| Назва: | Основні риси культури Давньої Греції і Давнього Риму |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,4 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 2788 |
Найнебезпечнішими змаганнями були перегони колісниць, запряжених четвериками коней. Треба було 12 разів об’їхати арену іподрому. Візники, стоячи на колісницях, правили кіньми. Колісниці шалено мчали і нерідко зачіплювалися за поворотний стовп або за чуже колесо; на розбиту колісницю налітали інші. В одному із заїздів з 10 колісниць розбилось 8.
Судді нагороджували переможців вінками з галузок маслинового дерева. Коли переможець повертався додому, усе населення міста виходило йому назустріч. На знак того, що він прославив свою батьківщину, ставили його статую.
Вважалося, що змагатися в іграх могли всі вільні елліни. Та до ігор треба було готуватися кілька років, а селяни й ремісники не могли приділяти спорту багато часу. Тому в іграх брали участь в основному заможні люди. Купити бігових коней могли тільки найбагатші греки. Якось один дуже багатий афінянин послав на змагання сім четвериків, які посіли перше, друге і четверте місця. Переможцем на кінних змаганнях вважали власника коней, а не візника, який ризикував своїм життям і виявляв велику майстерність, правлячи кіньми.
Жінкам доступ на Олімпійські ігри було заборонено під страхом смертної кари.
Для греків Олімпія була священним місцем. У центрі її здіймався величний храм, у якому стояла величезна статуя Зевса, що її створив Фідій. Статуя була виконана в тій самій техніці, що й статуя Афіни в Парфеноні. Навколо храму Зевса містилися інші споруди і статуї богів, героїв та переможців на іграх.
На час Олімпійських ігор припинялися війни в Греції. Десятки тисяч людей їхали до Олімпії на візках і верхи, йшли пішки, пливли на кораблях. На ігри збиралися глядачі не тільки з самої Греції, а й з колоній. Навколо Олімпії виростало ціле місто з наметів. Щоб побачити змагання, глядачі сідали на пагорбах, які оточували долину. Гучними криками вони підбадьорювали атлетів, що змагалися.
На Олімпійські ігри приїздили письменники й поети, щоб почитати свої твори перед тисячами слухачів, які зібралися з усього еллінського світу. За переказом, Геродот тут уперше читав уголос “Історію”.
Греки лічили роки від перший Олімпійських ігор, які, за переказом, були в 776 році до н.е.
Минуло близько 2400 років з часу розквіту грецької культури, але вона справила такий величезний вплив на дальший розвиток культури в цілому світі, що її значення ми відчуваємо досі.
Грецька писемність стала основою для багатьох алфавітів, у тому числі й для українського. Великий крок зробили греки в розвитку науки. Греція була батьківщиною театру.
Твори грецьких письменників перекладено майже всіма сучасними мовами.
Будівлі і статуї стародавніх греків були взірцями, на яких училися архітектори й скульптори наступних часів. Багато грецьких слів увійшло в сучасні мови, наприклад: “школа”, “арифметика”, “театр”, “хор”, “трагедія”, “комедія”, “історія”. Багато наших імен грецького походження. Наприклад, “Петро” по-грецькому означає “камінь”; “Галина” – “безвітря, морська гладінь”; Олексій – “захисник”, “Георгій” – хлібороб.
Кожні чотири роки проводяться Олімпійські ігри. Під час ігор горить величезний факел. Вогонь для нього запалюють в Олімпії від сонячного проміння і доставляють на місце змагань через тисячі кілометрів.
Багато вільних греків могли вчитись, займатися науками і мистецтвом, брати участь у громадському житті, тому що на численних рабів було покладено найважчу працю.
Завдяки рабовласницькій демократії цією можливістю користувалися не вузьке коло аристократів, а широкі верстви вільного населення Греції. Афіни стали культурним центром Еллади тому, що в них рабовласницька демократія встановилися раніше й досягла повнішого розвитку, ніж в інших грецьких містах.
Саме тут найбільша кількість людей брала участь у творенні культури.
