| Назва: | Категорії з курсу економічної історії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 29,84 KB |
| Скачувань: | 48 |
Плебеї – прибульці з інших земель, представники нижчого стану населення у Стародавньому Римі, які юридично були вільними, але не мали вільних прав(жили за рахунок ремесла); різкі супротивники вищої верстви населення – патрицій. Внаслідок тривалої боротьби з патриціями добилися включення у склад римського народу і зрівняння їхніх прав з патриціями.
Поліс –античне місто-держава і територія, що прилягала до нього. В основі поліса лежить антична форма власності, що являла собою єдність державної та приватної форм власності. Поліс як колектив громадян володів правом верховної власності на землю, і тільки його громадяни могли бути власниками землі. Головним економічним принципом поліса була ідею автаркії (самозабезпечення), що виступала економічною основою свободи.
Політика голізму—економічна політика, що ґрунтувалася на доктрині активного державного втручання в економічне життя країни і передбачала всебічне сприяння швидкому розвитку практично всіх галузей промисловості, її структурній перебудові, дальшої концентрації виробництва, утворення великих корпорацій, широке використання досягнень НТР.
Політка тетчеризму—політика виходу британської економіки із кризи за допомогою неоконсервативної моделі державного регулювання. Одержала назву від імені глави уряду консерваторів із 1979 року Маргарет Тетчер. Нова економічна програма Тетчер базувалася на теорії економічного лібералізму і його сучасної модифікації – монетаризму.
Політична роздробленість – країна з слабкою центральною владою, яка не може ефективно впливати на економічний і соціальний стан, політичну ситуацію в окремих складових держави:регіонах, муніципалітетах. Окремі складові такої держави можуть проводити політику всупереч інтересам збереження єдиної держави.(сепаратизм)
Постіндустріальне суспільство—нова фаза розвитку суспільства, пов’язана з НТР. Проявляється у зміні ролі людини у виробництві, індивідуалізації попиту, перетворенням інформації та знань на пріоритетний виробничий ресурс, прискореному розвитку нематеріальної сфери виробництва, зміні характеру технологій, у переході до ресурсозберігаючих технологій, комп’ютеризації та інформатизації суспільного життя.
Прекарій - умовне земельне тримання, яке великий власник передав у тимчасове користування частіше безземельній або малоземельній людині, за що та мала виконувати панщину або сплачувати оброк. За Середньовіччя у Західній Європі – право користування землею, що надавалося власником на більш чи менш тривалий строк.
Приватизація—це перетворення державної ( а також колективної ) власності на приватну – індивідуальну чи групову.
Привласнююче господарство – основна форма господарської практики первісного ладу, внаслідок якої люди лише користуються природними благами і не відтворюють їх (основним чином, вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин).
Промисловий переворот—якісний перехід від мануфактури, що базується на розподілі ручної праці до фабрики, заснованої на використанні системи машин.
Протофеодальні відносини – так прийнято називати соціально-економічний устрій системи колонату, тобто форми залежності сільського населення від великих землевласників, які здавали свою землю в оренду.
Раб – 1) у рабовласницькому суспільстві – підневільна людина, яка була повністю позбавлена прав і засобів виробництва ц перебувала у власності свого господаря – рабовласника; 2)людина, яка потрапила в політичну, економічну залежність від чого-небудь утратила свої права, зробилася підневільною.
Реваншизм нацистів –залишки фашистського руху, в країнах які були в складі III Рейху, де за мету ставиться відновлення фашизму.
Революція цін – період значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості благородних металів, що виконують функцію загального еквівалента. В історії світової економіки відзначають два випадки надзвичайно стрімкого росту цін, пов'язаних з падінням вартості благородних металів. Після відкриття Америки в європейські країни стало надходити золото й срібло, вартість видобутку яких була значно нижча, ніж у Європі. Друга хвиля помітного підвищення цін спостерігалася після того, як наприкінці 40-х р. 19 ст. почалася розробка каліфорнійських (а згодом - і австралійських) золотих рудників.
Ригідна економіка—заклякла, заскорузла, негнучка економіка, для якої характерні відсталість технологічної структури цивільного сектора, надзвичайно затратна структура соціальних гарантій, надвисокі затрати на виробництво товарів та послуг, вплив ендогенних ( внутрішніх ) чинників на рівень прибутковості та збитковості значно слабший, ніж вплив екзогенних ( інфляція, обмінний курс, бартеризація) обмінних процесів.
