| Назва: | Кілька листів з історії Війська Запорозького першої третини XVII ст. |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,33 KB |
| Скачувань: | 23 |
Скачати цей реферат українською
Лист № 3 писаний очевидно козаком невисокого рангу, такого роду документів збереглося дуже й дуже мало, якщо говорити Про першу половину XVII ст. Це типове військове донесення, кот¬ре проливає світло на боротьбу проти ординців і взаємодію за¬порожців з донцями, і події на московському кордоні, врешті і про наш край (р. Самара), де шляхтич Балабан мав сплачувати викуп ординцям за визволення з полону. Четвертий лист є чи не найважливішим, бо подає нові свідчення про зв`язки з Січчю ви-датних українських релігійних і культурних діячів Мелетія Смотрицького і особливо «козацького митрополита» Нова Борецького, про достатньо свідому історію з звинуваченням їх у державній зраді, врешті тим, що називає серед козацьких послів Кирила Джалалія (Джеджелія), ймовірно батька чи родича відомого спо¬движника Б. Хмельницького, кропив`янського полковника Филона Джеджелія. Останні два листи подають важливі дані про дипло¬матичні зв`язки між Військом Запорозьким та урядом Речі Поспо¬литої, дипломатичну боротьбу козацтва за збереження й розширен¬ня козацьких прав і вольностей. Дуже цікава є згадка про давній козацький звичай служити єдиним Військом, не розриваючи його на різні частини. Ці клопотання не пропали й пізніше — запорожці виступили у складі єдиної військової одиниці під стіни Смоленсь¬ка проти російських військ.
Звичайно, інформативні можливості листів цим стислим пере¬ліком не обмежуються. Насамкінець вкажемо, що всі документи є польськомовними і через брак місця ми подаємо їх тільки в нашому перекладі українською. Загальновживані на той час скорочення зберігаємо. Вони розшифровуються так: в. м.— ваша милість, м. м. п.— мій милостивий пане, пп.— пани, й. к. м.— його королів¬ська милість, в. кн. м.— ваша князівська милість.
№ 1
1611, жовтня 16/6.— Лист полковника Війська Запорозького Матвія Ширяя до князя Януша Радзивілла.
Яснеосвічений милостивий князю, пане а пане мій милостивийі Понижені свої послуги старанно віддаю в м. ласку в кн. м., мого м. пана. Ворог його кор. м. й Корони Польської загрозив життю нашому й взяв над нами гору й вибив з Московської землі й на наших плечах увірвався до землі держав його кор. м. Корони Польської з великими шкодами й втратами нашого товариства, про яке нещастя ми маємо доповідати його кор. м. (?). Однак, оскільки ми поклали на себе такий великий тягар, оскільки ми маємо наказ від ясновельможного й. м. пана гетьмана коронного, щоб йти на те місце, де я служив його кор. м. й Речі Посполитій, то не припиняючи своєї служби я з моїм товариством, з полками моїми рицарськими його кор. м. Війська Запо¬розького рушив на послуги його кор. м. і Речі Посполитої до Москви, бажаючи помститися за свої кривди, вчинити послугу його кор. м. й здобути славу. Однак, Оскільки мені доведеться йти по дорозі через маєтності в кн. м., мого м. пана, понижено прошу в. кн. м., аби в. кн. м., мій м. пан зволив за це не обража¬тися, а також оборонити мені з моїм товариством ночувати в своїх маєтностях, як у селах, так і в містечках. Зволь також не гніватися (?) за* Війська всюди, почавши до Дніпра і за Дніпром, а * війська заступили, не міг. Віддаю я * посилаю. Вдруге понижені мої послуги віддаю ласці в. кн. м., м. м. пана.
Дано з (...) д(ня) 6 жовтня 1611
В кн. м., мого пана понижений служебник Матвій Ширяй, полковник його кор. м. Війська Запорозького».
(АГАД.— Ф. «Архів Радзивіллів», відділ 5, № 16020.— Оригінал завірений військовою печаткою. Адреса: «Яснеосвіченому князю з Бірж на Дубинках йо¬го м. Янушові Радзивіллові, підчашому В. кн. Литовського), моєму м. пану до віддання належить, а при відсутності його кн. м. віддати належить наміснико¬ві його кн. м. в Луцьку»).
* Невелика частина тексту втрачена або ж не прочитується.
№ 2
1622, березня 6.— З військового табору.— Лист князя Криштофа II Радзивілла до Путивльця, полковника Війська Запорозького.
Мій ласкавий пане Путивлець!
