції по касовому виконанню бюджету за дорученням Національного банку, їм заборонено провести діяльність в сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також провести всі види страхування. Вони можуть на договірних основах залучати і розміщувати кошти один одного в формі депозитів, кредитів і здійснювати інші взаємні операції. При недостатності коштів для кредитування клієнтів і виконання прийнятих зобов'язань комерційні банки можуть звертатися за отриманням кредитів в Національний банк.
Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки за надані кредити і комісійну винагороду за послуги. Банкам заборонено використати свої союзи, асоціації і інші об'єднання для висновку угод, які направлені на монополізацію ринку банківських операцій з питань встановлення процентних ставок і розмірів комісійної винагороди, на обмеження конкуренції по банківському справі.
У Україні комерційні банки ще мають певні обмеження в своїй кредитній діяльності. Це зумовлене політикою антиінфляційних заходів, з одного боку, і забороною зростання процентних ставок в умовах інфляції для кредитування промислових підприємств і посилення їх кредитоспроможності з іншою.
Найбільш складною проблемою є створення фінансово-кредитного механізму і мобілізація кредитних ресурсів для виходу з кризи і стабілізації економіки загалом. З цією метою уряд України розробив спеціальну програму, основу якої складають проблеми пошуку коштів і шляхів подолання спаду життєвого рівня, виробництва важливих товарів, подолання кризи недовироблення, поступового пожвавлення і економічного зростання. Згідно з цією програмою, вплив на ряд галузей і сфер економіки відбувається за допомогою інструментів і механізмів грошової, фінансово-кредитної, податкової, цінової і митно-тарифної політики.
Роль кредитної системи полягає в тому, що вона підтримує високу норму народногосподарського накопичення, сприяє розв'язанню проблеми реалізації товарів і послуг на ринку, розвитку галузей промисловості і будівництва, міжнародної торгівлі, що, в свою чергу, сприяє розвитку виробництва.
3. Гроші і грошова система
Комерційні банки в українській економіці є був новим, хоч в розвинених країнах це одна з найстаріших і найбільш поширених груп кредитних установ, які виконують більшість фінансових операцій і послуг, відомих в підприємницькій практиці. Комерційні банки створюють на акціонерних або пайових основах. Засновниками їх можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, за винятком органів влади всіх рівнів і спеціалізованих суспільних фондів. Вони незалежні від виконавчих і розпорядливих органів державної влади в прийнятті рішень, пов'язаних з поточною банківською діяльністю.
Комерційні банки можуть створювати союзи, асоціації і інші об'єднання для власної діяльності і захисту своїх інтересів. Вони здійснюють свою діяльність на основі ліцензій на ведення банківських операцій, отриманих від Національного банку України.
Комерційні банки за порівняно короткий термін перетворилися в основу кредитної системи в Україні. Комерційні банки створювалися двома способами: деякі з них виникали на основі спеціалізованих банків, які вже функціонували, були фінансовий стійкими, мали розгалужену мережу філіали; інші створювали практично з «нуля». На ранніх етапах розвитку нерівні стартові умови різних комерційних банків неминуче вплинули на розміри їх активів, масштаби діяльності, на їх стійкість.
По мірі розвитку і розширення банківської діяльності намітилася тенденція концентрації банківського капіталу. Нарощування статутних фондів було зумовлене як посиленням інфляційних процесів в економіці, так і заходами, які робив НБ України відносно капіталізації українських банків.
Так було прийняте рішення про збільшення статутного фонду комерційних банків в декілька разів. Згодом НБ України знову підвищив розміри статутного капіталу.
Збільшення розміру мінімального капіталу комерційних банків викликане необхідністю встановлення своєрідного бар'єру для дрібних підприємців, які прагнуть мати власний банк для проведення сумнівних операцій. Новий підхід дозволив українським комерційним банкам відповідати міжнародним стандартам достаточности капіталу.
На 1 січня 1996 року загальний розмір оголошених статутних фондів комерційних банків значно виріс.
З метою забезпечення своєї фінансової міцності і захисту інтересів клієнтів комерційні банки діють згідно з економічними нормативами, встановленими Національним банком, створюють страхові і резервні фонди.
Комерційні банки зобов'язані виконувати операції по касовому виконанню бюджету за дорученням Національного банку, їм заборонено провести діяльність в сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також провести всі види страхування. Вони можуть на договірних основах залучати і розміщувати кошти один одного в формі депозитів, кредитів і здійснювати інші взаємні операції. При недостатності коштів для кредитування клієнтів і виконання прийнятих зобов'язань комерційні банки можуть звертатися за отриманням кредитів в Національний банк.
Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки за надані кредити і комісійну винагороду за послуги. Банкам заборонено використати свої союзи, асоціації і інші об'єднання для висновку угод, які направлені на монополізацію ринку банківських операцій з питань встановлення процентних ставок і розмірів комісійної винагороди, на обмеження конкуренції по банківському справі.
У Україні комерційні банки ще мають певні обмеження в своїй кредитній діяльності. Це зумовлене політикою антиінфляційних заходів, з одного боку, і забороною зростання процентних ставок в умовах інфляції для кредитування промислових підприємств і посилення їх кредитоспроможності з іншою.
Найбільш складною проблемою є створення фінансово-кредитного механізму і мобілізація кредитних ресурсів для виходу з кризи і стабілізації економіки загалом. З цією метою уряд України розробив спеціальну програму, основу якої складають проблеми пошуку коштів і шляхів подолання спаду життєвого рівня, виробництва важливих товарів, подолання кризи недовироблення, поступового пожвавлення і економічного зростання. Згідно з цією програмою, вплив на ряд галузей і сфер економіки відбувається за допомогою інструментів і механізмів грошової, фінансово-кредитної, податкової, цінової і митно-тарифної політики.
Роль кредитної системи полягає в тому, що вона підтримує високу норму народногосподарського накопичення, сприяє розв'язанню проблеми реалізації товарів і послуг на ринку, розвитку галузей промисловості і будівництва, міжнародної торгівлі, що, в свою чергу, сприяє розвитку виробництва.
3. Гроші і грошова система