Скачати реферат: Етнічні та географічні назви України
Головна Головна -> Реферати українською -> Історія -> Скачати реферат: Етнічні та географічні назви України

Етнічні та географічні назви України / сторінка 4

Назва:
Етнічні та географічні назви України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,89 KB
Завантажень:
1627
Оцінка:
 
поточна оцінка 1.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Серед пеласгів малоазійських відомі племена бодричів, карів (карнів, кранів), лелегів, киян, панів, троянів та ін., дуже схожих за звучанням до слов’янських назв.

Олексій Стрижак пропонує розглянути виникнення назви слов’яни від ослов’яни за назвою населення басейну притоки Сяну — річки Ослави. Тут же неподалік протікає річка Словечна, яку можна протиставити суміжній з нею Желоні — гелонського походження (Етнонімія Птолемеєвої Сарматі’]’, с. 54).

Племена венедів у науці визнано слов’янами. Їх часто пов’язують з антами; Макс Фасмер виводив назву венедів (veneti) від кореня ven-, що означає “великий”. Однак, його версія не отримала визнання в наукових колах.

Назва слов’янського племені венети, венеди пов’язує їх з Троєю: за античними хроніками Атенор вигнав венетів із Трої, і вони, рухаючись на північ, заснували м.Венетів (Венецію) й дійшли до Подніпров’я.

Першою писемною згадкою про антів вважається грецький напис в Керчі — чоловіче ім’я “Антас Папі...” (вірогідно Папіос, або Папіон). Близькість чи спільність мови антів зі слов’янськими засвідчують сучасники. Є чимало імен, які зафіксовані в латинізованому або грецизованому вигляді. Слов’янське походження цього етносу не викликає сумнівів серед науковців, але походження самої назви потребує дослідження.

В. Філін заперечував слов’янське походження цього етноніма і можливість вживання його слов’янами як самоназви. На його думку слово анти — тюркського походження (аварського) і означає “клятва”, або з монгольського anda, and — “побратим”. Це можна пояснити тим, що у певний період слов’янські племена були союзниками (побратимами) аварських племен у боротьбі з Візантією. О. Трубачов дотримується думки, що назва анти дана слов’янам іззовні. Він пов’язує давньоіндійське anta зі значенням “кінець”, “край”, бо анти займали крайню землю слов’янства, відому пізніше під назвою Україна: “Назвать восточных славян термином anta видимо могло, в силу изложенного, индо-арийское оселое земледельческое население юга Украины — возможно скифы-земледельцы Геродота”.1

1Трубачев О. Лингвистическая периферия древнейшего славянства // Вопросы языкознания.— 1977.— № 6.— С. 25.

Макс Фасмер пояснює ім’я антів як “порубіжні жителі/. (пор. літописні оукраинАнъ, а також давньо-індійське antas — “кінець”, antyas — “кінцевий”).

РУСЬ

У ІІІ ст. н.е. разом з русами проти флоту данів виступали кгуни (гуни). Зазнавши поразки в морському бою, флот русів під керівництвом ватажка Олімара вирушив до Швеції, де завоював кілька островів, а звідти нападав на Фінляндію. Цим на думку деяких вчених можна пояснити назву Швеції “Руотсі”. Саме ці руси, які в ІХ ст. були вже поскандинавлені, повернулися до своєї прабатьківщини на запрошення новгородців’. Використавши літописну розповідь про варязьких князів, історики великодержавної школи (С. Соловйов, В. Ключевський та ін.) дотримувалися “варязької” або “норманської” теорії походження Русі. Всі вони стверджували, що назва Русь походить від назви шведського племені, але ніхто не задумався, звідки ця назва взялася в Швеції.

На думку Василя Татіщева Рюрик був онуком новгородського князя Гостомисла, а не скандинавом (“варягом”). Деякі вчені вважають варягів різноетнічними професійними групами — “найманцями моря”, які охороняли купецькі кораблі, а часом і самі грабували.

Ще Михайло Ломоносов виступив проти варязької теорії походження Русі. Михайло Максимович пов’язував назву Русь з назвою річки Рось. Хоча вірогідніше — назву річки виводили від назви племені.

Назву Русь порівнюють також з латинським северус — “народ суворого життя”, а також русь, рустинкус, які в Західному Римі мали те значення, що й наші слова “русь”, “русин”.

Арабські географи писали про три царства Русі: Куявію, Славію, Артанію. Куявію одностайно визнано Київською землею, Славію — землею північно-західних слов’ян. Щодо Артанії, вчені не могли довго дійти єдиної думки і встановити територію царства. Араби писали про острів русів довжиною в “три дні путі”, який належав Артанії. З цього острова руси вчиняли напади і брали данину з прикордонних областей Візантії. Назва Артанія вірогідно походить зі слов’янського Ратанія (або Оратанія), тобто “Країна орачів”. Відомо, що греки купували хліб у русів, котрі вирощували його не тільки для власного споживання, але і на продаж. Грецьке слово артос (хліб) має відповідник в українській мові — так називають церковний обрядовий хліб, котрий випікають протягом тижня після Великодня, і який має цілющу силу. Отже, назва Арта означало “хлібне місто”. Ця етимологія знаходить підтвердження і в згаданій назві Геродота “скіфи-орачі”.

1 Знойко О Міфи Київської землі... — К., 1989. — С.20
Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: Етнічні та географічні назви України

BR.com.ua © 1999-2014 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок