| Назва: | Демографія (шпаргалка) |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 133,75 KB |
| Скачувань: | 56 |
Серед внутрішніх міграцій окремо вивчають такі напрям¬ки міграції як переселення із села до міста і навпаки та пересе¬лення з міста до міста та з села до села. Переселення населення з села до міста, що призводить до зростання міст, їх функцій, поширення міського способу життя — називають урбанізацією. Переселення населення України з сіл до міст, як і у більшості країн світу, були домінуючими з початку XX ст. але з початку 90-х років XX ст. вони уповільнилися. Коли частка міського населення у країні сягає 70%, то темпи урбанізації, як правило, сповільнюються, і може починатися певною мірою зворотній процес — рурбанізація (поширення міського способу життя на сільську місцевість та переселення міського населення до сільської місцевості).
2. За часовими параметрами міграцію поділяють на пос¬тійну (безповоротну), тимчасову, сезонну і маятникову.
Безповоротною є міграція, коли людина назавжди змінює постійне місце проживання. При тимчасовій міграції людина переселяється на досить тривалий, але обмежений період, при¬чому нерідко термін буває заздалегідь визначений. Прикладом тимчасової міграції може служити переселення на кілька років для роботи за контрактом, чи виїзд на навчання до вищого на¬вчального закладу. За критеріями ООН ,постійним мешканцем є людина, що прожила не менше 6 місяців на певній території.
Сезонною міграцією називають щорічні переміщення людей у визначені пори року (сезони). До сезонних міграцій можна віднести промисли селян узимку, приїзд на збирання врожаю людей з інших місць, відвідування курортів.
Маятникові міграції — це регулярні поїздки на роботу або навчання за межі свого населеного пункту з постійним повер¬ненням додому. Маятникові міграції відбуваються, коли місце роботи або навчання знаходиться в іншому населеному пункті, але досить близько, що і дозволяє робити щоденні (або майже щоденні) переміщення.
3. Залежно від причин переселення міграції поділяють на такі типи. Міграції з соціально-економічних причин - переселення в пошуках роботи, кращих заробітків, вільних сільськогоспо¬дарських земель, з метою поліпшити умови життя, придбати більш високий статус.
Міграції з політичних причин — утеча від ідеологічних, расо¬вих, релігійних та інших утисків, сюди зараховують також ре¬патріацію — повернення на батьківщину родин, народів, що були раніше депортовані.
Військовими причинами міграції є евакуація, реевакуація, депортація, тобто передислокації населення, пов'язані з військовими маневрами.
Сімейно-побутові причини — переселення для возз'єднання з членами родини, родичами, різного роду гостьові поїздки, тощо.
Екологічними причинами є стихійні лиха, переїзд, зумовле¬ний станом здоров'я одного з членів сім'ї.
Релігійні причини — масові переміщення населення у зв'яз¬ку з паломництвом до святих місць (найбільш відомі у світі па¬ломництва здійснюються ісламістами до Мекки і Медини, а також християнами — до Єрусалиму).
4. Залежно від сприяння з боку державних або суспільних органів щодо переселення мігрантів, міграції поділяють на організованіта неорганізовані. Організовані міграції відбувають¬ся за допомогою державних і громадських установ, вони можуть супроводжуватися пільгами різного роду в отриманні роботи, житла, грошових компенсацій, тощо. Неорганізована, або інди¬відуальна міграція — це переїзд осіб на свій страх і ризик.
5. Розрізняють також добровільну міграцію, коли люди самі приймають рішення про свій переїзд, і примусову, коли пере¬міщення здійснюється незалежно від їхнього бажання.
3. МІГРАЦІЙНА ПОВЕДІНКА,УСТАНОВКА І МОТИВАЦІЯ
Міграція — складний процес, і у різних дослідженнях її ха¬рактеризують з різних сторін, відповідно класифікуючи за пев¬ною низкою ознак. Розглянемо основні класифікації міграцій.
Міграцію називають ще формою задоволення потреб на¬селення, реалізація яких вимагає зміни місця проживання. Таким чином, прийняття рішення про міграцію та його реалі¬зація є результатом міграційної поведінки. Психічним регулято¬ром міграційної поведінки є міграційна установка, тобто схильність чи негативне ставлення до зміни місця і умов меш¬кання. Міграційна установка залежить від соціально-психоло¬гічного стану особи, або міграційної мотивації.
Міграційна мо¬тивація - це психічний стан особистості, який спонукає її до досягнення певної мети (соціального, економічного, психоло¬гічного характеру), яка вимагає зміни місця проживання.
4. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ МІГРАЦІЇ
При дослідженні міграції, як і будь-яких інших демографі¬чних явищ, важливо знати їхні кількісні характеристики. Для відкритого населення визначають показники, що характеризу¬ють його міграційну взаємодію з іншим населенням. Для насе¬лення будь-якої території (країни, району, міста та ін.) міграція поділяється на вибуття за її межі і на прибуття ззовні. Різниця між числом прибуттів і вибуттів за певний період складає саль¬до міграції (нетто-міграцію, або чисту міграцію), сума ж вибуттів і прибуттів дає показник обсягу міграції (валову міграцію, брутто-міграцію).
2. За часовими параметрами міграцію поділяють на пос¬тійну (безповоротну), тимчасову, сезонну і маятникову.
Безповоротною є міграція, коли людина назавжди змінює постійне місце проживання. При тимчасовій міграції людина переселяється на досить тривалий, але обмежений період, при¬чому нерідко термін буває заздалегідь визначений. Прикладом тимчасової міграції може служити переселення на кілька років для роботи за контрактом, чи виїзд на навчання до вищого на¬вчального закладу. За критеріями ООН ,постійним мешканцем є людина, що прожила не менше 6 місяців на певній території.
Сезонною міграцією називають щорічні переміщення людей у визначені пори року (сезони). До сезонних міграцій можна віднести промисли селян узимку, приїзд на збирання врожаю людей з інших місць, відвідування курортів.
Маятникові міграції — це регулярні поїздки на роботу або навчання за межі свого населеного пункту з постійним повер¬ненням додому. Маятникові міграції відбуваються, коли місце роботи або навчання знаходиться в іншому населеному пункті, але досить близько, що і дозволяє робити щоденні (або майже щоденні) переміщення.
3. Залежно від причин переселення міграції поділяють на такі типи. Міграції з соціально-економічних причин - переселення в пошуках роботи, кращих заробітків, вільних сільськогоспо¬дарських земель, з метою поліпшити умови життя, придбати більш високий статус.
Міграції з політичних причин — утеча від ідеологічних, расо¬вих, релігійних та інших утисків, сюди зараховують також ре¬патріацію — повернення на батьківщину родин, народів, що були раніше депортовані.
Військовими причинами міграції є евакуація, реевакуація, депортація, тобто передислокації населення, пов'язані з військовими маневрами.
Сімейно-побутові причини — переселення для возз'єднання з членами родини, родичами, різного роду гостьові поїздки, тощо.
Екологічними причинами є стихійні лиха, переїзд, зумовле¬ний станом здоров'я одного з членів сім'ї.
Релігійні причини — масові переміщення населення у зв'яз¬ку з паломництвом до святих місць (найбільш відомі у світі па¬ломництва здійснюються ісламістами до Мекки і Медини, а також християнами — до Єрусалиму).
4. Залежно від сприяння з боку державних або суспільних органів щодо переселення мігрантів, міграції поділяють на організованіта неорганізовані. Організовані міграції відбувають¬ся за допомогою державних і громадських установ, вони можуть супроводжуватися пільгами різного роду в отриманні роботи, житла, грошових компенсацій, тощо. Неорганізована, або інди¬відуальна міграція — це переїзд осіб на свій страх і ризик.
5. Розрізняють також добровільну міграцію, коли люди самі приймають рішення про свій переїзд, і примусову, коли пере¬міщення здійснюється незалежно від їхнього бажання.
3. МІГРАЦІЙНА ПОВЕДІНКА,УСТАНОВКА І МОТИВАЦІЯ
Міграція — складний процес, і у різних дослідженнях її ха¬рактеризують з різних сторін, відповідно класифікуючи за пев¬ною низкою ознак. Розглянемо основні класифікації міграцій.
Міграцію називають ще формою задоволення потреб на¬селення, реалізація яких вимагає зміни місця проживання. Таким чином, прийняття рішення про міграцію та його реалі¬зація є результатом міграційної поведінки. Психічним регулято¬ром міграційної поведінки є міграційна установка, тобто схильність чи негативне ставлення до зміни місця і умов меш¬кання. Міграційна установка залежить від соціально-психоло¬гічного стану особи, або міграційної мотивації.
Міграційна мо¬тивація - це психічний стан особистості, який спонукає її до досягнення певної мети (соціального, економічного, психоло¬гічного характеру), яка вимагає зміни місця проживання.
4. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ МІГРАЦІЇ
При дослідженні міграції, як і будь-яких інших демографі¬чних явищ, важливо знати їхні кількісні характеристики. Для відкритого населення визначають показники, що характеризу¬ють його міграційну взаємодію з іншим населенням. Для насе¬лення будь-якої території (країни, району, міста та ін.) міграція поділяється на вибуття за її межі і на прибуття ззовні. Різниця між числом прибуттів і вибуттів за певний період складає саль¬до міграції (нетто-міграцію, або чисту міграцію), сума ж вибуттів і прибуттів дає показник обсягу міграції (валову міграцію, брутто-міграцію).