| Назва: | Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 55,42 KB |
| Скачувань: | 116 |
Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня торгівля , харчова промисловість , машинобудування та метатообробка ( Таб 3) .
Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку малого бізнесу.
На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні компанії , які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.
Таблиця № 1 Потреби приоритетних галузей народного господарства України в
іноземних інвестиціях.
Галузь Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . дол. США
Нафтопереробка 1.7
Металургія 1.2
Машинобудування 0.5
Електроенергетика 0.5
Будівельна промисловість 0.4
Медична промисловість 0.2
Таблиця № 2 Обсяги прямих інвестицій основних країн-інвесторів економіки
України.
Країна-інвестор Обсяг прямих інвестицій , млн дол США Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку Украіни , %
США 171. 4 22. 8
Німеччина 129. 6 17. 3
Великобританія 46. 3 6. 2
Кіпр 38. 6 5. 1
Російська Федерація 37. 8 5. 0
Швейцарія 35. 2 4. 7
Таблиця № 3 Розподіл прямих інвестицій по галузях народного господарства
України .
Галузь Обсяг прямих інвестицій , млн дол США Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку Украіни , %
Внутрішня торгівля 168. 2 22. 4
Харчова промисловість 108. 4 14. 5
Машинобудування, металообробка 96. 3 12. 8
Чорна та кольорова металургія 37 .8 5. 0
Зовнішня торгівля 33. 1 4. 4
Транспорт та зв'язок 31. 0 4. 1
Легка промисловість 30. 1 4. 0
Хімічна промисловість 29. 0 3. 9
Промисловість буд. матеріалів та будівництво 28. 9 3. 7
Оскільки інвестиційни клімат в Україні й так є надзвичайно несприятливим ( достатньо звернути увагу на те що при інвестуванні коштів в економіку України рівень ризику оцінювався в світі на декілька порядків вище ніж аналогічний показник по відношенню до країн колишньої Югославії під час ведення на їх теріторії військових дій ) , то буде доцільно на етапі кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших - пільг по сплаті податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси держави , тобто за допомогою економічних та юридичного механізмів недопустити масового вивозу капіталу з країни у вигляді отриманого від інвестиційної діяльності прибутку та заохотити його реінвестування . А от вже на етапі стабілізації , а тим більше - на етапі інтенсивного розвитку, доцільно буде зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з іноземним капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах виробництва , якщо воно буде необхідне для забезпечення високої конкурентноспроможності експорту.
Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий новий Закон України “ Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні законодавчі акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів . Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те , що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки у відповідності до законодавства України нарівні з вітчизняними підприємствами . Ніяких пільг в оподаткуванні Закон не встановлює . Більше того , він відміняє закони України “ Про іноземні інвестиції “ , “ Про Державну программу заохочення іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ “ Про режим іноземного інвестування” , і відповідно ті пільги , які встановлювалися вищезгаданими законами для підприємств з іноземним капіталом .
Отже , процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні знаходиться в постійному розвитку відображаючи економічну політику держави в данній сфері .
1.2 Ведення розрахунків та кредитування суб'єктів зовнішньо-
економічної діяльності
1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних угод
Зовнішня торгівля у кредит стала світовою нормою . В умовах підвищення вартості продукції , зростання частки машин та обладнання , що мають значні строки виготовлення , експортери та імпортери зацікавлені у використанні зовнішньоторгівенльних кредитах . В світовій практиці існує класифікація кредитів за наступними ознаками :
1. По джерелах кредити розрізняють : внутріші , зовнішні
2. По видах кредити діляться на :
товарні ( надаються в основному експортерами своїм покупцям )
валютні ( що надаються банками у валютній формі )
3. По строках кредити підрозділяються на :
короткострокові
середньострокові
довгострокові
Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку малого бізнесу.
На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні компанії , які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.
Таблиця № 1 Потреби приоритетних галузей народного господарства України в
іноземних інвестиціях.
Галузь Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . дол. США
Нафтопереробка 1.7
Металургія 1.2
Машинобудування 0.5
Електроенергетика 0.5
Будівельна промисловість 0.4
Медична промисловість 0.2
Таблиця № 2 Обсяги прямих інвестицій основних країн-інвесторів економіки
України.
Країна-інвестор Обсяг прямих інвестицій , млн дол США Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку Украіни , %
США 171. 4 22. 8
Німеччина 129. 6 17. 3
Великобританія 46. 3 6. 2
Кіпр 38. 6 5. 1
Російська Федерація 37. 8 5. 0
Швейцарія 35. 2 4. 7
Таблиця № 3 Розподіл прямих інвестицій по галузях народного господарства
України .
Галузь Обсяг прямих інвестицій , млн дол США Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку Украіни , %
Внутрішня торгівля 168. 2 22. 4
Харчова промисловість 108. 4 14. 5
Машинобудування, металообробка 96. 3 12. 8
Чорна та кольорова металургія 37 .8 5. 0
Зовнішня торгівля 33. 1 4. 4
Транспорт та зв'язок 31. 0 4. 1
Легка промисловість 30. 1 4. 0
Хімічна промисловість 29. 0 3. 9
Промисловість буд. матеріалів та будівництво 28. 9 3. 7
Оскільки інвестиційни клімат в Україні й так є надзвичайно несприятливим ( достатньо звернути увагу на те що при інвестуванні коштів в економіку України рівень ризику оцінювався в світі на декілька порядків вище ніж аналогічний показник по відношенню до країн колишньої Югославії під час ведення на їх теріторії військових дій ) , то буде доцільно на етапі кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших - пільг по сплаті податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси держави , тобто за допомогою економічних та юридичного механізмів недопустити масового вивозу капіталу з країни у вигляді отриманого від інвестиційної діяльності прибутку та заохотити його реінвестування . А от вже на етапі стабілізації , а тим більше - на етапі інтенсивного розвитку, доцільно буде зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з іноземним капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах виробництва , якщо воно буде необхідне для забезпечення високої конкурентноспроможності експорту.
Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий новий Закон України “ Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні законодавчі акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів . Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те , що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки у відповідності до законодавства України нарівні з вітчизняними підприємствами . Ніяких пільг в оподаткуванні Закон не встановлює . Більше того , він відміняє закони України “ Про іноземні інвестиції “ , “ Про Державну программу заохочення іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ “ Про режим іноземного інвестування” , і відповідно ті пільги , які встановлювалися вищезгаданими законами для підприємств з іноземним капіталом .
Отже , процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні знаходиться в постійному розвитку відображаючи економічну політику держави в данній сфері .
1.2 Ведення розрахунків та кредитування суб'єктів зовнішньо-
економічної діяльності
1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних угод
Зовнішня торгівля у кредит стала світовою нормою . В умовах підвищення вартості продукції , зростання частки машин та обладнання , що мають значні строки виготовлення , експортери та імпортери зацікавлені у використанні зовнішньоторгівенльних кредитах . В світовій практиці існує класифікація кредитів за наступними ознаками :
1. По джерелах кредити розрізняють : внутріші , зовнішні
2. По видах кредити діляться на :
товарні ( надаються в основному експортерами своїм покупцям )
валютні ( що надаються банками у валютній формі )
3. По строках кредити підрозділяються на :
короткострокові
середньострокові
довгострокові