| Назва: | Політична система і державний устрій Болгарії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 228,48 KB |
| Скачувань: | 62 |
ü Встановлення необираності депутатів і несумісності депутатських функцій із здій-сненням інших повноважень;
ü Оголошення заключення по звинуваченню, висунутому Народними Зборами на адресу президента і віце-президента;
ü Позбавлення імунітету судді Конституційного Суду і встановлення фактичної немо-жливості чи несумісності виконання ним своїх функцій.
Всі рішення Суду приймаються кваліфікованою більшістю голосів з перевагою мінімум в 7 голосів.
Акти Конституційного Суду остаточні. Його рішення обов’язкові для всіх державних органів, юридичних осіб і громадян. По закону жодне рішення Суду не може бути ска-соване чи призупинене.
РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ.
2.1. Історичний аспект формування Народних Зборів Республіки Болгарія
На пленумі ЦК БКП у грудні 1989 р. оновлене керівництво партії не тільки запевнило болгар у несхибності «соціалістичного вибору», а й підтвердило свою рішучість здій-снювати кардинальні зміни в суспільстві. Був визначений термін проведення вільних виборів - травень 1990 р. Невдовзі був скасований закон «Про ліквідацію та заборону БЗНС Н. Петкова» та оголошено про реабілітацію незаконно ре¬пресованих. У країні розпочався процес формування багато¬партійності: спочатку було відновлено діяльність «старих» пар¬тій - Радикально-демократичної, Соціал-демократичної, БЗНС та ін. Уже на початку 1990 р. в країні діяло понад 50 різних партій, організацій та рухів.
У грудні 1989 р. в Софії шістнадцять відновлених та «нових» партій та рухів об'єдна-лися в Союз демократичних сил (СДС). Керівництво СДС відразу заявило про свою опозицію до ком¬партії. У країні відбулося різке розмежування та поляризація політичних сил. Організовані СДС масові демонстрації з вимо¬гою здійснення радикальних демокра-тичних змін примусили керівництво БКП піти на діалог з опозицією. 16 січня 1990 р. відбулося засідання «круглого столу», на якому політичні сили різної орієнтації обго-ворювали питання проведення парла¬ментських виборів, трансформації державно-партій-них структур тощо. При цьому лідери СДС відкинули пропозицію створити коаліційний уряд до проведення виборів.
Становище в БКП, у якій почався розкол та виникло декілька політичних платформ (Болгарський шлях у Європу, Демокра¬тичний форум, Рух за демократичний соціалізм, Альтернативне соціалістичне об'єднання), наприкінці січня 1990 р. стало кри¬зовим. На своєму з'їзді БКП виступила за політичний плюралізм та створення багатопартійної системи, яка б віддзеркалювала строкатість групових і професійних інтересів. Принцип «демокра¬тичного централізму» в статуті партії був замінений на принцип «демократичної єдності», орієнтований на плюралізм думок, ідейних течій, самоорганізацію та самовря-дування членів партії. З'їзд БКП ухвалив курс на виведення суспільства на шлях соціально орієнтованої ринкової економіки, правового порядку, свободи, демократії та надійного соціального захисту кожної людини, прогресу в духовній сфері та інтеграції Бол¬гарії до західноєвропейських структур.
У лютому 1990 р. головою ради міністрів було затвердже¬но А. Луканова. Уряд започат-кував процес переходу країни до ринкової економіки: було знято обмеження на викори-стання найманої робочої сили; дозволено приватизацію торгівлі та сфери послуг; державні підприємства й установи перетво¬рювалися на акціонерні, здавалися в оренду колективам, здобували цілковиту господарську самостійність; розпочалася лібералізація цін тощо.
У квітні 1990 р. відповідно до результатів загальнопартій¬ного референдуму БКП було перейменовано на соціалістичну (БСП). І хоча чисельність партії наприкінці 1991 р. ско-ротилася майже на половину, БСП залишалася найбільшою і найвпливовішою політичною силою в країні. Керівництво БСП погоди¬лося з опозицією прийняти нову конституцію Болгарії після проведення парламентських виборів. Було досягнуто домов¬леності про при-пинення з квітня існування Державної ради, а її голові П. Младенову Народні Збори доручили до виборів виконувати функції президента країни.
У передвиборній платформі БСП намагалася представити себе як силу, що не лише започаткувала політичні перетво¬рення в суспільстві, а й як єдино спроможна довести їх до кінця та забезпечити максимальний захист соціальних інтересів усіх верств населення. У свою чергу у програмі дій СДС пропонував запровадження ринкових відносин, парламен-таризму та побу¬дову правової держави.
На виборах у червні 1990 р. перемогу здобула БСП, за яку проголосувало 47 % виборців (211 мандатів з 400), а за СДС - 36 %, Рух за права і свободи (РПС) за підтримки мусуль¬манського населення отримав 23, а БЗНС -16%. Решта партій не змогла подолати чотиривідсотковий бар'єр.
