| Назва: | МІСТО ЯВОРІВ |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11,38 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 622 |
Скачати цей реферат українською
Нині Яворів велично відзначає річниці Незалежності України, ювілеї своїх земляків: О. Маковея, М. Вербицького, Й. Лозинського, налагоджує добросусідські відносини з прикордонними містами Ярославом та Любачевом (Республіка Польща) Народний хор «Яворівщина» та народна академічна капела «Акколада» відомі далеко за межами Галичини .
Поверхня міста—підвищена хвиляста рівнина. Пересічна температура січня —4,00, липня - +180 Опадів 688 мм на рік. Є 5-ботанічних пам'яток природи місцевого значеня. Серед основних підприємств ВАТ "Яворівський завод металопластмас", ЗАТ "Укр-ПАК", ВАТ "Яворівський молокозавод", ВАТ "Яворівський хдібозавод", ПП «Лісгосп». Яворів — давній осередок художніх ремесел (різьблення на деревині, іграшкарство, декоративний розпис, вишивання, ткацтво, виробництво сувенірів). У місті— три середні школи, відновлюється гімназія, поліклініка, районна лікарня, два заклади культури, школа мистецтв ім. М. Вербицького, стадіон, ДЮСШ «Явір», садиба-музей письменника Осипа Маковея, відділення банків «Україна», «Аваль», «Ощадбанк» чотири діючі храми УГКЦ та римо-католицький костел. Пам'ятки архітектури дерев'яна церква Успення Пресвятої Богородиці (1568) дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1572). келії Василіянського монастиря (1621), Церква Покрови Пресвятої Богородиці (збудована у 1862 при Яворівському монастирі сестер Василіянок), ратуша (поч. XX), будинок міської" ради (XIX), Народний Дім (1908). Пам'ятники. Українським Січовим Стрільцям полеглим за волю України — 1938 скульптор Сергій Литвиненко; письменнику Осипу Маковею — 1958 скульптор Дмитро Крвавич; Т. Г. Шевченкові —відкритий 24 серпня 1996, скульптори, Петро Штаєр та Петро Чепель; митрополиту Андрею Шептицькому — відкритий 24 серпня 1996, скульптори Володимир Федорченко, Ярослав Процько, Теодор Штокало; автору Державного Гімну, композиторові О.Михайлу Вербицькому — відкритий 24 серпня 1997. скульптори Петро Штаєр та Петро Чепель. Тут працював і похований етнограф, мовознавець і громадський діяч Йосиф Лозинський (1807-1889); працювали: письменник і громадський діяч Осип Турянський (1880-1933), письменник і вчений Петро Франко (1890-1941), історіософ і лікар Юрій Липа (1900-1944); народилися, письменник і педагог Осип Маковей (1867-1925), письменник Василь Загаєвич (1866-1948), громадський діяч, активіст "Просвіти" фундатор Іван Загаєвич (1861-1926), вчений-флорист Остап Волощак (1835-1918), композитор Богдана Фільц (1929) Яворів часто відвідував парох с Млини Яворівського повіту о. Михайло Вербицький (1815-1870) який створив музику національного Славня «Ще не вмерла Україна"
Яворівський район
Яворівський район Львівської області (створе¬ний 4 грудня 1939 р., в сучасних межах з 1964 р.). Історичні назви — Яворівщина, Яворівське старос¬тво, Яворівський повіт, Яворівський район.
Яворівський район розташований на північно¬му заході Львівської області. Межує на сході зі Льво¬вом, на півночі з Жовківським, на півдні з Пустомитівським, Городоцьким, Мостиським района¬ми, на заході з Ярославським і Любачівським повіта¬ми (Республіка Польща).
Територія — 154,8 кв. км. Міста Яворів, Новояворівськ; селища міського типу — Івано-Франкове, Шкло, Краковець, Немирів. Сільських населених пунктів—132.
Західна частина району — рівнинна, а східна належить до Розтоцького географічного р-ну Розтоцько-Опільської географічної лісостепової фізико-географічної області. Південно-східною частиною Розточчя проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє ріки басейнів Чорного та Балтійського морів. Тому Розточчя є важливою геологічною, клі¬матичною, флористичною, фуаністичною межею в Єв¬ропі. Середня висота розташування населених пунктів, які розміщені в лісостеповій зоні, становить приблизно 280 метрів над рівнем моря. Основою про¬мислового розвитку району донедавна було сірчане виробництво. Запаси розвіданих родовищ газу ста¬новлять 1млрд. 900 млн. куб. м., а важкої нафти — до 10 млн. тонн. Значні поклади керамзитових глин, піску, будівельних вапняків, гіпсу. Яворівщина багата на гідроресурси. Ще до початку XIX от. у верхньонеогенових відкладах західного схилу на джерелах річок Шкло та Верещиця були споруджені перші львівські водозабори. В результаті фільтрування джерельної води через верхні шари літотамнієвого вап¬няку кристалами гіпсу та збагачення її сірчаними сполуками, утворилися мінеральні джерела (Шкло, Немирів). Немирівські грязі — кращі на Західній Україні. Лікувальними є і немирівські піски.