Мені так сподобалося бажання в. м. і тих з місць, котрі з в. м. відгук-нулися до мене, що я нічого більше б собі не зичив, тільки оказії для спіль-ного з в. м. служби його кор. м. та Речі Посполитій. Вже й немала була надія на це, але з плином часу проминула, бо в. м. мав з тисячею добірного товари¬ства прибути до Інфляндії перед тим, як розтануть сніги, але там уже такі повіді пішли, так розтанули сніги, що звели нанівець завзяття в. м. А до того же почалися якісь переговори, котрі (змушують) утримуватися від по-дальшого затягу (війська). А щоб в. м. і себе самого і мене не підвів я вважав за потрібне негайна звідси дати звістку в. м. і просити, щоб (в. м.) уже не думав про Інфляндію, хіба що влітку буде інше рішення його к. м. Це ширше пояснить в. м. віддавця мого листу. А оскільки я надалі прихильність свою до рицарства в. м. м. вповні зберегаю, то впевнений, що і від в. м. м. повної •й незмінної приязні завжди дізнавати буду. При цьому віддаюся товариській приязні в. м. і всього товариства, поздоровляючи їх за службу й бажання (служити).
Даний з табору д(ня) 6 березня 1622 р.
Звичайно, інформативні можливості листів цим стислим пере¬ліком не обмежуються. Насамкінець вкажемо, що всі документи є польськомовними і через брак місця ми подаємо їх тільки в нашому перекладі українською. Загальновживані на той час скорочення зберігаємо. Вони розшифровуються так: в. м.— ваша милість, м. м. п.— мій милостивий пане, пп.— пани, й. к. м.— його королів¬ська милість, в. кн. м.— ваша князівська милість.
№ 1
1611, жовтня 16/6.— Лист полковника Війська Запорозького Матвія Ширяя до князя Януша Радзивілла.
Яснеосвічений милостивий князю, пане а пане мій милостивийі Понижені свої послуги старанно віддаю в м. ласку в кн. м., мого м. пана. Ворог його кор. м. й Корони Польської загрозив життю нашому й взяв над нами гору й вибив з Московської землі й на наших плечах увірвався до землі держав його кор. м. Корони Польської з великими шкодами й втратами нашого товариства, про яке нещастя ми маємо доповідати його кор. м. (?). Однак, оскільки ми поклали на себе такий великий тягар, оскільки ми маємо наказ від ясновельможного й. м. пана гетьмана коронного, щоб йти на те місце, де я служив його кор. м. й Речі Посполитій, то не припиняючи своєї служби я з моїм товариством, з полками моїми рицарськими його кор. м. Війська Запо¬розького рушив на послуги його кор. м. і Речі Посполитої до Москви, бажаючи помститися за свої кривди, вчинити послугу його кор. м. й здобути славу. Однак, Оскільки мені доведеться йти по дорозі через маєтності в кн. м., мого м. пана, понижено прошу в. кн. м., аби в. кн. м., мій м. пан зволив за це не обража¬тися, а також оборонити мені з моїм товариством ночувати в своїх маєтностях, як у селах, так і в містечках. Зволь також не гніватися (?) за* Війська всюди, почавши до Дніпра і за Дніпром, а * війська заступили, не міг. Віддаю я * посилаю. Вдруге понижені мої послуги віддаю ласці в. кн. м., м. м. пана.
Дано з (...) д(ня) 6 жовтня 1611
В кн. м., мого пана понижений служебник Матвій Ширяй, полковник його кор. м. Війська Запорозького».
(АГАД.— Ф. «Архів Радзивіллів», відділ 5, № 16020.— Оригінал завірений військовою печаткою. Адреса: «Яснеосвіченому князю з Бірж на Дубинках йо¬го м. Янушові Радзивіллові, підчашому В. кн. Литовського), моєму м. пану до віддання належить, а при відсутності його кн. м. віддати належить наміснико¬ві його кн. м. в Луцьку»).
* Невелика частина тексту втрачена або ж не прочитується.
№ 2
1622, березня 6.— З військового табору.— Лист князя Криштофа II Радзивілла до Путивльця, полковника Війська Запорозького.
Мій ласкавий пане Путивлець!
Мені так сподобалося бажання в. м. і тих з місць, котрі з в. м. відгук-нулися до мене, що я нічого більше б собі не зичив, тільки оказії для спіль-ного з в. м. служби його кор. м. та Речі Посполитій. Вже й немала була надія на це, але з плином часу проминула, бо в. м. мав з тисячею добірного товари¬ства прибути до Інфляндії перед тим, як розтануть сніги, але там уже такі повіді пішли, так розтанули сніги, що звели нанівець завзяття в. м. А до того же почалися якісь переговори, котрі (змушують) утримуватися від по-дальшого затягу (війська). А щоб в. м. і себе самого і мене не підвів я вважав за потрібне негайна звідси дати звістку в. м. і просити, щоб (в. м.) уже не думав про Інфляндію, хіба що влітку буде інше рішення його к. м. Це ширше пояснить в. м. віддавця мого листу. А оскільки я надалі прихильність свою до рицарства в. м. м. вповні зберегаю, то впевнений, що і від в. м. м. повної •й незмінної приязні завжди дізнавати буду. При цьому віддаюся товариській приязні в. м. і всього товариства, поздоровляючи їх за службу й бажання (служити).
Даний з табору д(ня) 6 березня 1622 р.
