| Назва: | Фінансова cистема України |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 31,03 KB |
| Скачувань: | 106 |
Керівництву України стало зрозуміло, що альтернативи виходу з рублевий зони не було. Підписання угоди про єдину грошову систему призвело б до надзвичайно важких наслідків для економіки України, спричинило б подальше зниження і без того дуже низького життєвого рівня, різко загострило б соціально-політичне положення.
10 січня 1992 року в Україні почалася грошова реформа, в готівковому звертанні з'явилася перехідна національна валюта український карбованець (купон). Його завданням було захистити споживчий ринок України від напливу російських рублів з Росії і інших країн СНД. У міждержавних розрахунках в кордонах СНД продовжували використати російський рубель, який негативно впливав на економіку України. Функціонування російського рубля паралельно з купоном продовжувалося до 12 листопада 1992 року. З цього дня спеціальним Указом Президента України функціонування рубля в грошовому обігу було припинено. Так завершився перший етап грошової реформи.
Однак позитивний потенціал купоно-карбованця себе практично вичерпав. Крім того, тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну з найважливіших функцій ринкового господарства функцію накопичення. А без реалізації цієї функції не можна подолати кризу виробництва, зупинити інфляцію, вирішити складні питання приватизації, проблеми платіжного балансу.
Через затримку з введенням в обіг власної грошової одиниці знижувався і міжнародний престиж України.
25 серпня 1996 року Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», по якому:
1) з 2 вересня 1996 року в обіг вводиться національна валюта України гривня і її сота частина - копійка;
2) в обіг були випущені банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і размінна монета номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Емісія українських карбованців була припинена;
3) українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти і размінну монету) по курсу 100 000 карбованців за 1 гривню, суми до 100 млн. українських карбованців обмінювалися на гривні готівкою, а більше за 100 млн. крб. зараховувалися на внески в банках з правом їх вільного використання в гривнях;
4) з 2 по 16 вересня 1996 року на території в готівковому звертанні функціонували гривня і український карбованець, який поступово вилучався із звертання;
5) з 24.00 16 вересня 1996 року функціонування українського карбованця в готівковому звертанні припинилося.
Єдиним законним засобом платежу на території України стала гривня, таким чином, починається формування сучасної грошової системи України.
З введенням в Україні в обіг національної грошової одиниці гривні починається період формування власної грошової системи. Грошова система це форма організації грошового обігу, встановлена державним законодавством. Вона передбачає рушення готівки і здійснення безготівкових розрахунків в процесі звертання товарів, виробництва і надання послуг, здійснення різних платежів і тому подібне. Україні доводилося національну грошову систему створювати з самого початку, оскільки та, що до цього існувала, не була національною. Національна грошова система включає:
назва грошової одиниці;
міру цін;
види державних грошових знаків;
порядок емісії грошей;
регламентацію безготівкового звертання;
державні органи по регулюванню грошового обігу.
Особливе місце в грошовій системі займає Національний банк України (НБУ). Він виконує ряд специфічних функцій:
є емісійним центром країни, тобто в його обов'язку входять підготовка заходів і випуск державних банкнот;
служить офіційним сховищем (скарбницею) золотовалютных ресурсів і інших скарбів країни;
виступає «банком банків», тобто здійснює операції тільки з банками, які входять в національну кредитну систему;
представляє інтереси України в міжнародних валютно-фінансових організаціях;
є центром регулювання кредитногрошовий сфери;
виконує обов'язки «банку уряду».
На відміну від інших банківських інститутів НБУ не ставить прибутковість метою своєї діяльності, він прагне до стабільності кредитногрошовий сфери. НБУ є автономним державним інститутом, юридичною особою, він підлеглий законодавчому органу України і працює згідно з власним статутом.
10 січня 1992 року в Україні почалася грошова реформа, в готівковому звертанні з'явилася перехідна національна валюта український карбованець (купон). Його завданням було захистити споживчий ринок України від напливу російських рублів з Росії і інших країн СНД. У міждержавних розрахунках в кордонах СНД продовжували використати російський рубель, який негативно впливав на економіку України. Функціонування російського рубля паралельно з купоном продовжувалося до 12 листопада 1992 року. З цього дня спеціальним Указом Президента України функціонування рубля в грошовому обігу було припинено. Так завершився перший етап грошової реформи.
Однак позитивний потенціал купоно-карбованця себе практично вичерпав. Крім того, тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну з найважливіших функцій ринкового господарства функцію накопичення. А без реалізації цієї функції не можна подолати кризу виробництва, зупинити інфляцію, вирішити складні питання приватизації, проблеми платіжного балансу.
Через затримку з введенням в обіг власної грошової одиниці знижувався і міжнародний престиж України.
25 серпня 1996 року Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», по якому:
1) з 2 вересня 1996 року в обіг вводиться національна валюта України гривня і її сота частина - копійка;
2) в обіг були випущені банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і размінна монета номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Емісія українських карбованців була припинена;
3) українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти і размінну монету) по курсу 100 000 карбованців за 1 гривню, суми до 100 млн. українських карбованців обмінювалися на гривні готівкою, а більше за 100 млн. крб. зараховувалися на внески в банках з правом їх вільного використання в гривнях;
4) з 2 по 16 вересня 1996 року на території в готівковому звертанні функціонували гривня і український карбованець, який поступово вилучався із звертання;
5) з 24.00 16 вересня 1996 року функціонування українського карбованця в готівковому звертанні припинилося.
Єдиним законним засобом платежу на території України стала гривня, таким чином, починається формування сучасної грошової системи України.
З введенням в Україні в обіг національної грошової одиниці гривні починається період формування власної грошової системи. Грошова система це форма організації грошового обігу, встановлена державним законодавством. Вона передбачає рушення готівки і здійснення безготівкових розрахунків в процесі звертання товарів, виробництва і надання послуг, здійснення різних платежів і тому подібне. Україні доводилося національну грошову систему створювати з самого початку, оскільки та, що до цього існувала, не була національною. Національна грошова система включає:
назва грошової одиниці;
міру цін;
види державних грошових знаків;
порядок емісії грошей;
регламентацію безготівкового звертання;
державні органи по регулюванню грошового обігу.
Особливе місце в грошовій системі займає Національний банк України (НБУ). Він виконує ряд специфічних функцій:
є емісійним центром країни, тобто в його обов'язку входять підготовка заходів і випуск державних банкнот;
служить офіційним сховищем (скарбницею) золотовалютных ресурсів і інших скарбів країни;
виступає «банком банків», тобто здійснює операції тільки з банками, які входять в національну кредитну систему;
представляє інтереси України в міжнародних валютно-фінансових організаціях;
є центром регулювання кредитногрошовий сфери;
виконує обов'язки «банку уряду».
На відміну від інших банківських інститутів НБУ не ставить прибутковість метою своєї діяльності, він прагне до стабільності кредитногрошовий сфери. НБУ є автономним державним інститутом, юридичною особою, він підлеглий законодавчому органу України і працює згідно з власним статутом.