| Назва: | Демографія (шпаргалка) |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 133,75 KB |
| Скачувань: | 71 |
Відбувається постійне скорочення економічно ефективної час-тини населення; частка людей у віці 15-24 р. – 15%, а 25-59 р. – 46,7%. Скорочення економічно активного населення призведе до ще більшого зростання рівня навантаження на населення працездатного віку. За шкалою ООН старим населення вважається тоді, коли частка людей у віці понад 65 р. становить більше 7%. В Україні вона загалом досягнула 15.9%, а серед сільських жителів – 19,8%. Тому населення країни оцінюють як дуже і дуже старе. Важливими наслідками старіння населення, як відзначають західноєвропейські дослідники, є крім погіршення демографічних показників, ще й такі: зниження здатності до освоєння нових професій і застосування нових технологій, негативний вплив на ефективність виробництва, бо з віком величина зарплати збільшується, а продуктивність праці зменшується.
Прогноз вікової структури, складений Відділом демографії і відтворення трудових ресурсів Інституту економіки НАН України на 2026 р. показує, що частка людей пенсійного віку збільшиться до 24.7%, а дітей - зменшиться до 15%, відповідно збільшиться демографічне навантаження людьми старшого віку на працездатних людей. Ці показники уже в 2005 р. становили 23,8% (старшого віку) і 16,3% (молодшого віку), їх зміна відбувається значно вищими темпами, ніж передбачалась. Дослідження вчених нашої країни підтверджує, що в сучасних умовах неможливо докорінно поліпшити вікову структуру населення внаслідок збільшення показників народжуваності. Тому статево-вікові піраміди населення все більше звужуватимуться при основі. Найголовнішим завданням, що стоїть у галузі поліпшення якісної структури населення є створення можливостей для підвищення якості життя всіх людей, ефективного використання як працездатного населення, так і соціального, культурного і трудового потенціалу населення старшого віку. Всебічне вивчення соціально-економічних характеристик різних вікових груп людей, особливо професійної придатності, яка пов`язана із віком і досвідом, дасть можливість переглянути деякі негативні моменти, пов`язані із старінням людей.
22. ДЕМОГРАФИЧЕСКОЕ ПРОГНОЗИРОВАНИЕ
Демографічний прогноз — це обгрунтоване передбачення го¬ловних параметрів руху населення та майбутньої демографіч¬ної ситуації: чисельності, статево-вікової, сімейної та інших структур населення, процесів природного, механічного і со¬ціального руху населення. Прогноз грунтується на певних гіпо¬тезах стосовно динаміки демографічних процесів і соціально-економічних умов життя населення. Проте сам термін «прогно¬зування населення» має декілька тлумачень. Різні класифікації прогнозів існують через різні методи прогнозування, контин¬генти прогнозів (чисельність всього населення чи його струк¬турних груп ), час, на який вони обраховуються, цілі, заради яких оцінюють майбутнє, та ін.
Демографические прогнозы лежат в основе любого социального прогнозирования и планирования. В самом деле, что бы мы ни планировали на перспективу: развитие производства конкретных товаров или услуг, социа¬льной структуры общества, включая ее структуру по размерам и составу семей, любые социальные процессы — во всех случаях, очевидно, нам прежде всего нужно будет узнать число и состав будущих участников этих социальных процессов по полу и возрасту, поскольку эти «параметры» лю¬дей оказывают сильное влияние на характер и интенсивность их деятельности и, соответственно, на характер и интенсивность социальных процес¬сов.
Как уже говорилось ранее, численность населения — наименее интересный показатель, во всяком случае для демографов. Как правило, он яв¬ляется лишь пассивным итогом изменения структуры населения по самым различным параметрам. Вместе с тем прогноз общей численности населе¬ния может представлять некоторый интерес, главным образом для оценки отдаленных последствий демографической ситуации, сложившейся к на¬чалу прогнозного периода (т.е. периода, на который делается прогноз). Чаще всего в основу такого прогноза закладывается гипотеза о неизменном наблюдаемом или предполагаемом коэффициенте прироста населения. В таком случае численность населения изменяется в геометрической прогрессии по формуле:
(8.1)
где Pt — общая численность населения в конце прогнозного периода; Р0 — общая численность населения в начале прогнозного периода; k — предполагаемый коэффициент прироста населения в прогнозном периоде; t — ве¬личина прогнозного периода; е — основание натуральных логарифмов.
