| Назва: | Демографія (шпаргалка) |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 133,75 KB |
| Скачувань: | 71 |
Рухливість населення залежить і від шлюбного стану, і від кількості дітей у сім'ї, хоча ці залежності не є такими однобічни¬ми, як, наприклад, зв'язок інтенсивності міграцій з віком. Не тільки міграційна рухливість може залежати від кількості дітей у сім'ї, але й кількість дітей, у свою чергу, може визначатися рівнем рухливості: часті переїзди сімей призводять, як прави¬ло, до відкладання народжувань, а зрештою й до зменшення їхньої кількості.
Міграційна рухливість впливає на інтенсивність процесів відтворення як відкритого, так і закритого населення. У відкри¬тому населенні міграції безпосередньо змінюють його чи¬сельність і склад. Особливо важливе значення мають зміни ста¬тево-вікової структури. Якщо серед мігрантів переважають чо¬ловіки й спостерігається підвищена частка молодших груп працездатного віку (від 16 до 30 років), то це призводить до фе¬мінізації населення та його постаріння у районах вибуття мігрантів і надмірної частки молодих чоловіків у районах все¬лення. Багаторічна міграція сільської молоді в міста України супроводжувалася протилежним ефектом. Уже у 1970 році у сільській місцевості був відзначений дефіцит жінок, обмеже¬ний рамками молодіжного контингенту (15—24 роки). Водно¬час у місті спостерігався надлишок жінок в усіх групах віком понад 15 років.
Зумовлена міграціями диспропорція статей ускладнює ук¬ладання шлюбів, що, у свою чергу, справляє вплив на інтен¬сивність процесу народжуваності як у місцях вибуття, так і у місцях уселення. У зв'язку з прискоренням постаріння населен¬ня у районах вибуття в них зростає смертність.
Міграції є одним з головних каналів соціальної мобільності населення. їх супроводжують зміни соціального статусу мігрантів, їх професії, культурно-освітнього рівня, способу життя.
9. МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА
По мнению Б.С.Хорева, миграционная политика есть система условий, способов и мер управления миграционной подвижностью населения. Близкая к этому формулировка у А.Хомры: "Миграционная политика - это комплекс разработок и мероприятий, направленных на формирование необходимых потоков и требуемой интенсивности миграции населения". В.М.Моисеенко рассматривает миграционную политику в узком и широком смыслах как воздействие государства на миграционные процессы путем их регулирования. Суммирует эти подходы к определению миграционной политики точка зрения Л.Л.Рыбаковского: "миграционная политика представляет собой систему общепринятых на уровне управления идей и концептуально объединенных средств, с помощью которых прежде всего государство, а также его общественные институты, соблюдая определенные принципы, соответствующие конкретно-историческим условиям страны, предполагает достижение целей, адекватных как этому, так и последующему этапу развития общества". Следует отметить, что большинство авторов, в том числе и Л.Л.Рыбаковский,! рассматривали миграционную политику как часть демографической политики, наряду с репродуктивной и самосохраните льной. Цели миграционной политики конкретизировались исходя из трехстадийного представления о миграционном процессе: первая стадия - формирование миграционной подвижности, как исходная; вторая стадия (основная) - переселение, и, наконец, третья стадия (заключительная) - приживаемость. Миграционная политика - процесс многоплановый. Он является предметом изучения многих наук - социологии, демографии, истории, психологии и других, -и требует междисциплинарного подхода. Настоящее исследование ставит целью рассмотрение миграционной политики как предмета политологического анализа. Политическая наука изучает политическое поведение отдельных индивидов, групп, институтов, обществ, а также факторы и условия, влияющие на поведение политиков, развитие политических событий и функционирование политических институтов.
12.Дем. політика, об’єкт
Демографічна політика — це цілеспрямована діяльність дер¬жавних органів та інших соціальних інститутів у сфері регулю¬вання процесів відтворення населення. Вона покликана впли¬вати на формування бажаного для суспільства режиму відтво¬рення населення, збереження або зміни тенденцій у сфері динаміки чисельності і структури населення, темпів їх змін, динаміки народжуваності, смертності, сімейного складу, роз¬селення, внутрішньої і зовнішньої міграції, якісних характери¬стик населення.
Кожна країна має певну концепцію демографічної політи¬ки - систему визначень найважливіших цілей, задач і пріори¬тетів впливу на демографічний розвиток. У концепції форму¬люють найважливіші напрямки державної політики стосовно розвитку народонаселення до визначеного періоду. Концепція складає правовий та ідеологічний простір, у рамках якого мо¬жуть формуватися програмні документи з питань народжува¬ності і підтримки родини, здоров'я і тривалості життя, міграції та інших аспектів демографічного розвитку.
