| Назва: | Проблеми золотоносності надр України |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 18,35 KB |
| Скачувань: | 1093 |
Надра України ще зовсім недавно вважалися малоперспективними для знаходження промислових концентрацій руд золота. Незважаючи на видатні археологічні знахідки золотих та срібних виробів різних культур, багаторазові історичні свідчення а також гідро- та топонімічні назви, що вказують на місцевий характер золота та срібла, перевага зосталась на їх "імпортному" походженню. Найбільш повна інформація, узагальнена в нещодавно в "Карта Золотоносності України" (8(, вказує на недостовірність цієї версії: древні народи просто не могли не помітити хоча б деякі з чисельних проявів метала, якому вони поклонялись.
Інша справа, що коли давно відомі золото-срібно- поліметалічні руди Карпатського і Донецького регіонів не привертали увагу потужної золото видобувної промисловості СРСР. Що до перспектив золотоносності Українського щита (УЩ), то до них довгий час ставилися без особливого оптимізму, не дивлячись на ініціативи в організації пошуків золота в зеленокамінних структурах Середнього Придніпров'я. Більш того ще 10 років тому відсутність промислових родовищ золота мотивувалась іншою рудною спеціалізацією УЩ "..на відміну від багатих золотом Канадського, Бразильського, Австралійського щитів і Африканської платформи"(10 с.132(. І тільки в 1990 році було ухвалено "Програма пошуків родовищ золота в ранньодокембрійських зеленокамінних поясах СРСР на 1990-1995 рр", в якій в категорію найбільш перспективних висувались ..Середньопридніпровська граніт-зеленокамінна область.
До цього часу в Карпатському регіоні Закарпатською експедицією були підготоване до обробки золото-срібне-поліметалічне Мужиєвське родовище в Внутрішньокарпатському вулканічному поясі та золоторудне родовище Сауляк в Рахівському блоці. Мінералогічне дослідження золоторудних об'єктів Карпат виконували вчені та спеціалісти Львівського університету. Ентузіасти вивчення золота в Донецькому регіоні довели, що на дослідженні його перспектив не варто ставити крапку.
Приблизно саме те було й сріблом і золотом в сієнітах, гранітах рідкісноземельних метасоматитах Пержанського вузла, інформацію про які вдалося оприлюднити за поданням рудознавця СРСР В.І. Смирнова.
Стрімке накопичення фактів в 1980-ті роки витекло на початку 1990-их інформаційним "золотим вибухом". В лютому 1991 року у Києві пройшло перша міжвідомча координаційна нарада по проблемам золота України; в травні 1992 року в місті Одеса друга та в травні 1993 року в місті Львові -третя нарада.
Геологи України тільки но ступили на "золотоносну стежку", як наступне "заморожування" пошуків і регіональних досліджень фактично зупинило на невизначений термін знаходження нових об'єктів, можливо ще біль приоритетних, по відношенню до з відомими на даний час об'єктами.
Надкларкові концентрацій золота в розривах земної кори- потенційно золотоносні формації.
Загальні позитивні передумови золотоносності надр України розглянуті раніше як теоретичні, так і ті що базуються на реальних фактах (15(. Найбільш вірогідним першим джерелом золота були ультраосновні породи, ідентифіковані з мантійною речовиною, серпентинізація яких була зумовила поштовх до мобілізації кларкового вмісту золота. Треба відмітити, що данні про вміст золота в українських ультрабазитах були опубліковані більш ніж 20 років тому (24(. З цого очевидний висновок про перерозподіл золота при серпентинізації та внаслідок цього -передбачення знаходження у власній мінеральній формі.
Найдавніша золоторудна мінералізація в Україні пов'язана з архейськими зеленокамінними комплексами. Відповідно архей можна вважати точкою відліку для надкларкових концентрацій золота в подальшому розвитку земної кори. Отож, в ранньому докембрії перший стратиграфічний потенційно золотоносний рівень- архейський. Він пов(язаний з слоїстою залізисто-кремнієвою формацією, відомою в усьому світі як BIF (banded iron-formation), що є невідємним компонентом зеленокамінного комплексу.
Другий стратиграфічний рівень концентрації золота (та урана) відповідає нижньопротерозойській скелеватській свиті криворізької серії. Подібні метатерегенні відклади мають місце в Білозірській структурі. Згідно з 4, вік уранової мінералізації в золотоносних відкладах скелеватської свити становить 2,6- 2,45 млрд років, що можливо відповідає віку продуктів денудації архей-протерозойських рудних формацій. Важливо тут відмітити, що сталість пари типів найдавніших родовищ в основному золоторудних провінціях Землі в архейських зеленокамінних комплексах і архей протерозойських конгломератах: Південної та Західної Африканській, Західної Австралійській, Індостанській, Бразильській, Північно- Американській (Канада, США) і Балтійскій (Фенноскандія).
Третій стратиграфічний рівень надкларкової концентрації золота- протерозойська BIF криворізької серії; можливо є і четвертий -вуглецеві сланці її верхньої свити. Аналогами чорносланцевої формації також можна вважати деякі колчеданно- графітові утворення УЩ (13(.