У районі, за станом на 01. 01. 2000 р. проживає 123 тис. мешканців (4,6% від населення області). Густота населення — 80 чол. на кв. км. Міське насе¬лення — 56 тис. чол., сільське — 67 тис. чол. За національним складом найбільше українців — 116404, росіян —4134, поляків — 234, білорусів — 227, євре¬їв — 28, інших національностей — 331 чоловік.
Поверхня міста—підвищена хвиляста рівнина. Пересічна температура січня —4,00, липня - +180 Опадів 688 мм на рік. Є 5-ботанічних пам'яток природи місцевого значеня. Серед основних підприємств ВАТ "Яворівський завод металопластмас", ЗАТ "Укр-ПАК", ВАТ "Яворівський молокозавод", ВАТ "Яворівський хдібозавод", ПП «Лісгосп». Яворів — давній осередок художніх ремесел (різьблення на деревині, іграшкарство, декоративний розпис, вишивання, ткацтво, виробництво сувенірів). У місті— три середні школи, відновлюється гімназія, поліклініка, районна лікарня, два заклади культури, школа мистецтв ім. М. Вербицького, стадіон, ДЮСШ «Явір», садиба-музей письменника Осипа Маковея, відділення банків «Україна», «Аваль», «Ощадбанк» чотири діючі храми УГКЦ та римо-католицький костел. Пам'ятки архітектури дерев'яна церква Успення Пресвятої Богородиці (1568) дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1572). келії Василіянського монастиря (1621), Церква Покрови Пресвятої Богородиці (збудована у 1862 при Яворівському монастирі сестер Василіянок), ратуша (поч. XX), будинок міської" ради (XIX), Народний Дім (1908). Пам'ятники. Українським Січовим Стрільцям полеглим за волю України — 1938 скульптор Сергій Литвиненко; письменнику Осипу Маковею — 1958 скульптор Дмитро Крвавич; Т. Г. Шевченкові —відкритий 24 серпня 1996, скульптори, Петро Штаєр та Петро Чепель; митрополиту Андрею Шептицькому — відкритий 24 серпня 1996, скульптори Володимир Федорченко, Ярослав Процько, Теодор Штокало; автору Державного Гімну, композиторові О.Михайлу Вербицькому — відкритий 24 серпня 1997. скульптори Петро Штаєр та Петро Чепель. Тут працював і похований етнограф, мовознавець і громадський діяч Йосиф Лозинський (1807-1889); працювали: письменник і громадський діяч Осип Турянський (1880-1933), письменник і вчений Петро Франко (1890-1941), історіософ і лікар Юрій Липа (1900-1944); народилися, письменник і педагог Осип Маковей (1867-1925), письменник Василь Загаєвич (1866-1948), громадський діяч, активіст "Просвіти" фундатор Іван Загаєвич (1861-1926), вчений-флорист Остап Волощак (1835-1918), композитор Богдана Фільц (1929) Яворів часто відвідував парох с Млини Яворівського повіту о. Михайло Вербицький (1815-1870) який створив музику національного Славня «Ще не вмерла Україна"
Яворівський район
Яворівський район Львівської області (створе¬ний 4 грудня 1939 р., в сучасних межах з 1964 р.). Історичні назви — Яворівщина, Яворівське старос¬тво, Яворівський повіт, Яворівський район.
Яворівський район розташований на північно¬му заході Львівської області. Межує на сході зі Льво¬вом, на півночі з Жовківським, на півдні з Пустомитівським, Городоцьким, Мостиським района¬ми, на заході з Ярославським і Любачівським повіта¬ми (Республіка Польща).
Територія — 154,8 кв. км. Міста Яворів, Новояворівськ; селища міського типу — Івано-Франкове, Шкло, Краковець, Немирів. Сільських населених пунктів—132.
Західна частина району — рівнинна, а східна належить до Розтоцького географічного р-ну Розтоцько-Опільської географічної лісостепової фізико-географічної області. Південно-східною частиною Розточчя проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє ріки басейнів Чорного та Балтійського морів. Тому Розточчя є важливою геологічною, клі¬матичною, флористичною, фуаністичною межею в Єв¬ропі. Середня висота розташування населених пунктів, які розміщені в лісостеповій зоні, становить приблизно 280 метрів над рівнем моря. Основою про¬мислового розвитку району донедавна було сірчане виробництво. Запаси розвіданих родовищ газу ста¬новлять 1млрд. 900 млн. куб. м., а важкої нафти — до 10 млн. тонн. Значні поклади керамзитових глин, піску, будівельних вапняків, гіпсу. Яворівщина багата на гідроресурси. Ще до початку XIX от. у верхньонеогенових відкладах західного схилу на джерелах річок Шкло та Верещиця були споруджені перші львівські водозабори. В результаті фільтрування джерельної води через верхні шари літотамнієвого вап¬няку кристалами гіпсу та збагачення її сірчаними сполуками, утворилися мінеральні джерела (Шкло, Немирів). Немирівські грязі — кращі на Західній Україні. Лікувальними є і немирівські піски.
У районі, за станом на 01. 01. 2000 р. проживає 123 тис. мешканців (4,6% від населення області). Густота населення — 80 чол. на кв. км. Міське насе¬лення — 56 тис. чол., сільське — 67 тис. чол. За національним складом найбільше українців — 116404, росіян —4134, поляків — 234, білорусів — 227, євре¬їв — 28, інших національностей — 331 чоловік.
