| Назва: | Українська правова держава. Роль молоді в її розвитку |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,78 KB |
| Скачувань: | 190 |
Скачати цей реферат українською
Демократизм змісту законів і утвердження суверенітету на¬роду як єдиного джерела влади знаходить відображення в концепції верховенства парламенту. Тільки парламент як пред¬ставницький орган, обраний народом, має право приймати за¬кони й контролювати їх виконання, а також є єдиним держав¬ним органом, що має право виступати й діяти від імені всього народу.
Важливе значення для утвердження правової держави має принцип поділу влади. Чітке розмежування законодавчих і ви¬конавчих функцій в Україні здійснюється на основі чинної Конституції України (ст. 6). Усі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, тоб¬то в Україні діє принцип верховенства правового закону (ст. 8). Зміст і спрямованість діяльності держави визначають права людини та гарантії їх здійснення, а забезпечення та утверджен¬ня прав людини є головним обов'язком держави (ст. 3). Права людини проголошуються як невідчужувані й непорушні (ст. 21). Конституція закріплює правовий порядок арештів і тримання під вартою за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановленому законом (ст. 29). Людині забезпе¬чується відшкодування моральної та матеріальної шкоди, зав¬даної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю держав¬них органів, органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, кош¬том цих органів (ст. 56). Нормативні акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населен¬ня в установленому законом порядку (ст. 57). У разі невідповід¬ності Конституції будь-якого закону, указу Президента чи по¬станови Кабінету Міністрів України Конституційний Суд Ук¬раїни зобов'язаний визнати названі акти неконституційними, що тягне за собою втрату ними юридичної сили.
Отже, спираючись на норми, закріплені в Конституції Ук¬раїни, можна зробити висновок, що Україна є правовою держа¬вою. Але чи можна говорити про те, що в країні існує правова держава, якщо не забезпечено гарантій реалізації прав і свобод людини і громадянина, не реалізуються принципи взаємної відповідальності держави та особи, можливості особи робити все, що прямо не заборонено законом, а державних і самовряд¬них органів і посадових осіб - тільки те, що входить до їх ком¬петенції? Слід також констатувати, що в Україні не в повному обсязі вирішено питання боротьби з правопорушеннями, зміцнення законності, правопорядку і дисципліни.
Ці та деякі інші проблеми дають нам право говорити про необхідність формування правової держави в Україні. До основ¬них напрямів її формування слід віднести:
а) необхідність зв'язати правом (загальносоціальним, що ха-рактеризується правами людини, народу, людства) діяльність держави та її органів;
І б) формування правового механізму, з допомогою якого мож-| на було б подолати відчуження людини і громадянина від засобів
• виробництва, власності, від безпосередньої та представницької і форм демократії;
| в) чітку роботу законодавчої влади на основі Конституції України і конституційних законів;
г) створення системи незалежних загальних і спеціалізова¬них судів та інших ланок судової системи України. Поки що в нашій державі в повному обсязі не забезпечено функціонуван¬ня судової системи відповідно до Конституції України;
ґ) формування у людей (народу України) нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життє¬во необхідні закони та вміння використовувати ці закони в по¬всякденному житті.
Отже, правова держава в Україні — це така держава, яка взає¬модіє з громадянським суспільством та в якій досягнуто пріоритет прав людини; яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки вла¬ди закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.
ШЛЯХИ ПОБУДОВИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНИ.
Ось чому дуже важливо визначити принципові заходи з формування громадянського суспільства та правової держави в Україні. Але передусім слід зазначити, що багато дослідників обминають ці питання, а роль держави в цьому процесі зали¬шається незначною.
Основою кожного громадянського суспільства є, поза сумнівом, приватна власність, яка може існувати і розвиватись у різних формах. Упродовж століть визначні філософи та громадські діячі відзначали велику користь власності як осно¬ви суспільства. Ще в середині XIX ст. М. І. Костомаров писав у своїй праці «Дві руські народності», що в Україні кожен хлібороб є самостійним власником свого добра, яке дає йому необхідні переваги в суспільному житті. Російський просвітитель І. П. Пнін на початку того ж століття зазначав, що тільки власність грома¬дянина є душею громадянського співжиття та безпеки особистості. Щодо знаного російського філософа В. С. Соловйова, то він узагалі підкреслював, що, згідно із загальноприйнятим філософським визначенням, власність це не що інше, як ідеальне продовження особистості в речах чи її перенесення на речі1.
