1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Кредитні ризики пов'язані не лише з погіршенням фінансового положення позичальника , а також з погіршенням економічної коньюнктури , змінами законодавства , політичними подіями. Тому держава заохочує зовнішньоекономічну експансію за допомогою податкових та митних пільг , субсидій , кредитів , боніфікації ( субсідуванні процентних ставок , тобто відшкодування банкам а рахунок держбюджета різниці між ринковими та пільговими ставками по експортним кредитам ) . Державні гарантії по короткостроковим експортним кредитам перетворюють тратті експортерів в першокласні цінні папери.

Для кредитування та страхування зовніщньоекономічних операцій в багатьох країнах створені напівдержавні страхові компанії , експортно-імпортні банки.

3. Фірмові ( комерційні ) кредити

Видаються експортерами та імпортерами , що тісно пов'язані товарними угодами та розрахунками по них. Фірмовий кредит оформляється векселем або надаються за відкритим рахунком.

При кредитуванні у формі відкритого рахунку експортер виставляє рахунки після відвантаження товару на покупця , а сплата по ціх рахунках відбувається через обумовлений стронами термін. За умови регулярних поставок сторони домовляються , що розрахунки між ними будуть здійснюватися не за кожну окрему партію , а в певні терміни - звичайно наприкінці місяця або кварталу. При використанні векселів ( інкассова форма розрахунку ) кредитування засновується на траттах.

Як вже зазначалося при цій формі кредитування продавець виписує тратту на отримувача і дає вказівку банку-інкасатору передавати документи , що додаються до тратти , тільки за умови акцепту останнім тратти. Тратта частіше всього використовується при короткостроковому кредитуванні . В деяких країнах встановлюється максимальний строк тратти від 120 до 180 днів. Схема здійснення такого кредиту зводиться до наступного :

Експортер поставляє товар

Імпортер розраховується векселем , акцептувавши його в своєму банку 1

Експортер в визначений по тратті термін прад'являє вексель до оплати в банк 1

Експортер отримує платіж від банка 1

Оплата товара відбувається пізніше поставки товара тому експортер кредитує імпортера.

Але акцепт імпортера може бути замінений на банковський акцепт. Експортер вимогає банківського акцепту у випадках коли він не впевнений у платіжоспрроможності імпортера або заинтересований в найскорішому отриманні коштів і планує продати ( врахувати ) тратту до строка її платежа . В цьму випадку механізм кредитування має такий вигляд :

Експортер поставляє товар

Імпортер розраховується векселем , акцептувавши його в своєму банку 1

Експортер регеструє вексель в своєму банку 2

Банк 2 в визначений по тратті термін прад'являє вексель до оплати в банк 1

Банк 2 отримує платіж від банка 1

Покупаючи достроково вексель , банк виплачує клієнту не повну сумму векселя , а за мінусом суми , що залежить від відсотка , який застосовуєть для данного виду цінних паперів та терміну, що лишився до оплати тратти. При купівлі тратти банк надає тим самим кредит , але вже не імпортеру , а експортеру ( до того моменту поки тратта не буде оплачена імпортером ) .

Щоб уникнути недостатньо забезпечених кредитних ризиків банки приймають на облік векселя як найменьш з двома підписами і на термін не більше 6 місяців . В деяких випадках банк може відмовитися від акцепту тратти і запропонувати експортеру аванс під вексельне забезпечення. Після того як імпортер оплачує тратту банк проводить розрахунки з імпортером : віднімає комісію , що належить йому за послуги , процент за кредит та суму авансу , а різницю повертає експортеру.

Для продавця аванс проти тратти може бути навіть вигідніше ніж продаж тратти з відповідною скидкою при умові , що він не потребує поповнення оборотного капіталу негайно на вю сумму проданого товару. Експортер та імпортер можуть передбачити , що акцепт буде здійснено не банком імпортера , а більш надійним з точки зору експортера банком. Таким банком може бути банк третьої країни . Треба також зазначити , що акцептований першокласним банком вексель можливо буде реалізувати на ринку банківських акцептів. Розвитком акцептного кредитування є акцептно-рамбурсний кредит , засновагий на сполученні акцепта векселів експортера банком третьої країни та переводі ( рамбурсуванні ) суми векселя імпортером банку-акцептанту.

Новими специфічними формами кредитування зовнішньої тогівлі стали операції лізінга , факторінга та форфейтерування.

Відмінність лізінгових операцій від звичайної аренди полягає в наступному :

об'єкт угоди вибирається арендатором а не арендодавцем , який купує обладнання за свій рахунок ;

строк лізінга меньше строку фізичного зносу обладнання і наближений до строку податкової амортизації ;

по закінченні дії контракту клієнт може продовжити його на піьгових умовах або викупити обладнання на пільгових умовах ;

в ролі арендодавця виступає фінансова установа - частіше всьго лізінгова компанія.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21