Для расчета достаточно использовать простейший калькулятор, желательно, имеющий функцию возведения в степень.
Прогноз вікової структури, складений Відділом демографії і відтворення трудових ресурсів Інституту економіки НАН України на 2026 р. показує, що частка людей пенсійного віку збільшиться до 24.7%, а дітей - зменшиться до 15%, відповідно збільшиться демографічне навантаження людьми старшого віку на працездатних людей. Ці показники уже в 2005 р. становили 23,8% (старшого віку) і 16,3% (молодшого віку), їх зміна відбувається значно вищими темпами, ніж передбачалась. Дослідження вчених нашої країни підтверджує, що в сучасних умовах неможливо докорінно поліпшити вікову структуру населення внаслідок збільшення показників народжуваності. Тому статево-вікові піраміди населення все більше звужуватимуться при основі. Найголовнішим завданням, що стоїть у галузі поліпшення якісної структури населення є створення можливостей для підвищення якості життя всіх людей, ефективного використання як працездатного населення, так і соціального, культурного і трудового потенціалу населення старшого віку. Всебічне вивчення соціально-економічних характеристик різних вікових груп людей, особливо професійної придатності, яка пов`язана із віком і досвідом, дасть можливість переглянути деякі негативні моменти, пов`язані із старінням людей.
22. ДЕМОГРАФИЧЕСКОЕ ПРОГНОЗИРОВАНИЕ
Демографічний прогноз — це обгрунтоване передбачення го¬ловних параметрів руху населення та майбутньої демографіч¬ної ситуації: чисельності, статево-вікової, сімейної та інших структур населення, процесів природного, механічного і со¬ціального руху населення. Прогноз грунтується на певних гіпо¬тезах стосовно динаміки демографічних процесів і соціально-економічних умов життя населення. Проте сам термін «прогно¬зування населення» має декілька тлумачень. Різні класифікації прогнозів існують через різні методи прогнозування, контин¬генти прогнозів (чисельність всього населення чи його струк¬турних груп ), час, на який вони обраховуються, цілі, заради яких оцінюють майбутнє, та ін.
Демографические прогнозы лежат в основе любого социального прогнозирования и планирования. В самом деле, что бы мы ни планировали на перспективу: развитие производства конкретных товаров или услуг, социа¬льной структуры общества, включая ее структуру по размерам и составу семей, любые социальные процессы — во всех случаях, очевидно, нам прежде всего нужно будет узнать число и состав будущих участников этих социальных процессов по полу и возрасту, поскольку эти «параметры» лю¬дей оказывают сильное влияние на характер и интенсивность их деятельности и, соответственно, на характер и интенсивность социальных процес¬сов.
Как уже говорилось ранее, численность населения — наименее интересный показатель, во всяком случае для демографов. Как правило, он яв¬ляется лишь пассивным итогом изменения структуры населения по самым различным параметрам. Вместе с тем прогноз общей численности населе¬ния может представлять некоторый интерес, главным образом для оценки отдаленных последствий демографической ситуации, сложившейся к на¬чалу прогнозного периода (т.е. периода, на который делается прогноз). Чаще всего в основу такого прогноза закладывается гипотеза о неизменном наблюдаемом или предполагаемом коэффициенте прироста населения. В таком случае численность населения изменяется в геометрической прогрессии по формуле:
(8.1)
где Pt — общая численность населения в конце прогнозного периода; Р0 — общая численность населения в начале прогнозного периода; k — предполагаемый коэффициент прироста населения в прогнозном периоде; t — ве¬личина прогнозного периода; е — основание натуральных логарифмов.
Для расчета достаточно использовать простейший калькулятор, желательно, имеющий функцию возведения в степень.