| Назва: | Демографія (шпаргалка) |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 133,75 KB |
| Скачувань: | 56 |
Как уже говорилось выше, прогноз общей численности населения имеет весьма ограниченное значение и мало информативен. Значительно большее значение, особенно для экономического и социального планирования, имеет прогноз будущего состава населения, в первую очередь по полу и возрасту. Технически такой прогноз несложен. Он производится методом так называе¬мой «возрастной передвижки» (или «передвижки возрастов»). Метод состоит в том, что исходная численность и структура населения «передвигается» в будущее, уменьшаясь при этом за счет умерших (и уехавших) и пополняясь за счет родившихся (и приехавших). Следовательно, для прогноза исходны¬ми данными служат численность и структура населения (обычно по переписи населения) и гипотезы относительно тенденций воспроизводства и миграции населения в прогнозном периоде. Математически она выглядит следующим образом:
(8.2)
где Рх+п — прогнозируемая численность населения в возрасте «x+n»; Рх — исходная численность населения в возрасте «x»; п — длина возрастного интервала (и одновременно — длина прогнозного шага); Lхи Lх+n — числа живущих из таблиц смертности для двух смежных возрастных групп; МПх — миграционный прирост соответствующего пола и возраста с положительным или отрицательным знаком.
23.Види демографічного прогнозування
Демографічний прогноз — це обгрунтоване передбачення го¬ловних параметрів руху населення та майбутньої демографіч¬ної ситуації: чисельності, статево-вікової, сімейної та інших структур населення, процесів природного, механічного і со¬ціального руху населення. Прогноз грунтується на певних гіпо¬тезах стосовно динаміки демографічних процесів і соціально-економічних умов життя населення. Проте сам термін «прогно¬зування населення» має декілька тлумачень. Різні класифікації прогнозів існують через різні методи прогнозування, контин¬генти прогнозів (чисельність всього населення чи його струк¬турних груп ), час, на який вони обраховуються, цілі, заради яких оцінюють майбутнє, та ін.
З точки зору часу, прогнози, як правило, поділяють на ко¬роткострокові, середньострокові і довгострокові. Не існує уні¬версальних обгрунтованих критеріїв визначення оптимального горизонту прогнозування для демографічних прогнозів. Де¬мографічні явища характеризуються повільною мінливістю. Тому найбільш точними прогнозами вважаються 5—10 -річні прогнози, тобто короткострокові. Зрушення у рівнях народжу¬ваності, що доведено емпірично, можуть відбутися, коли мо¬лодші покоління досягнуть дітородного віку. Практично це спо¬стерігається кожні 25-26 років, що дорівнює довжині поколін¬ня (середньому віку матері при народженні дітей). Тенденції зміни смертності ще стабільніші. На відміну від процесів при¬родного руху, міграції є більш мінливими, з коротшими цикла¬ми змін, і переважно вони складають основну проблему про¬гнозування.
На думку Б. Урланіса, середньостроковим прогнозом вва¬жається горизонт — 15 — 20 років, а довгостроковим — 30 — 50 років. А. Боярський висловлює іншу думку, вважаючи довгост¬роковим прогнозом прогноз на 20 років. Довгострокове і екст-радовгострокове прогнозування тісно, пов'язані з аналізом гло¬бальних проблем. Значну роль у розумінні й формулюванні гло¬бальних проблем сучасності відіграла діяльність Римського клубу, провідне місце в доповідях якого займав аналіз демогра¬фічної, енергетичної, сировинної, продовольчої та екологічної проблем з точки зору перспектив розвитку людства.
Безперечно, демографічні прогнози на період, що переви¬щує 15 -20 років, являють неабиякий інтерес. Проте зі збільшен¬ням прогнозованого періоду послаблюється інерція та вплив стійких тенденцій розвитку. Тому такі прогнози за сутністю — прогнози-здогадки. Прогнозування населення на довгу перс¬пективу має великий досвід помилок, що відзначало багато де¬мографів (Б. Урланіс, А. Боярський, Д. Валентей, І. Венецький, О. Волков та ін).
З точки зору методології прогнозів, а саме використання математико-статистичних методів у прогнозуванні, найбільш розгорнуту схему типологізації прогнозів представив А. Боярсь¬кий.
(8.2)
где Рх+п — прогнозируемая численность населения в возрасте «x+n»; Рх — исходная численность населения в возрасте «x»; п — длина возрастного интервала (и одновременно — длина прогнозного шага); Lхи Lх+n — числа живущих из таблиц смертности для двух смежных возрастных групп; МПх — миграционный прирост соответствующего пола и возраста с положительным или отрицательным знаком.
23.Види демографічного прогнозування
Демографічний прогноз — це обгрунтоване передбачення го¬ловних параметрів руху населення та майбутньої демографіч¬ної ситуації: чисельності, статево-вікової, сімейної та інших структур населення, процесів природного, механічного і со¬ціального руху населення. Прогноз грунтується на певних гіпо¬тезах стосовно динаміки демографічних процесів і соціально-економічних умов життя населення. Проте сам термін «прогно¬зування населення» має декілька тлумачень. Різні класифікації прогнозів існують через різні методи прогнозування, контин¬генти прогнозів (чисельність всього населення чи його струк¬турних груп ), час, на який вони обраховуються, цілі, заради яких оцінюють майбутнє, та ін.
З точки зору часу, прогнози, як правило, поділяють на ко¬роткострокові, середньострокові і довгострокові. Не існує уні¬версальних обгрунтованих критеріїв визначення оптимального горизонту прогнозування для демографічних прогнозів. Де¬мографічні явища характеризуються повільною мінливістю. Тому найбільш точними прогнозами вважаються 5—10 -річні прогнози, тобто короткострокові. Зрушення у рівнях народжу¬ваності, що доведено емпірично, можуть відбутися, коли мо¬лодші покоління досягнуть дітородного віку. Практично це спо¬стерігається кожні 25-26 років, що дорівнює довжині поколін¬ня (середньому віку матері при народженні дітей). Тенденції зміни смертності ще стабільніші. На відміну від процесів при¬родного руху, міграції є більш мінливими, з коротшими цикла¬ми змін, і переважно вони складають основну проблему про¬гнозування.
На думку Б. Урланіса, середньостроковим прогнозом вва¬жається горизонт — 15 — 20 років, а довгостроковим — 30 — 50 років. А. Боярський висловлює іншу думку, вважаючи довгост¬роковим прогнозом прогноз на 20 років. Довгострокове і екст-радовгострокове прогнозування тісно, пов'язані з аналізом гло¬бальних проблем. Значну роль у розумінні й формулюванні гло¬бальних проблем сучасності відіграла діяльність Римського клубу, провідне місце в доповідях якого займав аналіз демогра¬фічної, енергетичної, сировинної, продовольчої та екологічної проблем з точки зору перспектив розвитку людства.
Безперечно, демографічні прогнози на період, що переви¬щує 15 -20 років, являють неабиякий інтерес. Проте зі збільшен¬ням прогнозованого періоду послаблюється інерція та вплив стійких тенденцій розвитку. Тому такі прогнози за сутністю — прогнози-здогадки. Прогнозування населення на довгу перс¬пективу має великий досвід помилок, що відзначало багато де¬мографів (Б. Урланіс, А. Боярський, Д. Валентей, І. Венецький, О. Волков та ін).
З точки зору методології прогнозів, а саме використання математико-статистичних методів у прогнозуванні, найбільш розгорнуту схему типологізації прогнозів представив А. Боярсь¬кий.