| Назва: | Проблеми золотоносності надр України |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 18,35 KB |
| Скачувань: | 1059 |
Золото- кварц- барит- каолініт (дикіт)- гідрослюдистиц тип має площадний розвиток і утворює власне золоте зрудиніння Мужійовського родовища. Воно повязане з зонами інтенсивного метасоматичного зміщення і вилуговуванням в ліпаритових туфах верхнього горизонту, тобто займає саме верхнє положення в рудоносній товщі. Рудні тіла представлені штокверками і жилами. Найважливіше значення мають штокверкові стовповидні тіла 36 рудної зони. Тут золото знаходять в тісному парагенезисі з кварцом і баритом, які часто утворюють друзові агрегати в пустотах і тріщинах, а також з каолінітом, дикітом, гідрослюдами, алунітом, гідроксидами заліза і марганцю, реліктовими сульфідами.
Самородне золото цього типу характеризується великою різноманітністю морфології. Тут зустрічаються хороші кристали і їх різні зростки, дендрити, нерідкими є виділення неправильної форми. Розміри золотин дрібні, середньої крупності, крупні і деколи дуже крупні. Останні властиві тільки дендритам, серед яких виявлені всі властиві їм форми. Проба золота цього типу досить змінна. За даними мікрозондового аналізу, вона коливається від 609 до 836, за визначенням за допомогою пробірних голок –від 585 до 980. Середні значення відповідають середній величині проби, а висока проба характерна тільки для кайм і прожилків, що виникають внаслідок вторинних змін мінералу. Для даного золота характерна наявність ряду елементів –домішок (Cu, Fe, Te). Всі вище названі особливості золота є типовими для золоторудних родовищ близькоповерхневою формації.
Вишківський район характеризується ендогенним зрудненням не тільки золото- поліметалічної, але й ртутної формації. Остання тут різко переважає і визначає металогенічну специфіку. В геологічній будові цього району виділяються два структурні поверхи (донеогеновий фундамент і неогеновий чохол), розріз яких близький до Берегівського району. Відмінною особливістю геології Вишківського району є широкий розвиток порід інтрузивного комплексу, представленого головним чином гіпабісальними інтрузіями кварцових діорит- порфірів і грано- діорит- порфірів з підпорядкованою кількістю діорит порфіритів, лейкократових гранодіорит- порфірів, гіалодицитів, габро- порфіритів, габро- діабазів. Рудоконтролюючими структурами зруденіння є інтрузивно- купольні структури, кільцеві, конічні, радіальні розриви, зони екзо- і ендоконтактів інтрузивних тіл, експлозійні брекчії. Рудні тіла являють собою зруденілі зони, жили, прожилки, гнізда, вкрапленості, імпрегнації.
У Вишківському районі золото- поліметалічне зруднення представлене золото-пірит-галенітовим, золото- кварц-адуляровим і золото- барит-галеніт- сфалеритовим мінеральними типами. Воно утворює тут декілька невеликих рудопроявів (Баня, Згадочне та інші.).
Четвертинні розсипи золота.
Цей тип розсипів зустрічається у всіх золотоносних районах і приурочений переважно до русел сучасних рік і їх протоків. Найважливіше значення мають три райони, розташовані в південно- східній частині Українських Карпат (Яблунівський, Верховинський, Чивчинський).
Яблунівський район знаходиться в прикарпатській геоморфологічній області і охоплює нижні течії перших притоків р. Прут, які викривають моласові відклади міоцену, в тому числі і конгломерати слобідської світи. Тут найбільш досконало вивчено розсип р. Лючки, долина якої протяжністю 36 км має асиметричну будову. Тераси її у внутрішній зоні Прикарпатського прогину цокольні. Вниз по течії висота цоколя зменшується, і у зовнішній зоні він скривається під алювій більш низьких терас. Золото проникає в тріщини плотика на невелику глибину (не більше 0,4 м) , має максимальну крупність аж до самородків вагою 986 мг . перстративний і конотративний алювій звичайно містить золото в менших кількостях і менших розмірів. Пойменна фація золота не містить, і тільки в поодиноких випадках, коли зявляються гравійні зерна, відмічаються окремі дрібні ознаки.