Репарації—у міжнародному праві форма міжнародно-правової відповідальності, що полягає у відшкодуванні державою скоєних нею збитків в грошовій чи іншій формі. Виплата репарацій зазвичай передбачається при укладанні мирних угод.
Поліс –античне місто-держава і територія, що прилягала до нього. В основі поліса лежить антична форма власності, що являла собою єдність державної та приватної форм власності. Поліс як колектив громадян володів правом верховної власності на землю, і тільки його громадяни могли бути власниками землі. Головним економічним принципом поліса була ідею автаркії (самозабезпечення), що виступала економічною основою свободи.
Політика голізму—економічна політика, що ґрунтувалася на доктрині активного державного втручання в економічне життя країни і передбачала всебічне сприяння швидкому розвитку практично всіх галузей промисловості, її структурній перебудові, дальшої концентрації виробництва, утворення великих корпорацій, широке використання досягнень НТР.
Політка тетчеризму—політика виходу британської економіки із кризи за допомогою неоконсервативної моделі державного регулювання. Одержала назву від імені глави уряду консерваторів із 1979 року Маргарет Тетчер. Нова економічна програма Тетчер базувалася на теорії економічного лібералізму і його сучасної модифікації – монетаризму.
Політична роздробленість – країна з слабкою центральною владою, яка не може ефективно впливати на економічний і соціальний стан, політичну ситуацію в окремих складових держави:регіонах, муніципалітетах. Окремі складові такої держави можуть проводити політику всупереч інтересам збереження єдиної держави.(сепаратизм)
Постіндустріальне суспільство—нова фаза розвитку суспільства, пов’язана з НТР. Проявляється у зміні ролі людини у виробництві, індивідуалізації попиту, перетворенням інформації та знань на пріоритетний виробничий ресурс, прискореному розвитку нематеріальної сфери виробництва, зміні характеру технологій, у переході до ресурсозберігаючих технологій, комп’ютеризації та інформатизації суспільного життя.
Прекарій - умовне земельне тримання, яке великий власник передав у тимчасове користування частіше безземельній або малоземельній людині, за що та мала виконувати панщину або сплачувати оброк. За Середньовіччя у Західній Європі – право користування землею, що надавалося власником на більш чи менш тривалий строк.
Приватизація—це перетворення державної ( а також колективної ) власності на приватну – індивідуальну чи групову.
Привласнююче господарство – основна форма господарської практики первісного ладу, внаслідок якої люди лише користуються природними благами і не відтворюють їх (основним чином, вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин).
Промисловий переворот—якісний перехід від мануфактури, що базується на розподілі ручної праці до фабрики, заснованої на використанні системи машин.
Протофеодальні відносини – так прийнято називати соціально-економічний устрій системи колонату, тобто форми залежності сільського населення від великих землевласників, які здавали свою землю в оренду.
Раб – 1) у рабовласницькому суспільстві – підневільна людина, яка була повністю позбавлена прав і засобів виробництва ц перебувала у власності свого господаря – рабовласника; 2)людина, яка потрапила в політичну, економічну залежність від чого-небудь утратила свої права, зробилася підневільною.
Реваншизм нацистів –залишки фашистського руху, в країнах які були в складі III Рейху, де за мету ставиться відновлення фашизму.
Революція цін – період значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості благородних металів, що виконують функцію загального еквівалента. В історії світової економіки відзначають два випадки надзвичайно стрімкого росту цін, пов'язаних з падінням вартості благородних металів. Після відкриття Америки в європейські країни стало надходити золото й срібло, вартість видобутку яких була значно нижча, ніж у Європі. Друга хвиля помітного підвищення цін спостерігалася після того, як наприкінці 40-х р. 19 ст. почалася розробка каліфорнійських (а згодом - і австралійських) золотих рудників.
Ригідна економіка—заклякла, заскорузла, негнучка економіка, для якої характерні відсталість технологічної структури цивільного сектора, надзвичайно затратна структура соціальних гарантій, надвисокі затрати на виробництво товарів та послуг, вплив ендогенних ( внутрішніх ) чинників на рівень прибутковості та збитковості значно слабший, ніж вплив екзогенних ( інфляція, обмінний курс, бартеризація) обмінних процесів.
Репарації—у міжнародному праві форма міжнародно-правової відповідальності, що полягає у відшкодуванні державою скоєних нею збитків в грошовій чи іншій формі. Виплата репарацій зазвичай передбачається при укладанні мирних угод.