Еллінський світ був роздроблений на багато міст-держав. Та хоч би де були розташовані грецькі міста, вони підтримували культурні зв’язки одне з одним. Розсіяні по багатьох країнах, стародавні греки створювали спільну еллінську культуру, що ввібрала в себе чимало досягнень культури сусідніх народів.
Судді нагороджували переможців вінками з галузок маслинового дерева. Коли переможець повертався додому, усе населення міста виходило йому назустріч. На знак того, що він прославив свою батьківщину, ставили його статую.
Вважалося, що змагатися в іграх могли всі вільні елліни. Та до ігор треба було готуватися кілька років, а селяни й ремісники не могли приділяти спорту багато часу. Тому в іграх брали участь в основному заможні люди. Купити бігових коней могли тільки найбагатші греки. Якось один дуже багатий афінянин послав на змагання сім четвериків, які посіли перше, друге і четверте місця. Переможцем на кінних змаганнях вважали власника коней, а не візника, який ризикував своїм життям і виявляв велику майстерність, правлячи кіньми.
Жінкам доступ на Олімпійські ігри було заборонено під страхом смертної кари.
Для греків Олімпія була священним місцем. У центрі її здіймався величний храм, у якому стояла величезна статуя Зевса, що її створив Фідій. Статуя була виконана в тій самій техніці, що й статуя Афіни в Парфеноні. Навколо храму Зевса містилися інші споруди і статуї богів, героїв та переможців на іграх.
На час Олімпійських ігор припинялися війни в Греції. Десятки тисяч людей їхали до Олімпії на візках і верхи, йшли пішки, пливли на кораблях. На ігри збиралися глядачі не тільки з самої Греції, а й з колоній. Навколо Олімпії виростало ціле місто з наметів. Щоб побачити змагання, глядачі сідали на пагорбах, які оточували долину. Гучними криками вони підбадьорювали атлетів, що змагалися.
На Олімпійські ігри приїздили письменники й поети, щоб почитати свої твори перед тисячами слухачів, які зібралися з усього еллінського світу. За переказом, Геродот тут уперше читав уголос “Історію”.
Греки лічили роки від перший Олімпійських ігор, які, за переказом, були в 776 році до н.е.
Минуло близько 2400 років з часу розквіту грецької культури, але вона справила такий величезний вплив на дальший розвиток культури в цілому світі, що її значення ми відчуваємо досі.
Грецька писемність стала основою для багатьох алфавітів, у тому числі й для українського. Великий крок зробили греки в розвитку науки. Греція була батьківщиною театру.
Твори грецьких письменників перекладено майже всіма сучасними мовами.
Будівлі і статуї стародавніх греків були взірцями, на яких училися архітектори й скульптори наступних часів. Багато грецьких слів увійшло в сучасні мови, наприклад: “школа”, “арифметика”, “театр”, “хор”, “трагедія”, “комедія”, “історія”. Багато наших імен грецького походження. Наприклад, “Петро” по-грецькому означає “камінь”; “Галина” – “безвітря, морська гладінь”; Олексій – “захисник”, “Георгій” – хлібороб.
Кожні чотири роки проводяться Олімпійські ігри. Під час ігор горить величезний факел. Вогонь для нього запалюють в Олімпії від сонячного проміння і доставляють на місце змагань через тисячі кілометрів.
Багато вільних греків могли вчитись, займатися науками і мистецтвом, брати участь у громадському житті, тому що на численних рабів було покладено найважчу працю.
Завдяки рабовласницькій демократії цією можливістю користувалися не вузьке коло аристократів, а широкі верстви вільного населення Греції. Афіни стали культурним центром Еллади тому, що в них рабовласницька демократія встановилися раніше й досягла повнішого розвитку, ніж в інших грецьких містах.
Саме тут найбільша кількість людей брала участь у творенні культури.
Еллінський світ був роздроблений на багато міст-держав. Та хоч би де були розташовані грецькі міста, вони підтримували культурні зв’язки одне з одним. Розсіяні по багатьох країнах, стародавні греки створювали спільну еллінську культуру, що ввібрала в себе чимало досягнень культури сусідніх народів.