Верховинський район розміщений в межах Водороздільно- Верховинської геоморфологічної області і охоплює нижні течії рік Чорний і Білий Черемош та їх притоків, які викривають породи крейдяно- палеогенового флішу Складчастих Карпат. На відрізку нижньої і середньої течії р. Чорний Черемош золото концентрується на плотику, який складений з плитчастих міцних порід з майже вертикальними падіннями і простяганням упоперек долини. В результаті цього утворюється “ребровик” з глибиною западини до 0,4 м який є хорошим природнім трафаретом, що затримує золото. Для цього регіону характерне переважання крупного золота (золотини розміром більше 1 мм складають 62,6- 67,1%).
Самородне золото цього типу характеризується великою різноманітністю морфології. Тут зустрічаються хороші кристали і їх різні зростки, дендрити, нерідкими є виділення неправильної форми. Розміри золотин дрібні, середньої крупності, крупні і деколи дуже крупні. Останні властиві тільки дендритам, серед яких виявлені всі властиві їм форми. Проба золота цього типу досить змінна. За даними мікрозондового аналізу, вона коливається від 609 до 836, за визначенням за допомогою пробірних голок –від 585 до 980. Середні значення відповідають середній величині проби, а висока проба характерна тільки для кайм і прожилків, що виникають внаслідок вторинних змін мінералу. Для даного золота характерна наявність ряду елементів –домішок (Cu, Fe, Te). Всі вище названі особливості золота є типовими для золоторудних родовищ близькоповерхневою формації.
Вишківський район характеризується ендогенним зрудненням не тільки золото- поліметалічної, але й ртутної формації. Остання тут різко переважає і визначає металогенічну специфіку. В геологічній будові цього району виділяються два структурні поверхи (донеогеновий фундамент і неогеновий чохол), розріз яких близький до Берегівського району. Відмінною особливістю геології Вишківського району є широкий розвиток порід інтрузивного комплексу, представленого головним чином гіпабісальними інтрузіями кварцових діорит- порфірів і грано- діорит- порфірів з підпорядкованою кількістю діорит порфіритів, лейкократових гранодіорит- порфірів, гіалодицитів, габро- порфіритів, габро- діабазів. Рудоконтролюючими структурами зруденіння є інтрузивно- купольні структури, кільцеві, конічні, радіальні розриви, зони екзо- і ендоконтактів інтрузивних тіл, експлозійні брекчії. Рудні тіла являють собою зруденілі зони, жили, прожилки, гнізда, вкрапленості, імпрегнації.
У Вишківському районі золото- поліметалічне зруднення представлене золото-пірит-галенітовим, золото- кварц-адуляровим і золото- барит-галеніт- сфалеритовим мінеральними типами. Воно утворює тут декілька невеликих рудопроявів (Баня, Згадочне та інші.).
Четвертинні розсипи золота.
Цей тип розсипів зустрічається у всіх золотоносних районах і приурочений переважно до русел сучасних рік і їх протоків. Найважливіше значення мають три райони, розташовані в південно- східній частині Українських Карпат (Яблунівський, Верховинський, Чивчинський).
Яблунівський район знаходиться в прикарпатській геоморфологічній області і охоплює нижні течії перших притоків р. Прут, які викривають моласові відклади міоцену, в тому числі і конгломерати слобідської світи. Тут найбільш досконало вивчено розсип р. Лючки, долина якої протяжністю 36 км має асиметричну будову. Тераси її у внутрішній зоні Прикарпатського прогину цокольні. Вниз по течії висота цоколя зменшується, і у зовнішній зоні він скривається під алювій більш низьких терас. Золото проникає в тріщини плотика на невелику глибину (не більше 0,4 м) , має максимальну крупність аж до самородків вагою 986 мг . перстративний і конотративний алювій звичайно містить золото в менших кількостях і менших розмірів. Пойменна фація золота не містить, і тільки в поодиноких випадках, коли зявляються гравійні зерна, відмічаються окремі дрібні ознаки.
Верховинський район розміщений в межах Водороздільно- Верховинської геоморфологічної області і охоплює нижні течії рік Чорний і Білий Черемош та їх притоків, які викривають породи крейдяно- палеогенового флішу Складчастих Карпат. На відрізку нижньої і середньої течії р. Чорний Черемош золото концентрується на плотику, який складений з плитчастих міцних порід з майже вертикальними падіннями і простяганням упоперек долини. В результаті цього утворюється “ребровик” з глибиною западини до 0,4 м який є хорошим природнім трафаретом, що затримує золото. Для цього регіону характерне переважання крупного золота (золотини розміром більше 1 мм складають 62,6- 67,1%).