ü Оголошення заключення по звинуваченню, висунутому Народними Зборами на адресу президента і віце-президента;
ü Позбавлення імунітету судді Конституційного Суду і встановлення фактичної немо-жливості чи несумісності виконання ним своїх функцій.
Всі рішення Суду приймаються кваліфікованою більшістю голосів з перевагою мінімум в 7 голосів.
Акти Конституційного Суду остаточні. Його рішення обов’язкові для всіх державних органів, юридичних осіб і громадян. По закону жодне рішення Суду не може бути ска-соване чи призупинене.
РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ.
2.1. Історичний аспект формування Народних Зборів Республіки Болгарія
На пленумі ЦК БКП у грудні 1989 р. оновлене керівництво партії не тільки запевнило болгар у несхибності «соціалістичного вибору», а й підтвердило свою рішучість здій-снювати кардинальні зміни в суспільстві. Був визначений термін проведення вільних виборів - травень 1990 р. Невдовзі був скасований закон «Про ліквідацію та заборону БЗНС Н. Петкова» та оголошено про реабілітацію незаконно ре¬пресованих. У країні розпочався процес формування багато¬партійності: спочатку було відновлено діяльність «старих» пар¬тій - Радикально-демократичної, Соціал-демократичної, БЗНС та ін. Уже на початку 1990 р. в країні діяло понад 50 різних партій, організацій та рухів.
У грудні 1989 р. в Софії шістнадцять відновлених та «нових» партій та рухів об'єдна-лися в Союз демократичних сил (СДС). Керівництво СДС відразу заявило про свою опозицію до ком¬партії. У країні відбулося різке розмежування та поляризація політичних сил. Організовані СДС масові демонстрації з вимо¬гою здійснення радикальних демокра-тичних змін примусили керівництво БКП піти на діалог з опозицією. 16 січня 1990 р. відбулося засідання «круглого столу», на якому політичні сили різної орієнтації обго-ворювали питання проведення парла¬ментських виборів, трансформації державно-партій-них структур тощо. При цьому лідери СДС відкинули пропозицію створити коаліційний уряд до проведення виборів.
Становище в БКП, у якій почався розкол та виникло декілька політичних платформ (Болгарський шлях у Європу, Демокра¬тичний форум, Рух за демократичний соціалізм, Альтернативне соціалістичне об'єднання), наприкінці січня 1990 р. стало кри¬зовим. На своєму з'їзді БКП виступила за політичний плюралізм та створення багатопартійної системи, яка б віддзеркалювала строкатість групових і професійних інтересів. Принцип «демокра¬тичного централізму» в статуті партії був замінений на принцип «демократичної єдності», орієнтований на плюралізм думок, ідейних течій, самоорганізацію та самовря-дування членів партії. З'їзд БКП ухвалив курс на виведення суспільства на шлях соціально орієнтованої ринкової економіки, правового порядку, свободи, демократії та надійного соціального захисту кожної людини, прогресу в духовній сфері та інтеграції Бол¬гарії до західноєвропейських структур.
У лютому 1990 р. головою ради міністрів було затвердже¬но А. Луканова. Уряд започат-кував процес переходу країни до ринкової економіки: було знято обмеження на викори-стання найманої робочої сили; дозволено приватизацію торгівлі та сфери послуг; державні підприємства й установи перетво¬рювалися на акціонерні, здавалися в оренду колективам, здобували цілковиту господарську самостійність; розпочалася лібералізація цін тощо.
У квітні 1990 р. відповідно до результатів загальнопартій¬ного референдуму БКП було перейменовано на соціалістичну (БСП). І хоча чисельність партії наприкінці 1991 р. ско-ротилася майже на половину, БСП залишалася найбільшою і найвпливовішою політичною силою в країні. Керівництво БСП погоди¬лося з опозицією прийняти нову конституцію Болгарії після проведення парламентських виборів. Було досягнуто домов¬леності про при-пинення з квітня існування Державної ради, а її голові П. Младенову Народні Збори доручили до виборів виконувати функції президента країни.
У передвиборній платформі БСП намагалася представити себе як силу, що не лише започаткувала політичні перетво¬рення в суспільстві, а й як єдино спроможна довести їх до кінця та забезпечити максимальний захист соціальних інтересів усіх верств населення. У свою чергу у програмі дій СДС пропонував запровадження ринкових відносин, парламен-таризму та побу¬дову правової держави.
На виборах у червні 1990 р. перемогу здобула БСП, за яку проголосувало 47 % виборців (211 мандатів з 400), а за СДС - 36 %, Рух за права і свободи (РПС) за підтримки мусуль¬манського населення отримав 23, а БЗНС -16%. Решта партій не змогла подолати чотиривідсотковий бар'єр.