Важливе значення для утвердження правової держави має принцип поділу влади. Чітке розмежування законодавчих і ви¬конавчих функцій в Україні здійснюється на основі чинної Конституції України (ст. 6). Усі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, тоб¬то в Україні діє принцип верховенства правового закону (ст. 8). Зміст і спрямованість діяльності держави визначають права людини та гарантії їх здійснення, а забезпечення та утверджен¬ня прав людини є головним обов'язком держави (ст. 3). Права людини проголошуються як невідчужувані й непорушні (ст. 21). Конституція закріплює правовий порядок арештів і тримання під вартою за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановленому законом (ст. 29). Людині забезпе¬чується відшкодування моральної та матеріальної шкоди, зав¬даної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю держав¬них органів, органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, кош¬том цих органів (ст. 56). Нормативні акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населен¬ня в установленому законом порядку (ст. 57). У разі невідповід¬ності Конституції будь-якого закону, указу Президента чи по¬станови Кабінету Міністрів України Конституційний Суд Ук¬раїни зобов'язаний визнати названі акти неконституційними, що тягне за собою втрату ними юридичної сили.
Отже, спираючись на норми, закріплені в Конституції Ук¬раїни, можна зробити висновок, що Україна є правовою держа¬вою. Але чи можна говорити про те, що в країні існує правова держава, якщо не забезпечено гарантій реалізації прав і свобод людини і громадянина, не реалізуються принципи взаємної відповідальності держави та особи, можливості особи робити все, що прямо не заборонено законом, а державних і самовряд¬них органів і посадових осіб - тільки те, що входить до їх ком¬петенції? Слід також констатувати, що в Україні не в повному обсязі вирішено питання боротьби з правопорушеннями, зміцнення законності, правопорядку і дисципліни.
Ці та деякі інші проблеми дають нам право говорити про необхідність формування правової держави в Україні. До основ¬них напрямів її формування слід віднести:
а) необхідність зв'язати правом (загальносоціальним, що ха-рактеризується правами людини, народу, людства) діяльність держави та її органів;
І б) формування правового механізму, з допомогою якого мож-| на було б подолати відчуження людини і громадянина від засобів
• виробництва, власності, від безпосередньої та представницької і форм демократії;
| в) чітку роботу законодавчої влади на основі Конституції України і конституційних законів;
г) створення системи незалежних загальних і спеціалізова¬них судів та інших ланок судової системи України. Поки що в нашій державі в повному обсязі не забезпечено функціонуван¬ня судової системи відповідно до Конституції України;
ґ) формування у людей (народу України) нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життє¬во необхідні закони та вміння використовувати ці закони в по¬всякденному житті.
Отже, правова держава в Україні — це така держава, яка взає¬модіє з громадянським суспільством та в якій досягнуто пріоритет прав людини; яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки вла¬ди закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.
ШЛЯХИ ПОБУДОВИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНИ.
Ось чому дуже важливо визначити принципові заходи з формування громадянського суспільства та правової держави в Україні. Але передусім слід зазначити, що багато дослідників обминають ці питання, а роль держави в цьому процесі зали¬шається незначною.
Основою кожного громадянського суспільства є, поза сумнівом, приватна власність, яка може існувати і розвиватись у різних формах. Упродовж століть визначні філософи та громадські діячі відзначали велику користь власності як осно¬ви суспільства. Ще в середині XIX ст. М. І. Костомаров писав у своїй праці «Дві руські народності», що в Україні кожен хлібороб є самостійним власником свого добра, яке дає йому необхідні переваги в суспільному житті. Російський просвітитель І. П. Пнін на початку того ж століття зазначав, що тільки власність грома¬дянина є душею громадянського співжиття та безпеки особистості. Щодо знаного російського філософа В. С. Соловйова, то він узагалі підкреслював, що, згідно із загальноприйнятим філософським визначенням, власність це не що інше, як ідеальне продовження особистості в речах чи її перенесення на речі1.