Демографічна політика грунтується на комплексі різних заходів: економічних, правових, виховних і пропагандистських.
Міграційна рухливість впливає на інтенсивність процесів відтворення як відкритого, так і закритого населення. У відкри¬тому населенні міграції безпосередньо змінюють його чи¬сельність і склад. Особливо важливе значення мають зміни ста¬тево-вікової структури. Якщо серед мігрантів переважають чо¬ловіки й спостерігається підвищена частка молодших груп працездатного віку (від 16 до 30 років), то це призводить до фе¬мінізації населення та його постаріння у районах вибуття мігрантів і надмірної частки молодих чоловіків у районах все¬лення. Багаторічна міграція сільської молоді в міста України супроводжувалася протилежним ефектом. Уже у 1970 році у сільській місцевості був відзначений дефіцит жінок, обмеже¬ний рамками молодіжного контингенту (15—24 роки). Водно¬час у місті спостерігався надлишок жінок в усіх групах віком понад 15 років.
Зумовлена міграціями диспропорція статей ускладнює ук¬ладання шлюбів, що, у свою чергу, справляє вплив на інтен¬сивність процесу народжуваності як у місцях вибуття, так і у місцях уселення. У зв'язку з прискоренням постаріння населен¬ня у районах вибуття в них зростає смертність.
Міграції є одним з головних каналів соціальної мобільності населення. їх супроводжують зміни соціального статусу мігрантів, їх професії, культурно-освітнього рівня, способу життя.
9. МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА
По мнению Б.С.Хорева, миграционная политика есть система условий, способов и мер управления миграционной подвижностью населения. Близкая к этому формулировка у А.Хомры: "Миграционная политика - это комплекс разработок и мероприятий, направленных на формирование необходимых потоков и требуемой интенсивности миграции населения". В.М.Моисеенко рассматривает миграционную политику в узком и широком смыслах как воздействие государства на миграционные процессы путем их регулирования. Суммирует эти подходы к определению миграционной политики точка зрения Л.Л.Рыбаковского: "миграционная политика представляет собой систему общепринятых на уровне управления идей и концептуально объединенных средств, с помощью которых прежде всего государство, а также его общественные институты, соблюдая определенные принципы, соответствующие конкретно-историческим условиям страны, предполагает достижение целей, адекватных как этому, так и последующему этапу развития общества". Следует отметить, что большинство авторов, в том числе и Л.Л.Рыбаковский,! рассматривали миграционную политику как часть демографической политики, наряду с репродуктивной и самосохраните льной. Цели миграционной политики конкретизировались исходя из трехстадийного представления о миграционном процессе: первая стадия - формирование миграционной подвижности, как исходная; вторая стадия (основная) - переселение, и, наконец, третья стадия (заключительная) - приживаемость. Миграционная политика - процесс многоплановый. Он является предметом изучения многих наук - социологии, демографии, истории, психологии и других, -и требует междисциплинарного подхода. Настоящее исследование ставит целью рассмотрение миграционной политики как предмета политологического анализа. Политическая наука изучает политическое поведение отдельных индивидов, групп, институтов, обществ, а также факторы и условия, влияющие на поведение политиков, развитие политических событий и функционирование политических институтов.
12.Дем. політика, об’єкт
Демографічна політика — це цілеспрямована діяльність дер¬жавних органів та інших соціальних інститутів у сфері регулю¬вання процесів відтворення населення. Вона покликана впли¬вати на формування бажаного для суспільства режиму відтво¬рення населення, збереження або зміни тенденцій у сфері динаміки чисельності і структури населення, темпів їх змін, динаміки народжуваності, смертності, сімейного складу, роз¬селення, внутрішньої і зовнішньої міграції, якісних характери¬стик населення.
Кожна країна має певну концепцію демографічної політи¬ки - систему визначень найважливіших цілей, задач і пріори¬тетів впливу на демографічний розвиток. У концепції форму¬люють найважливіші напрямки державної політики стосовно розвитку народонаселення до визначеного періоду. Концепція складає правовий та ідеологічний простір, у рамках якого мо¬жуть формуватися програмні документи з питань народжува¬ності і підтримки родини, здоров'я і тривалості життя, міграції та інших аспектів демографічного розвитку.
Демографічна політика грунтується на комплексі різних заходів: економічних, правових, виховних і пропагандистських.