| Назва: | Категорії з курсу економічної історії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 29,84 KB |
| Скачувань: | 47 |
Націоналізація промисловості – акт одержавлення приватної власності з викупом чи без нього, право держави володіти майном з переданням його в користування установам, підприємствам, групам чи окремим особам; володіння та розпорядження майном уряду, його установ чи підприємств. За капіталізму Н. є частковою і звичайно охоплює ті підприємства чи галузі народного господарства, які перебувають у стані занепаду. Соціалістична Н. за часів СРСР була загальною, охоплювала всі засоби виробництва в народному господарстві, проводи-лась свавільно, примусово, без викупу.
Неоліт (новий кам’яний вік): 8 – 3 тис. р. до н. е – період завершення переходу до вищих форм привласнюю чого господарства і переходу до відтворюваного господарства, тобто базового на виробництві матеріальних благ, необхідних для життя і діяльності людей. Структура привласнюючого господарства принципово відрізнялася від структури відтворюваного господарства. Основними галузями економіки стали землеробство, скотарство і ремесла. Вперше стало можливим постійне, а не епізодичне, як раніше, отримання додаткового прибутку.
«Неолітична революція» -- утвердження різних галузей відтворюючого господарства.
Оброк – натуральна грошова рента, що за часів феодалізму стягувалася з зелян землевласниками та державою.
Огороджування—форма позбавлення селян прав на власність землі або користування землею в Англії у ХІІ-ХІУ ст. Полягала у збільшенні земельних ділянок одного власника шляхом відбирання частини общинних земель; такі території обгороджували і призначали для випасання овець; обгороджування позбавляло незаможних селян землі і праці ,змушувало їх шукати роботи у промисловості, що деякою мірою відіграло велику роль у формуванні капіталізму
Палацове господарство - основа господарського життя у давньогрецькій цивілізації. Палаци виникали на рубежі ІІІ-ІІ тис. до н.е., одночасно в різних районах о. Крит. Землі були палацові, приватні та общинні. Населення, яке займалося землеробством, обкладали натуральними і трудовими повинностями на користь палацу. Палац був одночасно адміністративним і релігійним центром, головною житницею, майстернею і торговим чинником. У більш розвинутих суспільствах приблизно такуж роль відігравали міста. Наприклад в Греції палаци виникли на рубежі ІІІ – ІІ тис. до . н. е. одночасно в різних районах о. Крит. Землі були палацові, приватні й общинні. Населення, що займалося землеробством, було обкладено натуральними і трудовими повинностями на користь палацу. Всі надходження фіксувалися на глиняних табличках і здавалися до палацових комор, які служили резервним фондом на випадок голоду, за їх рахунок забезпечувалися ремісники, які працювали на державу.
Палеоліт (давній кам’яний вік):5млн – 12 тис років до н. е – був найважчим і найдовшим періодом, який збігся з льодовиковим періодом в історії Землі. Протягом цього періоду знаряддя праці еволюціонували від палки-копалки і примітивних знарядь праці до мікролітів, складних знарядь з вкладками, списометалки. Головними заняттями населення були збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилася видобувати і підтримувати вогонь. З’явились постійні житла.
Патриції – члени Римської родової організації, що користувався правом займати всі урядові посади, мали представників у сенаті і раді батьків міста; різкі супротивники нижчої верстви населення - плебеїв; у процесі розпаду родової общини – найбільш заможні роди громади.
Патронат – 1) за часів римської республіки – добровільна віддача громадян у покровительство великим землевласникам: бідні члени родів та безправні плебеї йшли під захист багатих людей (під П.), отримували ім’я патрона, захист від нього, частину родової землі.2) у пізній Римській імперії, у добу раннього Середньовіччя – система залежності невеликих власників.
Первісне нагромадження капіталу—процес перетворення основної маси дрібних товаровиробників(здебільшого селян) у найманих робітників шляхом відокремлення їх від засобів виробництва та перетворення останніх у капітал. Епоха первісного нагромадження капіталу охопила у XV-XVII ст. Західну Європу. В своїх класичних формах процес первісного нагромадження проходив у Англії, де в кінці XV ст. Поширилось так зване обгороджування земель
План Маршала—план економічної відбудови Європи після Другої Світової війни, що передбачав надання американських товарних кредитів та інших видів економічної допомоги. З ініціативою про відбудову зруйнованої війною економіки європейських країн виступив тодішній державний секретар США Дж. К. Маршал.
Плантаційне рабство – система яка спиралася на позаекономічні шляхи господарювання, представляла відродження рабовласницьких методів експлуатації в умовах розвитку капіталістичної економіки. Наприклад, експлуатація негрів-рабів, що розповсюджувалася на території Південних США в епоху вільної конкуренції.
Неоліт (новий кам’яний вік): 8 – 3 тис. р. до н. е – період завершення переходу до вищих форм привласнюю чого господарства і переходу до відтворюваного господарства, тобто базового на виробництві матеріальних благ, необхідних для життя і діяльності людей. Структура привласнюючого господарства принципово відрізнялася від структури відтворюваного господарства. Основними галузями економіки стали землеробство, скотарство і ремесла. Вперше стало можливим постійне, а не епізодичне, як раніше, отримання додаткового прибутку.
«Неолітична революція» -- утвердження різних галузей відтворюючого господарства.
Оброк – натуральна грошова рента, що за часів феодалізму стягувалася з зелян землевласниками та державою.
Огороджування—форма позбавлення селян прав на власність землі або користування землею в Англії у ХІІ-ХІУ ст. Полягала у збільшенні земельних ділянок одного власника шляхом відбирання частини общинних земель; такі території обгороджували і призначали для випасання овець; обгороджування позбавляло незаможних селян землі і праці ,змушувало їх шукати роботи у промисловості, що деякою мірою відіграло велику роль у формуванні капіталізму
Палацове господарство - основа господарського життя у давньогрецькій цивілізації. Палаци виникали на рубежі ІІІ-ІІ тис. до н.е., одночасно в різних районах о. Крит. Землі були палацові, приватні та общинні. Населення, яке займалося землеробством, обкладали натуральними і трудовими повинностями на користь палацу. Палац був одночасно адміністративним і релігійним центром, головною житницею, майстернею і торговим чинником. У більш розвинутих суспільствах приблизно такуж роль відігравали міста. Наприклад в Греції палаци виникли на рубежі ІІІ – ІІ тис. до . н. е. одночасно в різних районах о. Крит. Землі були палацові, приватні й общинні. Населення, що займалося землеробством, було обкладено натуральними і трудовими повинностями на користь палацу. Всі надходження фіксувалися на глиняних табличках і здавалися до палацових комор, які служили резервним фондом на випадок голоду, за їх рахунок забезпечувалися ремісники, які працювали на державу.
Палеоліт (давній кам’яний вік):5млн – 12 тис років до н. е – був найважчим і найдовшим періодом, який збігся з льодовиковим періодом в історії Землі. Протягом цього періоду знаряддя праці еволюціонували від палки-копалки і примітивних знарядь праці до мікролітів, складних знарядь з вкладками, списометалки. Головними заняттями населення були збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилася видобувати і підтримувати вогонь. З’явились постійні житла.
Патриції – члени Римської родової організації, що користувався правом займати всі урядові посади, мали представників у сенаті і раді батьків міста; різкі супротивники нижчої верстви населення - плебеїв; у процесі розпаду родової общини – найбільш заможні роди громади.
Патронат – 1) за часів римської республіки – добровільна віддача громадян у покровительство великим землевласникам: бідні члени родів та безправні плебеї йшли під захист багатих людей (під П.), отримували ім’я патрона, захист від нього, частину родової землі.2) у пізній Римській імперії, у добу раннього Середньовіччя – система залежності невеликих власників.
Первісне нагромадження капіталу—процес перетворення основної маси дрібних товаровиробників(здебільшого селян) у найманих робітників шляхом відокремлення їх від засобів виробництва та перетворення останніх у капітал. Епоха первісного нагромадження капіталу охопила у XV-XVII ст. Західну Європу. В своїх класичних формах процес первісного нагромадження проходив у Англії, де в кінці XV ст. Поширилось так зване обгороджування земель
План Маршала—план економічної відбудови Європи після Другої Світової війни, що передбачав надання американських товарних кредитів та інших видів економічної допомоги. З ініціативою про відбудову зруйнованої війною економіки європейських країн виступив тодішній державний секретар США Дж. К. Маршал.
Плантаційне рабство – система яка спиралася на позаекономічні шляхи господарювання, представляла відродження рабовласницьких методів експлуатації в умовах розвитку капіталістичної економіки. Наприклад, експлуатація негрів-рабів, що розповсюджувалася на території Південних США в епоху вільної конкуренції.